2а-439/11

    16.11.2011  16.11.2011

               ПОСТАНОВА

                                                                             ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Городоцький районний суд Львівської області в складі головуючої –судді Перетятько О.В., за участі секретаря Сорока О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов»язання здійснити перерахунок та виплату надбавки (підвищення) до пенсії дитині війни, -

                                                                            в с т а н о в и в:

          15.07.2011р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області, просить визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Городоцькому районі Львівської області щодо ненарахування та виплати їй щомісячної надбавки (підвищення) до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов»язати відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії згідно ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», в межах строку позовної давності і на день винесення постанови судом.

          Позовні вимоги в основному обґрунтовує тим, що вона відповідно до ст.1 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинно виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак таке не виплачувалось в повному обсязі.

          Позивачка в судове засідання не з»явилася, 16.11.2011р. подала заяву (а.с. - 12), в якій заявлені вимоги підтримала, просить про розгляд справи за її відсутності і задоволення позову.

          Представник відповідача до суду не з»явився, начальник УПФ України у Городоцькому районі Львівської області подала заяву в якій просила про розгляд справи за відсутності представника (а.с. - 11).

          Враховуючи такі клопотання обох сторін, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 4 ст. 122 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

          Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.

          Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р. №2195-VІ встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

          Статтею 1 цього закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2.09.1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

          Як вбачається із копії паспорта серії КС 047334 (а.с. –7), копії пенсійного посвідчення № 120360 (а.с. - 4), ОСОБА_1 народилася 03.12.1944р., має статус «дитина війни».

          Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Як убачається із оглянутої довідки Управління Пенсійного Фонду України в Городоцькому районі Львівської області від 22.06.2011р. №03-24/766 (а.с. - 5), ОСОБА_1 виплачувалось підвищення до пенсії, і зокрема з 01.01.2007р. по 31.03.2007р. в розмірі 19 грн. щомісячно, з 01.04.2007р. по 30.09.2007р. в сумі 20 грн. 30 коп., з 01.10.2007р. по 31.12.2007р. –20 грн. 55 коп., з 01.01.2008р. по 31.03.2008р. –47 грн., з 01.04.2008р. по 21.05.2008р. в сумі 48 грн. 10 коп., з 22.05.2008р. по 30.06.2008р. –48 грн. 10 коп., з 01.07.2008р. по 30.09.2008р. – 48 грн. 20 коп., з 01.10.2008р. по 31.05.2011р. –49 грн. 80 коп., на даний час сума підвищення до пенсії позивачки становить 49 грн. 80 коп. щомісячно.

          Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України –усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          Законами України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік” дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було обмежено.

          Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, якими обмежується дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визнані неконституційними положеннями законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, “Про Державний бюджет України на 2008 рік” та втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.

Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік», не було зупинено чи обмежено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в межах строку позовної давності, як про це просить позивачка.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Наявність такого права у позивачки є визначальним для вирішення цього спору, а також це право гарантується Конституцією України, а саме ч. 2 ст. 46.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії як дитині війни позивачці, слід застосовувати ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не нормативні акти Кабінету Міністрів України на підставі яких були здійснені нарахування.

          Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії (бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області по невиплаті позивачці підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є протиправними та зобов»язує Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області провести перерахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 15.01.2011р. по 22.07.2011р.

Щодо виплат щомісячної державної допомоги дітям війни після 22.07.2011 року і по день винесення судом постанови, то такі задоволенню не підлягають, оскільки на виконання пункту 7 Закону України від 14 червня 2011 р. N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова від 06 липня 2011 року №745 («Урядовий кур’єр»№133 від 23.07.2011 року) «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», ст. 6 якої установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49 грн. 80 коп., що позивачці вже виплачено.

Керуючись ст.ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст.28 Закону України “Про загальнообов»язкове пенсійне страхування”, ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, Законом України "Про  Державний бюджет України на 2011 рік” зі змінами від 14.06.2011 року та Постанови КМУ № 745 від 06.07.2011 року, ст.ст.7-14, 122, 138, 143, 158-163, 167 КАС України, суд –

                                                               п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 15.01.2011р. по 22.07.2011р.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, право на яке надано ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, за період з 15.01.2011р. по 22.07.2011р., виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 –відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення через Городоцький районний суд Львівської області.

Суддя                                                                                                                       Перетятько О.В.