справа №2-5488/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2011 року          Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді –Браги А.В.,

при секретарі –Лампіки О.В.,

за участю представника позивача –Писаренко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості –

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська звернувся представник позивача ПАТ «ОТП Банк`із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2011 року залучено до участі у справі ТОВ «ОТП Факторинг Україна`як правонаступника позивача ПАТ «ОТП Банк».

В обґрунтування позовних вимог представник позивача в позовній заяві, в судовому засіданні послався на наступне. 14 червня 2007 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір CNL-301/363/2007, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 63592,05 доларів США, зобов`язавшись його повернути до 14 червня 2028 року, сплативши відсотки за користування кредитом, а також інші обов`язкові платежі відповідно до умов договору. Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе за вказаним договором грошових зобов`язань, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за кредитним договором CNL-301/363/2007 від 14 червня 2007 року, яка станом на 11 червня 2010 року склала 88259,35 доларів, що дорівнює 698740,45 гривень. Також представник позивача просив суд покласти на відповідача судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином. Враховуючи дані обставини, суд вважає за можливе на підставі ст.ст.169 ч.4, 224 ЦПК України здійснити розгляд даної цивільної справи в заочному порядку відповідно до Глави 8 Розділу ІІІ ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що між ЗАТ «ОТП Банк», як кредитором, та відповідачем, як позичальником, 14 червня 2007 року укладено кредитний договір CNL-301/363/2007. За умовами даного договору кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит в розмірі 63592,05 доларів США, а позичальник, в свою чергу, зобов`язався повернути кредит до 14 червня 2028 року ануїтетними платежами, а також сплатити 4,49%+FIDR річних за користування кредитом та інші обов`язкові платежі. Умовами вказаного кредитного договору передбачено право кредитора вимагати дострокове виконання позичальником зобов`язань в цілому або у визначеній кредитором частині у випадку невиконання позичальником своїх боргових зобов`язань за договором. За порушення прийнятих на себе зобов`язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування кредитними коштами позичальник зобов`язаний сплатити кредитору пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов`язань за кожний день прострочки. Викладені обставини підтверджуються копією кредитного договору CNL-301/363/2007 від 14 червня 2007 року.

Як свідчать наявні в матеріалах справи копії меморіальних валютних ордерів №2209 від 26 червня 2007 року та №88 від 14 червня 2007 року кредитором були надані відповідачу обумовлені кредитним договором кошти в повному обсязі.

Також судом встановлено, що між позивачем та ПАТ «ОТП Банк», який є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк», 12 листопада 2010 року укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за змістом якого відбулася заміна кредитора в зобов`язанні, а саме відбулося відступлення ПАТ «ОТП Банк», як кредитором, своїх прав за кредитним договором CNL-301/363/2007 від 14 червня 2007 року новому кредитору –ТОВ «ОТП Факторинг Україна». Викладені обставини підтверджуються копією договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 12 листопада 2010 року із додатком.

Як встановлено в судовому засіданні та не спростовується матеріалами справи, відповідач не виконує належним чином взяті на себе договірні зобов`язання, погасити заборгованість та здійснити дострокове повернення кредиту на вимогу кредитора не бажає. Розмір заборгованості станом на 11 червня 2010 року становить 88259,35 доларів США, що за курсом НБУ на 11 червня 2010 року становить 698740,45 гривень, в тому числі: 58797,4 доларів США (465493,14 гривень) –заборгованість за кредитом; 10292,68 доларів США (81486,12 гривень) –сума несплачених відсотків за користування кредитом; 19169,27 доларів США (151761,2 гривень) –пеня за прострочення виконання зобов`язань. Викладені обставини підтверджуються розрахунком заборгованості станом на 11 червня 2010 року.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі, окрім положень зазначених вище договорів, врегульовані нормами Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст.11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмові формі (ст.1054, 1055 ЦК України).

Нормою ст.1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів. Відповідний обов`язок боржника щодо повернення кредитору на його вимогу суми боргу зі сплатою процентів встановлений ст.625 ч.2 ЦК України.

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, різновид якої є пеня (ст.549 ЦК України). При цьому право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ст.550 ЦК України).

Нормою ст.625 ч.1 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями ст.ст.512-514, 516 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою також і внаслідок передання ним прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Такий правочин вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.16 ЦК України однією із форм судового захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Положеннями ст.533 ЦК України визначено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інше не передбачено договором або законом.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті. На підставі таких доказів, наведених вище норм діючого законодавства, враховуючи, що в судовому засіданні знайшли підтвердження факти укладення в належній формі кредитного договору, договору із відступлення права вимоги, а також факт невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов`язань за кредитним договором, при цьому позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту, суд вважає за можливе позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна`задовольнити в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд на підставі ст.88 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати по сплаті судового збору (державного мита) на суму 1700 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 гривень, сплата яких підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 11,16, 509, 551, 526, 530, 536, 549, 550, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 57, 60, 88, 110, 209, 212 - 215, 224 - 233 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов, –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна`суму боргу у розмірі 698 740, 35 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна`судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700, 00 гривень та виплати з інформаційно –технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120, 00 гривень.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. ст. 223, 232 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до  апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя          А.В. Брага