справа №2-224/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя                                                                                                             11.07.2007.

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого, судді                                                                   Кухаря С.В.

при секретарі                                                                           Живогляд І.О.

за участю представника позивача Нікітенко Р.В., представників відповідачів: ВАТ "АвтоЗАЗ" - Івасенко Т.Я.,

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та

професійних захворювань України в м. Запоріжжі - Ботової Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства „Запорізький автомобільний завод" та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі про перерахунок розміру відшкодування шкоди та про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про перерахунок розміру відшкодування шкоди та про відшкодування шкоди.

В судовому засіданні позивач після уточнення позовних вимог просив суд:

1.      Встановити ОСОБА_1 розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку з 01.10.1998. в сумі 185 грн. 47 коп. по Відкритому акціонерному товариству „Запорізький автомобільний завод".

2.      Встановити ОСОБА_1 розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку по Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі на 01.04.2001. в сумі 185 грн. 47 коп.

3.      Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Запорізький автомобільний завод" на користь ОСОБА_1 недоплату щомісячного розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я за період з 01.10.1998. по 01.08.2001. в розмірі 1801 грн. 73 коп., а також компенсацію у зв'язку з недоплатою та підвищенням цін на споживчі товари та послуги за період з 01.10.1998. по 01.08.2001 в розмірі 1630 грн. 40 коп., а також 15000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

4.      Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі на користь ОСОБА_1 недоплату щомісячного відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я за період з 01.08.2001. по 01.01.2007. в розмірі 5620 грн. 22 коп., а також компенсацію у зв'язку з недоплатою та підвищенням цін на споживчі товари та послуги за період з 01.08.2001. по 01.01.2007. в розмірі 1507 грн. 20 коп.,

Позивач свої вимоги підтримав та в їх обґрунтування суду пояснив, що ВАТ "АвтоЗАЗ", незважаючи на підвищення тарифних ставок та окладів на підприємстві, не здійснило йому перерахунок суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я. Внаслідок цього, після передачі 05.07.2001 року його справи до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (далі Фонд), перерахування йому розміру відшкодування шкоди здійснювалося відповідно до методики встановленої законодавством, але за базу було взято передану підприємством ВАТ «АвтоЗАЗ» не перераховану у відповідності до законодавства суму відшкодування шкоди.

Зазначені обставини призвели до різкого погіршення його здоров'я. Позивач також вказує, що на протязі багатьох років порушення його прав (на перерахування розміру відшкодування) глибоко фізично та душевно страждає, що в результаті призвело до погіршення і так поганого здоров'я. Порушення його прав ВАТ «АвтоЗАЗ» з 1998 року призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих стосунків і потребує додаткових зусиль для організації його житгя.

Представник ВАТ "АвтоЗАЗ" позов не визнала повністю і пояснила, що в зв'язку з тим, що в квітні 1998 року ВАТ "АвтоЗАЗ" стало засновником ЗАТ "АвтоЗАЗ-Деу" і до статутного фонду передало майже все майно ВАТ, то відповідати по вказаним позивачем зобов'язанням повинен правонаступник ЗАТ "АвтоЗАЗ-Деу" - ЗАТ "ЗАЗ"

Представник Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі позов не визнав і пояснив, що підвищення тарифних ставок та посадових окладів на ВАТ "АвтоЗАЗ" не відбувалося, а тому не має підстав

для перерахування базової суми відшкодування втраченого позивачем заробітку. Крім цього саме Фондом жодних прав позивача не порушено.

Суд вислухавши сторони та їх представників, вивчивши матеріали справи, вивчивши всі докази, що надані сторонами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним установленим судом підставам.

Судом встановлено, що відповідно до акту № 131 про нещасний випадок на виробництві від 29.10.1981 року позивач під час роботи наладчиком в арматурному цеху №2 Запорізького автозаводу "Коммунар" 28.10.1981 року отримав травму на виробництві. Згідно з довідкою МСЕК йому було безстроково встановлено 25% втрати професійної працездатності. Роботодавець призначив та виплачував позивачу щомісячне відшкодування втраченого заробітку з перерахуванням розміру відповідно до чинного законодавства, з урахуванням коефіцієнтів підвищення тарифних ставок по підприємству, що підтверджується наказами по підприємству.

Станом на початок жовтня 1998 року сума відшкодування шкоди, що виплачувалась позивачеві становила 132 грн. 48 коп.

Наказом від 02.10.1998 року № 239 по ВАТ "АвтоЗАЗ" (правонаступнику Запорізького автозаводу "Коммунар"), була підвищена заробітна плата робітникам цього підприємства на 40 %, але позивачу не було здійснено перерахунок суми відшкодування втраченого ним заробітку.

Згідно з п. 28 "Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків", затверджених постановою КМУ від 23.06.93 року № 472, із змінами від 18.07.94 р. № 492 та від 03.10.97 р. № 1100 (далі - Правила), які були чинні на час виникнення правовідносин між сторонами, підвищення заробітної плати на підприємстві є підставою і для перерахунку відшкодування шкоди потерпілому з часу такого підвищення заробітної плати. Коли в штатному розпису відсутні відповідні посади, перерахунок суми відшкодування шкоди необхідно здійснювати згідно з фактичним коефіцієнтом підвищення посадових окладів в цілому по підприємству.

Таким чином, відповідно до наведених правових норм, ВАТ "АвтоЗАЗ" з 01.10.1998 р. повинно було перерахувати позивачу розмір відшкодування шкоди згідно з фактичним підвищенням на 40% тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві, а саме з 132,48 грн. (40% від 132,48 = 52,99; 132,48+59,99=185,47) до 185,47 грн. Проте, відповідач ВАТ "АвтоЗАЗ" не здійснив відповідного перерахунку, чим були порушені права позивача.

В зв'язку з набранням чинності Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" 05.07.2001 року справа позивача була передана від ВАТ "АвтоЗАЗ" до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі (далі Фонд). Продовжуючи проводити виплати позивачу з 01.08.2001 року, за базу Фонд взяв передану ВАТ "АвтоЗАЗ" не перераховану у відповідності до законодавства суму відшкодування шкоди в розмірі 132,48 грн., та у подальшому здійснював перерахунок, виходячи з цієї базової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про охорону праці» власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну каліцтвом, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, що включає і перерахування розміру відшкодування шкоди відповідно до ст. 13 цього закону та п. 28 Правил.

Відповідно до абзацу 3 п. З розділу XI Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" уся заборгованість потерпілим на виробництві, яким до набрання чинності цим Законом підприємства не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами.

Суд вважає, що оскільки ВАТ "АвтоЗАЗ" не здійснив позивачу перерахунок розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я під час виплат в період з 01.10.1998 року по 05.07.2001 року (момент передачі справи до Фонду), за рахунок недоплати позивачу нанесена матеріальна шкода в сумі 1801 грн. 73 коп, яку повинен відшкодувати йому ВАТ "АвтоЗАЗ".

З урахуванням підвищення на ВАТ "АвтоЗАЗ" тарифних ставок та посадових окладів наказом від 02.10.1998 року № 239 (з коефіцієнтом підвищення 1,4) базова сума відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я повинна була становити для Фонду на початок виплат з 01.08.2001. -185,47 грн.

Внаслідок цього та у зв'язку з передачею ВАТ "АвтоЗАЗ" до Фонду справи позивача з не перерахованим розміром відшкодування шкоди (132,48 грн. замість 185,47 грн.), заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, виплати позивачу за період з 01.08.2001 року по 01.01.2007 року проводилися Фондом не у повному обсязі з вини ВАТ "АвтоЗАЗ", в зв'язку з чим позивачеві Фондом не доплачено 5620 грн. 22 коп.

Ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, з незалежних від них обставин. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з ч. 1 п. 2 ст. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,  які  спричинили   втрату  працездатності"  Фонд сплачує  страхові   виплати   працівникам,  які

потерпіли  на виробництві до   1   квітня 2001   року, з тою часу,  коли  відповідні  підприємства передали  в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати.

Враховуючи зазначене, суд вважає що недоплату позивачу в сумі 5620 гри. 22 коп., яка утворилася за період з 01.08.2001 року по 01.01.2007 року, повинен відшкодувати Фонд.

Відповідно до п. 43 Правил, якщо потерпілому, або особам, які мають право на відшкодування шкоди, з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування шкоди, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого терміну і підлягає коригуванню через зростання цін на споживчі товари і послуги в порядку, встановленому ст. 34 Законом України "Про оплату праці", тобто у такому самому порядку, як і в разі затримки виплати заробітної плати.

З 01.01.2001 року набрав чинності Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", яким передбачено компенсацію за затримку виплати відшкодування шкоди, а порядок її проведення визначений постановою КМУ № 159 від 21.02.2001 року. Водночас, відповідно до п. 2 цієї постанови, компенсація за період з 01.01.98 року до 31.12.2000 року проводиться відповідно до "Положення ..." затвердженого постановою КМУ від 20.12.97 року. № 1427.

Таким чином, загальний розмір компенсації у зв'язку з недоплатою та підвищенням цін на споживчі товари і послуги за період з 02.10.1998 року по грудень 2006 року (в рамках заявлених позовних вимог) становить 3137 гри. 60 коп. та повинен бути виплачений ВАТ "АвтоЗАЗ" на користь позивача, оскільки саме з вини останнього позивач втратив частину своїх доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.

Відповідно до ст.ст. 23, І 167 ЦК України, суд вважає, що відповідач ВАТ "АвтоЗАЗ" через відмову перерахувати позивачу розмір втраченого заробітку на протязі більше 8 -ми років порушив законні права останнього, оскільки в результаті неправомірних дій та бездіяльності даного відповідача, позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає в глибоких фізичних і душевних стражданнях через погіршення стану здоров'я, враховуючи його інвалідність, а також порушення звичного образу життя, втрати нормальних життєвих стосунків порушення нормального сну і появою депресивного стану. Приймаючи до уваги вищевикладене і враховуючи характер, обсяг страждань позивача, його похилий вік, стан здоров'я, ступінь тяжкості вимушених змін в його житті, та враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд вважає визначити розмір моральної шкоди, яка завдана позивачу, в сумі 5000 гри.

На підставі викладеного і керуючись п.4 Заключних та перехідних положень ЦК України, ст. 23, ст. 1166, ч. 1 ст. 1167, ст. 1195, ст. 173 КЗпП України, ст.ст. 88, 208, 209, 212-215,259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку з 01.10.1998. в сумі 185 грн. 47 коп. по Відкритому акціонерному товариству „Запорізький автомобільний завод".

Встановити ОСОБА_1 розмір щомісячного відшкодування втраченого заробітку по Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі на 01.04.2001. в сумі 185 грн. 47 коп.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Запорізький автомобільний завод" на користь ОСОБА_1 недоплату щомісячного розміру відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я за період з 01.10.1998. по 01.08.2001. в розмірі 1801 грн. 73 коп., а також компенсацію у зв'язку з недоплатою та підвищенням цін на споживчі товари та послуги за період з 01.10.1998. по грудень 2006 року (включно) в розмірі 3137 грн. 60 коп., а також 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Запоріжжі на користь ОСОБА_1 недоплату щомісячного відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я за період з 01.08.2001. по 01.01.2007. в розмірі 5620 грн. 22 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 2ft днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.