Справа №  2-874/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  17.12.2011                                                                                                                    м. Маріуполь                                                                                         Приморський  районний суд м. Маріуполя Донецької області  у складі :

головуючого  судді   Шишиліна О.Г.,   

при секретарі  Матус Т.В.,

за участю позивача ОСОБА_1      

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Кометас», третя особа УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя, Донецької області  про зобов’язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

           Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Судноплавна компанія «Кометас», про визнання дій неправомірними, зобов’язання надати довідку про підтвердження наявного трудового стажу за період з листопада 1993р. по липень 1996р. та довідки  про розмір щомісячної заробітної плати з розшифровкою за цей період для призначення пенсії за вислугу років. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що з 1978 р. він працював в Орендному підприємстві «Азовське морське пароплавство»матросом –завпрод складом. Наказом № 214 від 02.11.1993р. звільнений з ОП «Азовське морське пароплавство»у зв’язку з переведенням до ВАТ «Пароплавна компанія «Кометас», що підтверджується відповідним записом у трудовій книжці та довідкою ОП «Азовське морське пароплавство»від 31.03.2011 р. № 37 про підтвердження наявного трудового стажу. З 04.11.1993р. по 26.01.1998р. він знаходився у трудових відносинах з ВАТ «Пароплавна компанія «Кометас», але в його трудовій книжці відсутні відповідні записи про це за період з 05.11.1993р. по 30.03.1996р. Факт роботи у відповідача підтверджується тимчасовою угодою від 03.11.1993 р., відповідно до якої він працював на посаді матроса  з 03.11.1993р. по 08.1994р. на тх Devon», з місячною заробітною платою 552 долара США; контрактом  від 16.05.1995р., відповідно до якого він працював на посаді матроса-запрод  складом на тх

Devon»з 16.05.1995 р. по 07.1996 р.,з місячною заробітною платою 378 доларів США. Факт роботи у відповідача за зазначеним контрактом встановлений рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 25.02.2004р. у справі 2-261. Факт роботи з 01.04.1996р. по 26.01.1998р. підтверджується відповідними записами у трудовій книжці. Таким чином на протязі 20 років він працював в плавскладі морського флоту, отже відповідно до ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі, він має право на пенсію за вислугу років. Загальний стаж роботи складає 26 років. 27.01.1998р. відповідачем  надано для  пред’явлення до Маріупольської митниці довідку № 23 –Ком про підтвердження факту роботи на посаді матрос-завпрод складу з листопада 1993р. по серпень 1994 р. , з травня 1995 р. по липень 1996р. з зазначенням загального розміру виплаченої заробітної плати за цей період, посилаючись на зміну керівництва та відсутність документації. Для призначення Пенсійним Фондом пенсії за вислугу років, необхідні довідка  про підтвердження наявного трудового стажу за відсутності відповідних записів у трудовій книжці за період з 03 листопада 1993 року по липень 1996 року та довідка про заробітну плату з розшифровкою за той же період, яку відповідач безпідставно відмовляється надати. Просить суд зобов’язати ВАТ «Пароплавна компанія «Кометас»видати йому довідку про підтвердження  наявного трудового стажу за період з листопада 1993 р. по липень 1996 р. та довідку про розмір щомісячної заробітної плати з розшифровкою за цей період для призначення пенсії за вислугу років.

11.10.2011 року позивач надав уточнення позовних вимог де вказав, що довідкою від 27.01.1998 року підтверджується, не тільки факт його роботи у плавскладі, та факт отримання заробітної плати за період з листопада 1993 року по серпень 1994 року, тобто за 10 місяців, та за період з травня 1995 року по липень 1996 року, тобто за 15 місяців, в загальній сумі 12524 долара США. Враховуючи, що згідно тимчасової угоди, між ним та відповідачем 03.11.1993 року він був найнятий на посаду  матроса зав. прод. складом на період 6-8 місяці з щомісячною виплатою 552 долара США, то за фактично відпрацьовані 10 місяців (за мінусом 2-х днів) він  отримав 5483,2 долари США. Відповідно до контракту укладеного між ним та відповідачем, 16.05.1995 року був найнятий на посаду матроса зав. прод. складом на період 8 місяців + 2 місяці з місячною ставкою 378 доларів США та виплатою додатково (овертайм) за 61 годину на місяц по 1,70 доларів за годину, що становить загалом 481,7 доларів за місяць. За фактично відпрацьовані 15 місяців (за мінусом 0,5 місяця) він отримав 6992, 42 доларів США. Таким чином, за весь період йому було нараховані 12500 доларів США, що фактично відповідає загальній сумі заробітної плати, вказаній в довідці від 27.01.1998 року. Також  вищевказаною довідкою від 27.01.1998 року підтверджується, що теплохід «Мандей Девон»знаходився у бербоут-чартері ВАТ «СК «Кометас», тобто судно було надане СК «Кометас»не укомплектоване екіпажем, а тому відповідч прймав на роботу осіб суднового екіпажу. Просив зобов’язати ВАТ «Пароплавна компанія «Кометас»видати йому для призначення пенсії за вислугу років довідку про підтвердження наявного трудового стажу за період  з листопада 1993 року по серпень 1994 року та довідку про заробіток за цей період з зазначенням щомісячної заробітної плати в розмірі 552 долари США в національній валюті України, за період з травня 1995 року по липень 1996 року та довідку про заробіток в зазначенням щомісячної заробітної плати в розмірі 481,1 доларів США в національній валюті України. Крім того, просить суд стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати, пов’язані с розглядом судової справи, а саме витрати на інформаційно - технічне забезпечення у розмірі 37 грн. та  витрати на правову допомогу  у розмірі 6750 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник позивача ОСОБА_2 в  судовому засіданні позовні вимоги також підтримала та просила задовольнити у повному обсязі. В судове засідання, призначене на 17.12.2011 року не з’явилася, за станом здоров’я, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності.          

Представник відповідача ОСОБА_3 позов визнала частково, а саме в частині підтвердження наявності трудового стажу ОСОБА_1 в період з квітня 1996 року по січень 1998 року. В решті позовних вимог позов не визнає. Пояснила суду, що відповідач відповідно до особистих заяв позивача  видав накази про прийняття та звільнення, зробив відповідні записи в трудову книжку позивача. Запис  в трудовій книжці за № 17 и 18, свідчить про те, що 04 листопада 1993 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу до відповідача, а 05 листопада 1993 року - звільнений переводом до іноземної компанії «Манлей Девон»матросом. Тимчасова угода від 03.11.1993 року є не більше ніж договір сторін про наміри. Ця угода не доводить факту роботи позивача у відповідача та отримання їм заробітної плати в іноземні валюті від відповідача. Наказів про направлення позивача на морське судно відповідачем не видавалися. Тому визнати цю тимчасову угоду, письмовим трудовим договором і угодою з відмітками про їх виконання не можливо. Позивачем не був представлений паспорт моряка, або інший документ, якій стверджував би його знаходження на судні за тимчасовою згодою від 03.11.1993 р. як й за контрактом від 16.05.1995 р. Тому встановити період трудових стосунків громадянина України в іноземних компаніях не має можливим. Представлені позивачем  тимчасова угода від 03.11.1993 р. та контракт  від 16.05.1995 р. не можуть свідчити про те  який строк позивач знаходився на морському судні, в угоді та контракту не вказано з якої по яку дату, також ці угоди передбачають можливість їх дострокового розірвання по ініціативі судновласника або моряка. Договору фрахтування судна на умовах бербоут чартеру в матеріалах справи не має, тому не можливо зробити висновок, коли був узгоджений цей контракт, на який строк та на яких умовах, чи були внесені зміни до контракту та якого змісту. Що стосується довіреності  від 31.10.1993 року, про надання  СК «Кометас»повноважень займатися всіма питаннями найму моряків на судна компанії «Істрен Стра ОСОБА_4 Лтд»та підписувати від її імені контракти про найм. Відповідач не мав право та не здійснював виплату заробітної плати робітникам, які знаходилися в штаті підприємства в іноземній валюті. Щодо  відшкодування витрат позивача на правову допомогу  на загальну  суму 6750 грн., посилалася на постанову КМУ від 27.04.2006 року № 590 про граничні розміри компенсації витрат, пов’язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ…». Вважає що  компенсація, яка сплачується іншою стороною, не повинна перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину  роботи особі, яка оказала правову допомогу. В подальшому до судового засідання не з’явилася, надавши заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача.          

Третя особа Управління Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області в судове засідання свого представника не направила, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, що в судове засідання не з’явились.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні  підтвердив факт  переводу в 1993 році всього екіпажу з ОП «Азовське морське пароходство»до ВАТ «ПК»Кометас». Вони працювали  на судні «Манлей Девон». ОСОБА_1 працював матросом зав.прод. складом. З ОСОБА_1 він відпрацював два контракту з кінця 1993 року по серпень 1994 року та з травня 1995 року по липень 1996 року.

Заслухавши пояснення осіб, свідка які беруть участь у справі, дослідивши зібрані по справі докази,  суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1978 року працював в орендному підприємстві «Азовське морське пароплавство»матросом –завпрод складом. Наказом № 214 від 02.11.1993 року було звільнено з ОП «Азовське морське пароплавство»у зв’язку з переведенням до  ВАТ «Пароплавна компанія «Кометас». 04.11.1993 року прийнято до  ВАТ «Пароплавна компанія «Кометас»та 05.11.1993 року звільнено з СК «Пароплавна компанія «Кометас»у зв’язку з переведенням до іноземної компанії «Манлей Девон», про що зазначено в трудовій книжці  позивача. (а.с.7 зворот).

          Як вбачається з угоди від 03.11.1993 р. між ВАТ«Кометас»та ОСОБА_1 відповідач взяв на себе обов’язки надати роботу ОСОБА_1 на тх «Манлей Девон»у якості матроса на строк 6-8 місяців з оплатою щомісячно 552 доларів США. (а.с.8).

          Згідно з  контрактом від 16 травня 1995 року  між відповідачем та ОСОБА_1 йому надано роботу на морському судні тх «Манлей Девон»у якості матроса зав. прод. складом на строк 8 місяців з оплатою 378 доларів США щомісячно та за додаткові роботи експлуатаційного і ремонтного характеру 61 година підлягають оплаті з розрахунку 1.70 доларів США за 1 годину. (а.с.9).

Довідкою від 27.01.1998 року за №23-КОМ  виданою директором ВАТ СК «Кометас»також підтверджено факт роботи позивача на посаді матроса –зав.прод. складом на тх «Манлей Девон»знаходящегося в бербоут-чартере ВАТ СК «Кометас»та на тх «Азовлойд»ВАТ СК «Кометас»в період з листопада 1993 року по серпень 1994 року та з травня 1995 року по липень 1996 року та заробив 12524 доларів США. (а.с.11).

Як вбачається  з  особової карточки ОСОБА_1 № 101, він працював на посаді матрос 1 класу, зав. прод. складом на тх «Манлей-Девон»з 05.11.1993 року та з 22.05.1995 року. На зворотній стороні карточки значиться облік наданих відпусток та вихідних днів. З названого обліку вбачається що ОСОБА_1  надавалися відпустки без утримання в період з 1994 року по 1998 рік, в тому числі за період роботи з листопада 1993 року, та за період з травня 1995 року. (а.с.120).

Рішенням  Жовтневого районного суду м. Маріуполя  від 25.02.2004 року, яке набрало чинності 11.06.2004 року, було встановлено факт нещасного випадку на тх «Манлей Девон»у серпні 1995 року. Даним рішенням суду встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював в СК «Кометас»на умовах контракту від 16.05.1995 року перебував у трудових відносинах з СК «Кометас».(а.с.10).

Таким чином  із досліджених матеріалів судом встановлено що  ОСОБА_1 працював на судні тх «Манлей Девон»з листопада 1993 року по серпень 1994 року, та з травня 1995 року по липень 1996 року. Однак в трудовій книжці позивача відсутні відповідні записи за період з 05.11.1993 року по 30.03.1996 року.

Факт  роботи у СК «Кометас»з 01.04.1996 року по 26.01.1998 року підтверджується відповідним записами у трудовій книжці. (а.с.6).

Відповідно до ст.55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»після досягнення 55 років  і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі, позивач  має право на пенсію за вислугу років. Загальний стаж роботи складає 26 років.

Відповідно до ст. 65 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»середньомісячний заробіток для обчислення пенсій береться за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв у роботі та за період роботи починаючи з 01 липня 2003 року до моменту звернення за пенсією.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій та ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»затвердженого Постановою правління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 205 року № 22-1, до заяви про призначення (перерахунку) пенсії за вислугу  років додаються документі , передбачені п.7 та п.11, серед яких: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, довідка про заробітну плату особи за період страхового стажу до 01.07.2000 року.

Згідно зі ст. 62 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні необхідні запис або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристик, письмові трудові договори і угоди х відмітками про їх виконання ті інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

          Судом встановлено, що позивач та його представник неодноразово звертались до СК «Кометас»з вимогами видати довідку про підтвердження наявного трудового стажу з 03 листопада 1993 року по липень 1996 року та довідку про розмір щомісячної заробітної плати з розшифровкою для призначення пенсії, але відповідач безпідставно відмовляв у наданні  таких довідок, посилаючись на відсутність документів стосовно перебування позивача у штаті СК «Кометас».            

Посилання відповідача, що морське торгове судно на якому працював позивач, не належало на праві власності СК «Кометас», а тому він не був судновласником не заслуговує уваги та  розцінюється  як приховування наявності найманих працівників з метою ухилення від сплати податків.

Крім того відповідач посилається записи в трудовій книжці  про прийняття та звільнення позивача з підприємства. Суд оцінює ці записи критично. Як вбачається з запису №18 позивача звільнено з Орендної судохідної компанії «Кометас»наказом ПР63 від 5.11.1993р. та скріплено печаткою Відкритого Акціонерного Товариства «Пароплавна компанія «Кометас». Згідно довідки про включення в ЕДРПОУ ВАТ Судохідна компанія «Кометас»зареєстрована 22.02.1994р. та видано свідоцтво про реєстрацію. Таким чином суд ставить запис про звільнення позивача під сумнів, оскільки на дату 5.11.1993р. ВАТ Судхідна компанія «Кометас»не існувало (а.с. 7об., 86, 87).

Відповідно до положень ст. 20 Кодексу торговельного мореплавства України судновласником визначається юридична або фізична особа, яка використовує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.

Стаття 203 Кодексу торговельного мореплавства України дає поняття договору фрахтування судна і зазначає, що за договором  бербоут- чартера фрахтувальника надається судно, не укомплектоване екіпажем.

Як вбачається з довідки  від 27.01.1998 року за № 23-КОМ тх «Манлей Девон»Істерн ОСОБА_4ДТД, Монровіа. Ліберіа, знаходився в бербоут- чартері ТОВ СК «Кометас», отже СК «Кометас»був судновласником тх «Манлей Девон»за договором Бербоут-чартер і самостійно укомплектував назване судно екіпажем, тобто наймав на роботу осіб суднового екіпажу.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позов ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови  видати довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Тому з метою захисту права позивача необхідно зобов’язати відповідача  ПАТ СК «Кометас»видати ОСОБА_1  довідку про підтвердження наявного трудового стажу за період з листопада 1993 року по серпень 1994 року та довідку про заробіток за цей період з зазначенням щомісячної заробітної плати в національний валюті України в розміри, що еквівалентно 552 доларів США, з травня 1995 року по липень 1996 року та довідку про заробіток за цей період з зазначенням щомісячної заробітної плати в національний валют України в розмирі, що еквівалентно 481, 70 доларів США.

Щодо вимог про  відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 6750 грн.

Згідно зі ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст. 88  ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони  понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.

До витрат, пов’язаних з розглядом справи , відповідно до ст..ст. 79,84 ЦПК України належать в тому числі і витрати на правову допомогу.

Повноваження особи, яка надає правову допомогу передбачені ст. 56 ЦПК України, повноваження представника в суді –ст.ст. 27,44 ЦК України.

Так, в ст. 56 ЦПК України , міститься вичерпний перелік повноважень особи , яка надає правову допомогу, Така особа має право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії документів, долучених до справи, бути присутньої в судовому засіданні. Особа, яка має право на надання  правової допомоги, допускається ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Згідно зі ст. 44 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку представляє, усі процесуальні дії, що їх має вчиняти ця особа. Зокрема, знайомитися з матеріалами справи, робити витяги, знімати копії з документів, долучених до справи , одержувати копії рішень, ухвал, брати участь в судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задати питання іншим особам, які беруть у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркувати щодо питань, які виникають під час розгляду справи і заперечення проти клопотань , доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання , знімати з нього копії та подавати письмові зауваження щодо його неправильності чи не повноти, прослухувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальним правами, встановленими законом.

З журналів судових засідань вбачається, що ОСОБА_2 давала пояснення щодо заявленого ОСОБА_1 позову , заявляла клопотання, задавала питання представнику відповідача, свідку, висловлювала свою думку з приводу питань, які виникали під час розгляду справи тощо.

Виходячи з норм діючого законодавства, суд вважає що дії ОСОБА_2 , які вона здійснювала в процесі судового розгляду справи, повинні розцінюватися, як представництво в інтересів позивача.

Оскільки надання допомоги представником не відноситься до виду судових витрат, понесені позивачем витрати по оплаті послуг представника не відшкодовуються. Тому суд відмовляє у задоволені цих вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України необхідно стягнути с ПАТ «Судоплавна компанія Кометас»на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті ІТЗ судового процесу в сумі 37 грн. та судового збору  на користь держави в сумі 17 грн.

Керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 174, 213, 215 ЦПК України,

                                                             ВИРІШИВ:   

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Кометас»видати ОСОБА_1 для призначення пенсії за вислугу років довідку про підтвердження наявного трудового стажу за період:

·          Листопад 1993 року по серпень 1994 року та довідку про заробіток за цей період з зазначенням щомісячної заробітної плати в національній валюті України в розмирі, що є еквівалентом 552 доларів США.

·          травень 1995 року по липень 1996 року та довідку про заробіток за цей період з зазначенням щомісячної заробітної плати в національній валюті України в розмирі, що є еквівалентом 481,70 доларів США.

Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Кометас»на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті ІТЗ судового процесу в сумі 37 грн.

Стягнути з Публічне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Кометас»на користь держави суму державного мита в сумі 17 грн.

На  рішення  суду  може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Донецької області  в м. Маріуполі через Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.                    

Суддя:                                                                                          Шишилін   О.  Г.