УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

           Справа    22-ц/0690/4240/11  

Категорія       51

                                                     У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 19 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

Головуючої                                Микитюк О.Ю.

                                 суддів                          Товянської О.В.,

                                                                            Гансецької І.А.

                          при секретарі                               Ковач Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу

за позовом ОСОБА_2 до ВАТ „Нижневартівське  нафтогазобудівне підприємство” про встановлення факту трудових відносин і стягнення заробітної плати

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу судді Андрушівського районного суду від 24 жовтня 2011 року,

в с т а н о в и л а :

          28 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив встановити факт його трудових відносин із ВАТ „Нижневартівське  нафтогазобудівне підприємство” та стягнути з відповідача на його користь заробітну плату в розмірі 278322 грн.

Ухвалою судді Андрушівського районного суду від 29 вересня 2011 року позовна заява була залишена без руху, а ухвалою від 24 жовтня 2011 року – визнана неподаною і повернута заявнику.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу від 24 жовтня 2011 року і направити справу на новий розгляд. Апелянт посилається на порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга  підлягає  задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави для залишення заяви без руху. Як роз’яснено у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суд першої інстанції” в такій ухвалі повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.    

Із змісту позовної заяви ОСОБА_2 вбачається, що вона дійсно не повністю відповідала вимогам ст.119 ЦПК України. Так, в ній не було зазначено ім’я та по батькові позивача, не вказано, за якій період та на якій посаді ОСОБА_2 просить встановити факт трудових відносин, за який період він просить стягнути заробітну плату.

Проте, суддя не конкретизуючи певних недоліків, виклав в ухвалі від 29 вересня 2011 року всі положення ч.1 ст.119 ЦПК України. Крім того, всупереч вимогам ч.2 ст.120 ЦПК України як недолік заяви зазначена відсутність її копії та копій документів для відповідача, всупереч вимогам ч.3 ст.81 ЦПК України (в редакції до 01.11.2011 року) – необхідність сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, всупереч п.1 ст.4 Декрету України „Про державне мито” – про необхідність сплати судового збору.

Через невідповідність ухвали судді від 29 вересня 2011 року вимогам процесуального закону позивач був позбавлений можливості виправити недоліки позовної заяви і оформити її належним чином, що перешкодило його доступу до правосуддя.

За таких обставин ухвалу судді від 24 жовтня 2011 року належить скасувати і передати питання щодо можливості відкриття провадження у справі на розгляд до суду першої інстанції.

            Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 312, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів                              

ухвалила:

          Апеляційну скаргу  ОСОБА_2 задовольнити.

          Скасувати ухвалу судді Андрушівського районного суду від 24 жовтня 2011 року і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча:

      Судді: