Справа №  2-575/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

  03.10.2011                                                                                                                      м. Маріуполь                                                                                              

Приморський  районний суд м. Маріуполя  Донецької області у складі

головуючого судді           Шишиліна О.Г. ,

при секретарі                        Матус Т.В.  ,

з участю позивача          ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про стягнення суми                              

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в січні 2010 р. звернулася до суду з позовною заявою до суб’єкта підприємницької  діяльності ОСОБА_3 в якому просила стягнути з відповідачки на її користь матеріальну шкоду в розмірі 2050 грн. заподіяну у зв’язку з неякісним монтажем ПВХ конструкцій на балконі в її квартирі АДРЕСА_1. Та відшкодувати моральну шкоду 3000 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 09.06.209 р. між нею і СПД директором «МАХI- Вікна»ОСОБА_3 було укладено договір № 230, предметом якого є ПВХ –конструкції і виконання монтажу балкона в її квартирі АДРЕСА_2 і балкона в кВ. 62 цього ж будинку.22.06.209 р. в обох квартирах  були встановлені балкони, проте  в квартирі 38 балконні вікна не відповідають розмірам, вказаним в додатку до договору. Так, за договором  розмір глухої рами вказаний 751 мм., а бокових 809 і 810 м. Фактично розмір глухої рами складає 9870 мм, а бічний -645 мм,. У квартирі 38 балкон спочатку був засклений повністю, та їй замінили лише рами. Але ці роботи були вироблені неякісно і в процесі установки ПВХ- конструкцій була порушена бічна обшивка і стеля, а обробний матеріал пошкоджений і викинутий. Вважає, що неякісна установка вікон сталася із-за неправильно вироблених розмірів. У квартирі 62 був повністю засклений балкон, але також  була виконана неякісна робота, а саме: бокові рами мають бути трапецивидноїй форми, а зробили прямокутною, тому трикутники були зроблені з шматків тонкого пластика і закріплені товстим шаром монтажної піни, Бічні рами до стіни не доходять на 5-7 см, щілини також закриті монтажною піною. У комплекті вікон була відсутня москітна сітка. У дощовий період балкон затоплює. Вона неодноразово зверталася до ОСОБА_4 з вимогами про усунення недоліків, але на всі її звертання відповідачка не реагувала. У зв’язку з чим вона вимушена була відкласти свою поїздку до Росії, хвилювалася і переживала, був порушений звичний устрій життя, багато часу і сил вона втратила на переговори з відповідачкою, у зв’язку з чим просить стягнути моральну шкоду, яку вона оцінює в 2000 грн.

В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1  неодноразово уточнювала позовні вимоги, в останній редакції просить зобов’язати ОСОБА_3 усунути недоліки ПВХ- конструкцій балкону  АДРЕСА_3, а саме: замазати церезитом отвір від стіни до конструкції, закласти дірку, що утворилася в ході демонтажу підвіконня, поставити відливи, зміцнити покрівлю та усунути теч. В рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути 2000 грн., а також судові витрати в розмірі  120 грн. за ІТЗ.

Відповідач ОСОБА_3 до судового засідання не з’явилася надавши заяву про розгляд справи без її участі, та с участю ї представника ОСОБА_2

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просить у задоволені позову відмовити у повному обсязі, зазначив що  в ході судового розгляду справи відповідачем  усунути недоліки ПВХ конструкцій, згідно акту здачі - прийому виконаних робіт від 14.04.2011 року позивач ОСОБА_5 прийняла роботу з монтажу ПВХ конструкцій, монтажу каркаса покрівлі за адресою АДРЕСА_4,  та не мала претензій, про ще свідчить її підпис в акті. Крім того позивачка не скористалася правом на укладення додаткової угоди про надання додаткових послуг по виконанню штукатурних робіт та внутрішньому оздобленню. В задоволені позовних вимог про відшкодування моральної шкоди також просить відмовити за безпідставності, оскільки ОСОБА_5 не спричинена шкода, небезпечної для її життя та здоров’я продукцією.

Заслухавши пояснення позивачки, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 872 ЦК України, якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати за своїм вибором: 1) виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості; 2) розірвання договору та відшкодування збитків. У разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування його витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати. Аналогічне положення міститься в п.п.1.4 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів".

Відповідно до ст. 4 ч. 1 п. 5 Закону України «Про захист прав споживачів»споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування шкоди (збитків), завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що 09 червня 2009 року між ОСОБА_1 та суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 укладено договір № 230 на виконання робіт по установці ПВХ- конструкцій.

Позивач ОСОБА_1 відповідно до умов Договору внесла необхідну суму за замовлення та установку ПВХ- конструкцій в АДРЕСА_5. СПД ОСОБА_3 26.06.2009 року виконала замовлення по установці ПВХ- конструкцій. У акті № 230 здачі-прийому виконаних робіт  ОСОБА_1 відмовилася ставити свій підпис, оскільки її не влаштувала  якість виконаних робіт. 14.04.2011 року СПД ОСОБА_3 усунути недоліки по установці ПВХ- конструкцій. У акті здачі-прийому виконаних робіт  від 14.04.2011 року  ОСОБА_1 прийняла роботу з монтажу ПВХ конструкцій, монтажу каркаса покрівлі за адресою АДРЕСА_4,  та не мала претензій, про що засвідчила власним підписом.

Таким чином  договір № 230 від 09 червня 2009 року між покупцем ОСОБА_1 та виконавцем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 виконаний обома сторонами у повному об’ємі ще 14 квітня 2011 року і суд не вбачає підстав для зобов’язання ОСОБА_3 усунути недоліки ПВХ- конструкцій балкону.

З урахуванням викладених обставин суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 про відшкодування збитків.

Крім того, позивачкою ОСОБА_1 у судовому засіданні не доведено і не надано доказів заподіяння їй моральної шкоди порушенням її прав споживача відповідачем фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3

Укладеним між сторонами договором № 203 від 09 червня 209 року не передбачено відшкодування моральної шкоди в разі порушення його умов.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції Закону від 01 грудня 2050 року № 3161, споживач має право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечної для життя і здоров’я людей продукції у випадках, передбачених законодавством.

Отже, в даному випадку відшкодування позивачці моральної коди не передбачено, тому у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 88 ч.3 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, таким чином, суд вважає, що понесені позивачкою витрати на сплату витрат на ІТЗ стягненню з відповідача не підлягають.

Оскільки позивачка згідно Закону України «Про захист прав споживачів»звільнена від сплати судового збору, то судовий збір необхідно віднести за рахунок держави.

На підставі викладеного, Закону України «Про захист прав споживачів,керуючись ст.ст. 15, 57, 88, 209 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:   

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про стягнення сум матеріальної шкоди, моральної шкоди та усунення недоліків відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Приморський районний суд міста Маріуполя протягом  10-днів з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. 

Суддя:                                                                                          Шишилін   О.  Г.