Судове рішення #1991992
Справа № 1-20/2008 р

 

Справа № 1-20/2008 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

            26 лютого 2008 року                                                                         м. Новомиргород

 

            Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,

при секретареві ТАРАН С.М.,

за участю: прокурора ЦОЙ Т.Б., захисника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню:      

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця і мешканця м. М., Кіровоградської області, громадянина України, українця, з професійно-технічною освітою, непрацюючого, жонатого, який має на утриманні 2 неповнолітніх дітей, 1994 р. н. і 1995 р. н., невійськовозобов'язаного, раніше несудимого, який проживає АДРЕСА_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

                                                                                               

В С Т А Н О В И В :

 

суд визнав доведеним, що 26 лютого 2006 р. близько 00 годин ОСОБА_1, за попередньою змовою з іншими особами, щодо котрих кримінальна справа виділена в окреме провадження, групою осіб, із корисливих спонукань, з метою заволодіння чужим майном, незаконно проник на територію автозаправної станції ТОВ “А.”, яка розташована у м. Новомиргороді, Кіровоградської області, звідки намагався таємно викрасти з металевої цистерни ємністю 25 куб. м у привезені з собою 3 металевих бочки ємністю по 200 л кожна 600 л дизельного пального по ціні 4 грн. за літр, маючи намір завдати вказаному господарству майнової шкоди на загальну суму 2.400 грн.

Проте злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі винних: їх затримали на місці події охоронники ТОВ “А.” і вилучили викрадене.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у замаху на викрадення чужого майна ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи: показаннях підсудного та інших документах.

Підсудний ОСОБА_1 у судовому засіданні власну вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю і підтвердив, що органами досудового слідства правильно зазначені обставини його скоєння і заподіяні наслідки.

Суд визнає недоцільним дослідження інших доказів стосовно викладених в описовій частині вироку фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, оскільки проти цього не заперечують учасники судового розгляду. Тому суд обмежує перевірку та дослідження доказів у справі допитом підсудного за правилами ч. 3 ст. 299 КПК України.

            Таким чином, вина ОСОБА_1 у викрадені чужого майна повністю підтверджується добутими по справі доказами, котрі узгоджуються між собою, перевірені в судовому засіданні і сумнівів у суду не викликають.

            Сукупність вище вказаних доказів, їх оцінка переконують суд, що підсудний скоїв замах на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у сховище та вчинене за попередньою змовою групою осіб. Тому його дії потрібно кваліфікувати за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

            При призначенні міри покарання підсудному за вчинене, суд враховує скоєння ним умисного тяжкого злочину, а також особу ОСОБА_1, який раніше не засуджувався, за місцем проживання зарекомендував себе позитивно, має на утриманні 2-х неповнолітніх дітей (а. с. 59, 61-62, 65, 74-75, 122-123).

Обставиною, що пом'якшує покарання підсудного, суд визнає його щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України).

Враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарання.

Тому потрібно прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням відповідно до вимог ст. 75 КК України та покласти на нього обов'язок: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи (пп. 3-4 ч. 1 ст. 76 КК України).

Керуючись ст. ст. 321-324, 349 КПК України, суд

 

З А С У Д И В :

 

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

За правилами ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

Відповідно до пп. 3-4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - залишити без зміни.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

 

 

Головуючий:

суддя                                                                                                   С.ЩЕНЮЧЕНКО

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація