УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 10/0690/438/11
Стаття 236-2 КПК
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Ткача С.О.
суддів: Крижанівського В.В., Слісарчука Я.А.
з участю прокурора Козлова Ю.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора Казачука В.Б. на постанову Радомишльського районного суду від 07 листопада 2011 року,
встановила:
Постановою Радомишльського РВ УМВС від 13 січня 2011 року відмовлено у порушенні кримінальної справа за заявою ОСОБА_1, про заподіяння йому невідомими особами тілесних ушкоджень / а. с. 5 /.
Районний суд скасував постанову органу дізнання, матеріали направив прокурору району, для проведення додаткової перевірки. Прийняте рішення суд мотивував тим, що перевірка проведена не повно, доводи скаржника не перевірені.
В апеляції прокурор просить постанову суду скасувати як незаконну та прийняти нову постанову, про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1.
Мотивує тим, що перевіркою не встановлено факту спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень іншими особами. Він сам перебував у стані алкогольного сп’яніння і міг отримати тілесні ушкодження самостійно, шляхом втрати координації. Так як всі можливі свідки подій опитані, підстав для проведення додаткової перевірки не має.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про необхідність задоволення апеляції, дослідивши матеріали перевірки Радомишльського РВ УМВС № 76 від 13 січня 2011 року, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Відповідно до ст. 236-2 КПК України, суд розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи повинен перевірити, чи були при відмові у порушенні справи виконані вимоги ст. ст. 97, 99 КПК України, щодо перевірки наявності чи відсутності приводів і підстав для порушення кримінальної справи.
Зазначені вимоги, суд першої інстанції виконав належним чином.
Суд дійшов висновку, що доводи ОСОБА_1 про вчинення щодо нього злочину проведена поверхово, без перевірки фактів зазначених у скарзі.
Зроблений дізнанням висновок про відсутність даних, які б свідчили про спричинення заявнику тілесних ушкоджень, не відповідає дійсності.
Так, з акту судово-медичної експертизи слідує, що у ОСОБА_1 наявні тілесні ушкодження у вигляді рани голови, синців тулубу, обличчя, кінцівок. Сам він стверджує, що на нього напали двоє невідомих, особи яких залишились не встановленими.
Ці обставини вказують на обгрунтованість доводів заявника.
За наведених обставин колегія суддів погоджується з постановою районного суду, про необхідність проведення додаткової перевірки, для належної перевірки доводів скаржника, встановлення осіб нападників.
Міркування прокурора про можливість отримання ОСОБА_1 самостійно тілесних ушкоджень, не стверджується матеріалами справи.
Будь яких даних, які б спростували доводи ОСОБА_1 про вчинені щодо нього насильницькі дії, перевіркою не добуто.
Тому, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
апеляцію прокурора Козачук В.Б.. залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду від 07 листопада 2011 року, про скасування постанови старшого інспектора СОГП Радомишльського РВ УМВС України в Житомирській області від 13 січня 2011 року, про відмову в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 та направлення матеріалів прокурору Радомишльського району для проведення додаткової перевірки – без зміни.
Судді апеляційного суду
Житомирської області: