Справа № 2-2700/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2011 р.  

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді  Андрейківа Ю.  Я.

при секретарі                                                            Антоніву В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию справу за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , органу опіки та піклування Стрийської міської ради, ВГІРФО Стрийського МВ ГУМВСУ у Львівській області , суд, -

Встановив:

        Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить надати дозвіл своїй неповнолітній дочці ОСОБА_3 Віталівній(02.07.2002р.н.)  на виїзд за межі України до досягнення донькою 16-ти річного віку, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 та надати згоду на виготовлення ОСОБА_3  проїзного документу для виїзду за кордон. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з відповідачем по справі вони разом не проживають та шлюб між ними розірвано . Донька проживає разом з нею. ЇЇ донька потребує  оздоровлення та відпочинку на морі та вони з донькою мають можливість відпочивати за кордоном . Відповідач по справі дитиною не цікавиться, а тому просить з мето відпочинку та належного розвитку дитини дати дозвіл на виїзд за кордон.

          В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4  позовні вимоги підтримав, вказав що позивачка по справі має двох дітей від різних шлюбів, зокрема її донька ОСОБА_2В.(02.07.2002р.н.)  від шлюбу з ОСОБА_2 який був розірваний та батько дитини на протязі тривалого часу не цікавиться вихованням дитини та не підтримує їх матеріально. Зазначив, що згідно зі ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.    Враховуючи те, що мати має можливість взяти з собою на відпочинок свою малолітню доньку то просив позовні вимоги задоволити.

         Відповідач в судове засідання призначене на 17.11.2011р. , 13.12.2011р. нез»явився, причини неявки неповідомив, заперечення на позов неподав.

        Треті особи будучи повідомлені про час та місце слухання справи в судове засідання нез»явились.

          Заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

         З копії свідоцтва про народження  ОСОБА_3 серії 1-СГ № 261749 вбачається, що батьком є ОСОБА_2, а мати ОСОБА_5. З доводів  представника позивача ОСОБА_4 вбачається, що дозвіл на виїз за кордон необхідний виключно в інтересах дитини для її відпочинку та оздоровлення.  

          Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.    

          Згідно зі ст. 7 СК України, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.    

          Порядок  здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері регулюється Законом  України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року №3857-ХІІ.    

          Відповідно до ст. 3 вказаного Закону перетинання громадянами України державного кордону України здійснюється при пред'явленні одного з документів, вказаних в ст. 2 Закону.    

          За змістом ст. 4 Закону України „Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" оформлення  проїзного документа  дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.    

          Відповідно до п.2-1 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №57 від 27 січня 1995 року встановлено, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків (усиновлювачів), піклувальників (далі - батьки) та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними.    

          Згідно п.п.3 п.2-2 даних Правил передбачено, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється у разі пред'явлення оригіналів документів або їх нотаріально посвідчених копій, зокрема, рішення суду про надання дозволу на виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, без згоди та супроводу другого з батьків.    

          Згідно п. 18  Правил оформлення видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документу дитини, їх тимчасового затримання та вилучення, в редакції затвердженої Постановою КМУ від 24.03.2004р. № 380, оформлення проїзного документу здійснюється на підставі згоди батьків, а у разі, коли вони не перебувають в шлюбі між собою за наявності заперечень одного з батьків документ може бути оформлений на підставі рішення суду.    

          Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватись  про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані поважати дитину.    

          Згідно зі ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.    

          Відповідно до ст.ст. 3,6 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.    

          На підставі наведеного, врахувавши непроживання сторін протягом тривалого часу, ухилення батька від виконання батьківських обов’язків, зокрема матерального утримання дитини, а також те, що донька позивачки потребує відпочинку та оздоровлення, , виходячи насамперед з інтересів дитини,  суд приходить до висновку про можливість надання дозволу її неповнолітній дочці ОСОБА_3 Віталівній(02.07.2002р.н.)  на виїзд за межі України до досягнення донькою 16-ти річного віку, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 та надати згоду на виготовлення ОСОБА_3  проїзного документу для виїзду за кордон.

          Суд вважає, за необхідне зобов’язати позивача завчасно повідомляти відповідача про час, місце та тривалість тимчасових поїздок за кордон.

          Керуючись ст. ст. 160, 185 Сімейного кодексу України, ч.2 ст.4, ст.7 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України”, п/п.3 п.2-2, п.п.16,18 Правил оформлення та видачі паспортів громадянина України для виїзду за кордон і проїзних документів дитини, їх тимчасового затримання та вилучення,  затверджених Постановою КМУ від 31.03.95. № 231, ст.ст. 3,6 Конвенції про права дитини, ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК  України,  суд, -

в и р і ш и в:

          Позов задоволити.

          Надати дозвіл на щорічні тимчасові виїзди за межі України для відпочинку неповнолітній ОСОБА_3 Віталівній(02.07.2002р.н.)   уродженці ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди та супроводу батька ОСОБА_2, в супроводі її матері ОСОБА_1 яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2  до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку та на оформлення і видачу проїзного документу на право виїзду її з України та в’їзду в Україну разом з матір’ю.

          Судові витрати залишити за сторонами.

          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:ОСОБА_6