Справа №2-558/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2007 року Кагарлицький районний суд Київської області в
складі:
головуючого судді Кириченка В.І.
при секретарі Марчук Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 просила суд шлюб з ОСОБА_2, зареєстрований 27.07.1996 р. розірвати, а спільного сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. після розірвання шлюбу залишити проживати з матір»ю.
Мотивувала це тим, що з січня 2007 р. не підтримує з відповідачем шлюбно-сімейних відносин, ведення спільного господарства, бюджету по причині несумісності характерів і частих сварок та втрати почуття любові і взаємоповаги один до одного.
Відповідач пояснив, що згідний на розірвання шлюбу з підстав, вказаних дружиною.
У зв'язку з визнанням позову є законні підстави для його задоволення. Судом встановлені вказані вище обставини на які посилалась позивач, обґрунтовуючи позов і стосовно яких спір відсутній.
На підставі встановлених обставин відповідно до ст.. 112 СК України суд дійшов висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам кожного з подружжя, що мають істотне значення. А тому шлюб слід розірвати. Після розірвання шлюбу сина слід залишити проживати з матір»ю.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу з кожного із сторін спору слід стягнути по 8 грн. 50 коп. державного мита.
Керуючись ст.. 112 СК України, ст.. 130,174 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зареєстрований 27 липня 1996 року відділом РАГСУ Кагарлицького РУЮ Київської області, актовий запис № 48 - розірвати.
Після розірвання шлюбу сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н. залишити проживати з ОСОБА_1
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 по 8 грн. 50 коп. державного мита.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду, а апеляційну скаргу на рішення суду протягом 20 днів після подачі вказаної заяви. Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.. 223 ЦПК України.