УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/6494/11
Категорія 100
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Трояновської Г.С., Гансецької І.А.
розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі про визнання неправомірними дій і зобов’язання вчинити певні дії
за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі
на постанову Овруцького районного суду від 15 червня 2010 року,
в с т а н о в и л а :
05 січня 2010 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом. В обґрунтування вимог зазначив, що є інвалідом 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим 1 категорії, отримує державну і додаткову пенсії згідно ст.ст. 50 та 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, але в меншому розмірі, чим передбачено Законом. У зв’язку з відмовою відповідача привести виплату пенсій у відповідність з вимогами Закону, просив суд визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати його встановити розмір пенсії на 01.12.2009 року 4760грн, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, і в подальшому здійснювати перерахунок пенсії відповідно до зміни мінімальної пенсії за віком. В додатковій позовній заяві (а.с.8) позивач просив стягнути недоплачену пенсію і додаткову пенсію за період з 01.12.2009 року по 28.02.2010 року.
Постановою Овруцького районного суду від 15 червня 2010 року позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача проводити нарахування позивачу пенсії та додаткової пенсії з 01.12.2008 року по 28.02.2010 року у відповідності до вимог ч.1 ст.50, ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та провести відповідні виплати за період з 01.10.2008 року по 28.02.2010 року. Дії відповідача визнані неправомірними. В решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову. Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач є інвалідом 2 групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 цього ж Закону, але в розмірі меншому, чим передбачено вказаними нормами.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України „Про пенсійне забезпечення” виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Статтею 49 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до частини 4 статті 54 вищезазначеного Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам 3 групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Розрахунок пенсії позивачу здійснено виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" розміру, що суперечить нормам вищезазначеного Закону, а тому суд обґрунтовано визнав дії управління Пенсійного фонду України протиправними в частині відмови перерахувати позивачу пенсію у відповідності до вимог ст.50 та ч.4 ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів приходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апеляційної скарги з приводу помилкового застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин, є безпідставними.
Частиною 1,2 ст.99 КАС України (в редакції до 07.07.2010 року) передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду – в річний строк. Позивач не просив поновити строк звернення до суду.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України (в редакції до 07.07.2010 року) пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову.
Постанова в частині задоволення позову за період з 01.12.2008 року по 05.01.2009, ухвалена із порушенням норм процесуального права, а тому її належить скасувати і ухвалити нову постанову про відмову в позові в цій частині за пропуском строку звернення до суду.
Постанова належить частково скасувати і ухвалити нову постанову..
Керуючись ст.ст. 195, 197-207, 212 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі задовольнити частково.
Скасувати постанову Овруцького районного суду від 15 червня 2010 року в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі нарахувати та виплатити позивачу пенсію і додаткову пенсію за період з 01.12.2008 року по 05.01.2009 року і ухвалити в цій частині нову постанову. Відмовити ОСОБА_1 у позові про нарахування і виплату пенсії та додаткової пенсії за період з 01.12.2008 року по 05.01.2009 року та у визнанні неправомірними дій відповідача за цей період за безпідставністю. В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуюча:
Судді: