справа №2-6293/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2011 року          Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді –Браги А.В.,

при секретарі –Лозовому О.М.,

за участю: представника позивача –Ювко В.О.,

представника відповідача –Івженко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк`до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа –Товариство з обмеженою відповідальністю «Автогаз», про стягнення суми заборгованості за договором –

ВСТАНОВИВ:

25 листопада 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся позивач із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа –ТОВ «Автогаз», про стягнення суми заборгованості за договором. В обґрунтування позовних вимог представник позивача послався на наступне. 06 листопада 2007 року, 23 жовтня 2008 року між позивачем та третьою особою у справі укладено кредитні договори №11247649000, №11405840000, за умовами яких позивач надав позичальнику поновлювальну кредитну лінію в розмірі 155000,00 грн., 238592,00 грн. строком до 05 листопада 2008 року та до 22 жовтня 2009 року відповідно, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших обов`язкових платежів. Дані кредити забезпечено договорами поруки №11247649000/П/1, №11247649000/П2 від 06.11.2007 року та №234977, №234979 від 23 жовтня 2008 року, укладеними між позивачем та відповідачами. Окрім того, 24 вересня 2008 року між третьою особою у справі та позивачем укладено договір овердрафту №91ГО187К, за умовами якого позивач зобов`язався надати третій особі у справі кредит із лімітом 400000,00 грн., та строком його повернення –30 календарних днів з дня видачі. Позичальник, в свою чергу зобов`язався повернути кредит у вказаний строк, сплативши за його користування відповідні відсотки, інші обов`язкові платежі. Даний договір забезпечено договорами поруки №91ГО187П1, №91ГО187П2 від 24 вересня 2008 року, укладеними між позивачем та відповідачами. Оскільки позичальником та відповідачами не вчинено належних дій для виконання своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідачів 995122,91 грн. Також представник позивача просив суд покласти на відповідачів судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Представник відповідачів заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на припинення дії договорів поруки, на підставі яких позивач висунув вимоги до відповідачів щодо стягнення з них заборгованості за кредитними договорами.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, надіслали до суду письмові заперечення на позов, в яких також, як на підставу відмови в задоволенні позову, послались на припинення дії договорів поруки за кредитним договорами, договором овердрафту.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 06 листопада 2007 року між позивачем та третьою особою було укладено кредитний договір №11247649000, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику поновлювальну кредитну лінію з лімітом –155000,00 грн. Позичальник, в свою чергу, зобов`язався повернути кредитні кошти до 05 листопада 2008 року, а також сплатити 14% річних (з 06.11.2007 року по 19.12.2007 року), 16% річних (після 19.12.2007 року) за користування кредитом.

За порушення позичальником термінів погашення своїх грошових зобов`язань за договором, зокрема термінів повернення кредиту та/або сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Викладені обставини підтверджуються копією кредитного договору №11247649000 від 06 листопада 2007 року.

Також судом встановлено, що з метою забезпечення виконання третьою особою взятих на себе договірних зобов`язань за вказаним вище договором між позивачем та відповідачами 06 листопада 2007 року укладено договори поруки №11247649000/П/1, №11247649000/П/2.

За умовами вказаних договорів відповідачі, як поручителі, зобов`язались перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі із третьою особою у справі за невиконання останньою взятих на себе договірних зобов`язань за кредитним договором №11247649000 від 06 листопада 2007 року.

Зазначені обставини підтверджуються копіями договорів поруки №11247649000/П/1, №11247649000/П/2 від 06 листопада 2007 року.

Як свідчить наявна в матеріалах справи виписка з рахунку від 08.11.2010 року позивачем на виконання умов кредитного договору №11247649000 від 06 листопада 2007 року були надані обумовлені в договорі кредитні кошти в повному обсязі.

Із матеріалів справи встановлено, що третьою особою, як позичальником, а також відповідачами, не виконані в повному обсязі договірні зобов`язання за кредитним договором №11247649000 від 06 листопада 2007 року, договорами поруки №11247649000/П/1, №11247649000/П/2 від 06 листопада 2007 року, заборгованість за кредитним договором на 23 вересня 2010 року склала 170747,6 грн., про що свідчить довідка-розрахунок заборгованості станом на 23 вересня 2010 року.

Також в судовому засіданні було встановлено, що 24 вересня 2008 року між третьою особою у справі та позивачем було укладено договір овердрафту (короткостроковий кредит) №91ГО187К (11408482000), за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику овердрафт (короткостроковий кредит) з лімітом 400000,00 грн.

Позичальник, в свою чергу, зобов`язався повернути вказаний кредит в строк не пізніше 30 календарних днів із дня його видачі, а також сплатити 24% річних, інші обов`язкові платежі. У разі відсутності надходжень коштів на поточний рахунок позичальника та непогашення суми овердрафту та/або процентів за його користування, у відповідності до встановлених термінів їх погашення, наявна заборгованість позичальника переноситься на рахунки простроченої кредитної заборгованості в повному обсязі. При цьому, вважається, що строк погашення овердрафту настав. У випадку порушення позичальником термінів (строків) погашення овердрафта, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від простроченої суми за кожний день прострочення платежу.

Викладені обставини підтверджуються копією договору овердрафта № НОМЕР_1 ГО187К від 24 вересня 2008 р., довідкою начальника ВПС ДУСБ ДСБ АТ «УкрСиббанк`від 12.04.2011 р.

З метою забезпечення виконання третьою особою взятих на себе договірних зобов`язань за вказаним вище договором між позивачем та відповідачами 24 вересня 2008 року укладено договори поруки №91ГО187П1, №91ГО187П2.

За умовами вказаних договорів відповідачі, як поручителі, зобов`язались перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі із третьою особою у справі за невиконання останньою взятих на себе договірних зобов`язань за договору овердрафта № НОМЕР_1 ГО187К від 24 вересня 2008 р.

Зазначені обставини підтверджуються копіями договорів поруки №91ГО187П1, №91ГО187П2 від 24 вересня 2008 року.

Згідно наявної в матеріалах справи виписки з рахунку від 25.11.2008 року, позивачем на виконання умов договору овердрафта № НОМЕР_1 ГО187К від 24 вересня 2008 р., були надані обумовлені в договорі кредитні кошти в повному обсязі.

Із матеріалів справи встановлено, що третьою особою, як позичальником, а також відповідачами, як поручителями, не виконані належним чином договірні зобов`язання за договором овердрафта №91ГО187К від 24 вересня 2008 р., договорами поруки №91ГО187П1, №91ГО187П2 від 24 вересня 2008 року, заборгованість за кредитним договором на 23 вересня 2010 року склала 460056,82 грн., що підтверджується довідкою-розрахунком заборгованості, копією вимоги щодо погашення в повному обсязі заборгованості від 25.08.2009 р.

Окрім того, в судовому засідання встановлено, що 23 жовтня 2008 року між позивачем та третьою особою у справі укладено кредитний договір №11405840000, за умовами якого позивач, як кредитор, зобов`язався надати третій особі у справі, як позичальнику, кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в сумі ліміту 238592 грн.

В свою чергу позичальник зобов`язався повернути вказаний кредит не пізніше 22 жовтня 2009 року, сплатити за користування кредитом 25% річних (з період користування коштами з 23 жовтня 2008 року по 22 грудня 2008 року), 27% (за користування кредитними коштами після 22 грудня 2008 року) за користування кредитом, сплатити інші обов`язкові платежі.

За порушення позичальником термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, кредитор має право вимагати від позичальника, а позичальник зобов`язаний сплатити кредитору також пеню з розрахунку 24% річних від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Викладені обставини підтверджуються копією кредитного договору №11405840000 від 23 жовтня 2008 року.

Задля забезпечення виконання третьою особою у справі взятих на себе договірних зобов`язань за вказаним вище договором між позивачем та відповідачами 23 жовтня 2008 року укладено договори поруки №234977, №234979.

За умовами вказаних договорів відповідачі, як поручителі, зобов`язались перед позивачем відповідати солідарно в повному обсязі із третьою особою у справі за невиконання останньою взятих на себе договірних зобов`язань за кредитним договором №11405840000 від 23 жовтня 2008 року.

Зазначені обставини підтверджуються копіями договорів поруки №234977, №234979 від 23 жовтня 2008 року.

Як свідчить наявна в матеріалах справи виписка за особовим рахунком від 23.10.2008 року позивачем на виконання умов кредитного договору №11405840000 від 23 жовтня 2008 року були надані обумовлені в договорі кредитні кошти в повному обсязі.

Із матеріалів справи встановлено, що третьою особою, як позичальником, а також відповідачами, як поручителями, не виконані в повному обсязі договірні зобов`язання за кредитним договором №11405840000 від 23 жовтня 2008 року, договорами поруки №234977, №234979 від 23 жовтня 2008 року, заборгованість за кредитним договором на 23 вересня 2010 року склала 364318,49 грн., про що свідчить довідка-розрахунок заборгованості станом на 23 вересня 2010 року.

Загальна сума заборгованості за вищезазначеними кредитними договорами станом на 23 вересня 2010 року становить 995122,91 грн., що підтверджується довідками-розрахунками заборгованості за такими кредитними договорами станом на 23 вересня 2010 року.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище кредитних договорів, договору овердрафту, договорів поруки, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України), а також договір поруки (ст.553 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновидом якої є пеня (ст.549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст.550 ЦК України).

За змістом ст.ст.546, 547 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов`язання в повному обсязі. Поручителем може бути одна або кілька осіб.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Отже, вирішуючи питання щодо позовних вимог позивача за кредитними договорами №11247649000 від 06 листопада 2007 року, №11405840000 від 23 жовтня 2008 року, договором овердрафту №91ГО187К (11408482000) від 24 вересня 2008 року, договорів поруки №91ГО187П1, №91ГО187П2 від 24 вересня 2008 року, №11247649000/П/1, №11247649000/П/2 від 06 листопада 2007 року, №234977, №234979 від 23 жовтня 2008 року, приймаючи до уваги, що в судовому засіданні знайшов підтвердження факт укладення між позивачем, відповідачами, третьою особою даних договорів, а також встановлено невиконання відповідачами, на відміну від позивача, своїх зобов`язань за даними договорами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд не приймає до уваги як підставу для відмови в задоволенні позову посилання відповідачів, їх представника на те, що вищезазначені спірні договори поруки не містять строків закінчення їх дії, а отже припинили свою дію відповідно до ст.559 ч.4 ЦК України в контексті положень ст.ст.252, 258, 267 ЦК України.

Правова позиція суду щодо цього питання ґрунтується на тому, що кожний зі спірних договорів поруки містить п.3.1, в якому вказано, що договори поруки діють до повного припинення всіх зобов`язань за основним, тобто кредитним, договором (договори поруки №11247649000/П/1, №11247649000/П/2 від 06 листопада 2007 року), діють до повного припинення всіх зобов`язань боржника за основним договором або до погашення поручителем зобов`язань боржника в рахунок виконання зобов`язань за основним договором, тобто до першої із перерахованих подій, яка настане раніше (договори поруки №91ГО187П1, №91ГО187П2 від 24 вересня 2008 року, №234977, №234979 від 23 жовтня 2008 року).

Таким чином спірними договорами поруки визначено не строк, а термін, з настанням якого такі договори припиняються, що не суперечить вимогам діючого законодавства, оскільки за змістом ст.ст.3, 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, визначенні його умов, якщо інше безпосередньо не вказано в законі.

Параграф 3 Глави 49 ЦК України, який регулює питання укладення договорів поруки, не містить безпосередньої заборони на визначення в такому договорі саме терміну його припинення, а не строку.

При цьому положення ст.559 ч.1 ЦК України визначає як одну із підстав для припинення договору поруки настання певної події –припинення основного зобов`язання, зокрема, що в розумінні ст.252 ЦК України і є терміном.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) на суму 1700,00 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, сплата яких підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 16, 509, 526, 530, 536, 549, 550, 553 - 559, 1048 –1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 57, 60 - 61, 88, 209, 212 –215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов, –задовольнити.

Стягнути солідарно з   ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк`заборгованість в сумі 995 122, 91 гривень.

Судові витрати покласти на відповідачів, стягнувши солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»1700, 00 гривень судового збору та 120,00 гривень витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду судової справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя          А.В. Брага