Справа № 344/3388/23

Провадження № 1-кп/344/321/25

У Х В А Л А

28 квітня 2025 року                                                              м. Івано-Франківськ

  Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді                            ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря                          ОСОБА_2 ,

прокурора                                          ОСОБА_3 ,

захисників                                         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених                                  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

                                                            ОСОБА_8 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від  04 березня 2025 року продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 02 травня 2025 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на строк 60 днів, яке попередньо вручено обвинуваченому та захиснику. Підтримуючи подане клопотання, мотивував наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 подав клопотання про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 на цілодобовий домашній арешт. Вважав ризики, передбачені ст.177 КПК України, що зазначені у клопотанні прокурора, недоведеними, оскільки упродовж досудового розслідування і судового розгляду ОСОБА_7 не переховувався від органу досудового розслідування, від суду, не здійснював незаконний вплив на свідків, не перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином, не продовжив кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується. Просив врахувати, що батьки ОСОБА_7 є пенсіонерами, яким потрібен догляд, а також те, що обвинувачений має постійне місце проживання.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника, вважав доводи прокурора необґрунтованими. Вказав, що переховуватись від суду та вчиняти інші кримінальні правопорушення не буде, просив врахувати, що його вина у вчиненні інкримінованих у даному кримінальному провадженні злочинів не доведена, а за попередні кримінальні правопорушення він вже відбув призначене покарання.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 підтримали думку захисника ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 поклалась на розсуд суду.

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують ОСОБА_7 , його вік, стан здоров`я та майновий стан, наявність постійного місця проживання, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Івано-Франківського міського суду від 22.06.2022 за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, суд враховує, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_7 є особливо тяжкими злочинами (ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України), а також те, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень під час відбування покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком суду, а тому на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо можливого переховування від суду, незаконного впливу на учасників судового провадження, вчинити інше або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Оцінюючи існуючі обставини, суд виходить із принципу презумпції невинуватості, не вирішуючи наперед процесуальну перспективу пред`явленного обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість пред`явленного обвинувачення, а також суспільної небезпеки злочинних дій, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_7 .

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює ЄСПЛ, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Обставини, що слугували підставою обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено, також не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Суд враховує, що обвинуваченому ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень під час відбування покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком суду, увесь час досудового розслідування та судового розгляду до 18.11.2024 утримувався під вартою у зв`язку з виконанням попереднього вироку суду, що унеможливило у даному кримінальному провадженні переховування ОСОБА_7   від суду, його незаконний вплив на учасників судового провадження, вчинення іншого кримінального правопорушення. Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 у даному кримінальному провадженні застосовується тільки з 18.11.2024 і є співмірним і доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд вважає застосування більш м`якого запобіжного заходу недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 слід продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд – 

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу -  відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжити до 26 червня 2025 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя                                                                                             ОСОБА_9