УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

           Справа    22-ц/0690/3676/11  

Категорія       45

                                                     У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 22 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого                      Широкової Л.В.,

                         суддів                               Снітка С.О., Худякова А.М.,

при секретарі судового

                         засідання                                  Ходаківській О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Богунського районного суду  м.Житомира   від 07 листопада  2011 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про встановлення порядку користування та володіння земельною ділянкою,–

                                                  в с т а н о в и л а :

     У липні 2011  року ОСОБА_2  звернувся по суду із позовом, у якому зазначав, що він  у 1992 році отримав в подарунок 46/100 житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд по АДРЕСА_1. Інша  частина вказаного будинку належить відповідачу ОСОБА_3.   

       У 2010 році він звернувся до Житомирської міської ради для отримання дозволу на виготовлення землевпорядної документації для подальшої приватизації землі. Серед документів, які  необхідно було подати, був акт про погодження меж земельної ділянки. Оскільки відповідачка відмовилася підписати вказаний акт, просив суд визнати таку відмову неправомірною, встановити порядок користування та володіння земельною ділянкою, що знаходиться біля їх  домоволодіння, виділивши йому в користування 305 кв.м., та визнати за ним право на приватизацію цієї земельної ділянки без погодження меж з відповідачем.   

      Рішенням Богунського районного суду  м.Житомира   від 07 листопада  2011 року  в задоволенні позову відмовлено.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_2 рішення суду просить скасувати, як таке, що не  відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.   

      Перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.   

     Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник   земельної   ділянки   або  землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав  на  землю,  навіть якщо  ці порушення  не  пов'язані  з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.   

          Частина 3 ст. 152 ЗК  України визначає способи захисту порушених прав, зокрема: визнання прав; відновлення  стану  земельної  ділянки,  який  існував  до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання  недійсними  рішень  органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.   

         Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна   особа  має  право  в  порядку,  встановленому  цим Кодексом,  звернутися  до  суду  за  захистом   своїх   порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

           З матеріалів справи вбачається, що сторони являються співвласниками одного житлового будинку АДРЕСА_2,  де позивачу  належить 46/100 його частин , а відповідачці  – 54/100 частини. Будинок розташований на земельній ділянці, яка перебуває у їх спільному користуванні.  ОСОБА_2 бажає приватизувати належну йому земельну ділянку. Рішенням  Житомирської міської ради №1205 від 02.03.2010 року ОСОБА_2 наданий дозвіл на приватизацію земельної ділянки (а.с.12). Вважаючи, що відмовою ОСОБА_3  в погодженні меж порушені його права на приватизацію, позивач порушив у суді даний  спір.

        Звертаючись до суду із позовною заявою, ОСОБА_2  посилався на ст.ст. 152, 158  ЗК. Проте, із матеріалів справи не вбачається, що права ОСОБА_2 на користування його  земельною ділянкою порушуються сторонніми особами.

          Колегія суддів  вважає, що суд першої інстанції, дослідивши все надані позивачем докази, правильно відмовив у задоволенні позову, навівши відповідні мотиви.                Крім того вважає, що судом необхідно  було враховано також те, що відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 04.05.99р. (зі змінами), технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку не містить вимог погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками землі та землекористувачами.

          Відповідно до вимог п. «в» ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

          Оскільки законодавчо позивач  має право на отримання державного акту на право приватної власності на землю та право на укладання договору оренди без погодження меж земельної ділянки з іншими власниками земельних ділянок та землекористувачами при відсутності спору з органом, який наділений правом видавати державні акти та оформляти договори оренди, його вимоги  щодо неправомірності відмови відповідача у підписанні акту погодження земельної ділянки та визнання за ним на приватизацію земельної ділянки -   є безпідставними.

       Оскільки  в суді першої інстанції позивач клопотання про призначення судової експертизи по  справі не заявляв, доводи апеляційної скарги про обов’язок суду її призначити є безпідставним та не узгоджується з вимогами чинного законодавства.

       Відповідно до вимог ч.2 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені в порушення встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.  Відтак, суд апеляційної інстанції позбавлений  права на призначення по даній справі  судової експертизи для визначення можливих варіантів встановлення порядку користування земельною ділянкою за відсутності такого клопотання позивача  у суді першої інстанції.

       Інші обставини, на які містяться посилання в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірялись. До правовідносин, які склалися між сторонами у зв’язку з виникненням спору, правильно застосовані норми матеріального права.

    За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

   Керуючись ст.ст.303,304,307,313-315 ЦПК України, колегія суддів ,

                                                                  У х в а л и л а :

           Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

          Рішення Богунського районного суду  м.Житомира   від 07 листопада  2011 року  залишити без змін.

        Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

 Головуючий

Судді :