Справа № 3-5086/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2011 р. Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого судді            Іванченка Я.М.

секретаря            Шевчук І.О.,

за участю прокурора Побережна-Войтенко О.М.,

розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Гусєв Калінінградської області Російської Федерації, освіта середня-спеціальна, фізичної особи-підприємця, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, до кримінальної та адміністративної відповідальності раніше не притягувалась;

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-3 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, зареєстрована як фізична особа-підприємець в Вінницькій районній державній адміністрації 04.10.1999 року. Взята на податковий облік в Вінницькій МДПІ 06.10.1999 року. Ідентифікаційний номер НОМЕР_2. Адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1. 02 листопада 2011 року ОСОБА_1 звернулась в регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Вінницькій області (РУ ДСАТ), що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. 30-річчя Перемоги, 21. В РУ ДСАТ представник управління ОСОБА_2 повідомив їй перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, а саме їй необхідно було подати заяву про видачу ліцензії, квитанцію про оплату ліцензії в сумі 62,50 грн. та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців.

09 листопада 2011 року ОСОБА_1 подала до РУ ДСАТ всі необхідні документи, які у неї прийняв головний державний податковий ревізор-інспектор відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами РУ ДСАТ ОСОБА_2 Після перегляду документів останній повідомив, що їх не достатньо, так як потрібно додатково надати довідку з Вінницької ДМПІ про підтвердження сплати коштів за ліцензію, хоча, під час її першого візиту в управління (02.11.2011), працівник податкового органу ОСОБА_2 нічого про необхідність надання такої довідки не говорив.

Прийнявши документи, надані ОСОБА_1, ОСОБА_2 відклав їх в сторону та сказав, що оформляти її заяву не буде до того часу, поки вона не надасть довідку з Вінницької МДПІ про підтвердження сплати вартості ліцензії.

Збір додаткових документів, нібито необхідних для отримання ліцензії, ОСОБА_1 розцінила нічим іншим, як створенням працівником податкового органу штучних перешкод для своєчасного отримання ліцензії, так як отримання довідки теж потребувало додаткового часу. Однак, так як для початку роботи їй ліцензія була потрібна терміново, вона звернулась у Вінницьку МДПІ, де 09.11.2011 року отримала відповідну довідку (№ 3176/15 від 09.11.2011 року).

Повернувшись до РУ ДСАТ ОСОБА_1 помітила, що в довідці, виданій Вінницькою МДПІ були допущені чисельні помилки, а саме, вказано невірно її дані. Замість «ФОП ОСОБА_1»зазначено «ФОП ОСОБА_3»та внесений не її ідентифікаційний код. Крім того, в довідці зазначено, що ОСОБА_3 користується ліцензією на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Фактично ліцензія ОСОБА_1 навіть не видавалась. Не дивлячись на це, повторно звертатись в Вінницьку МДПІ для виправлення описок ОСОБА_1 не стала, так як це потребувало додаткового часу, а ліцензія їй була потрібна терміново. Вказана довідка була надана ОСОБА_2

Надаючи ОСОБА_2 цю довідку, ОСОБА_1 попросила його прискорити терміни видачі ліцензії. Усвідомлюючи протиправність вимог ОСОБА_2 щодо надання додаткових непотрібних для видачі ліцензії документів, в зв’язку із необхідністю прискорення строків видачі ліцензії , ОСОБА_1 передала 09.11.2011 року ОСОБА_2 чотири скетч-картки для поповнення рахунку абонентів мережі «Київстар»на суму 40 грн. кожна. Всього на суму 160 грн.

ОСОБА_1 розуміючи те, що в довідку Вінницького МДПІ внесені помилкові дані та те, що це може стати підставою для відмови у видачі ліцензії, повідомила ОСОБА_2, що при отриманні ліцензії віддячить йому ще.

15.11.2011 року ОСОБА_2 в приміщенні РУ ДСАТ була видана підприємцю ОСОБА_1 ліцензія на роздрібну торгівлю тютюновими виробами НОМЕР_1 від 10.11.2011 року. Отримавши дану ліцензію, ОСОБА_1 там же передала ОСОБА_2 ще чотири скетч-картки поповнення рахунку абонентів мережі «Київстар» на суму 40 грн. кожна. Всього на суму 160 грн.

ОСОБА_1 розуміла, що надання матеріальних благ, а саме скетч-карток, державному службовцеві, яким являється працівник РУ ДСАТ ДПА України у вінницькій області ОСОБА_2 є порушенням законодавства.

Однак, дії та поведінка ОСОБА_2 (його вказівка щодо необхідності отримання довідки в Вінницькій МДПІ про оплату ліцензії, висловлювання про те, що ліцензія всім потрібна терміново та прийняття ним довідки Вінницької МДПІ, в якій були чисельні помилки), вказували на необхідність «оплати»за терміновість видачі ліцензії. Враховуючи це та те, що ліцензія їй потрібна була терміново, а від останнього залежало, як швидко вона її отримає і чи отримає взагалі, ОСОБА_1 надала службовій особі податкового органу ОСОБА_2 неправомірну вигоду у вигляді скетч-карток для поповнення рахунку абонентів мережі»«Київстар»на загальну суму 320 грн. за прискорення термінів видачі ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнала, суду пояснила, що вчинила правопорушення за вищевикладених обставин, у вчиненому щиро розкаялась.

Прокурор вважає, що вина ОСОБА_1 доведена матеріалами справи, крім того, сама ОСОБА_1 визнала свою у вчиненні правопорушення, а тому до неї слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Згідно п. 4 ч.1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення є фізичні особи –у разі одержання від них державними службовцями неправомірної вигоди.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в судовому засіданні будо доведено факт надання ОСОБА_1 скетч-картки поповнення рахунку абонентів мережі «Київстар»на загальну суму 320 грн. головному державному податковому ревізор-інспектор відділу ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами РУ ДСАТ ОСОБА_2 з метою отримати неправомірну вигоду, а саме ліцензію на торгівлю тютюновими виробами у термін менший, ніж загальний термін передбачений для видачі вказаних довідок, тому суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 172-3 за ознаками надання службовій особі неправомірної вигоди, що не перевищує п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у тому числі за ціною нижчою за мінімальну ринкову.

Аналізуючи матеріали справи, ставлення ОСОБА_1 до вчиненого, дані, що характеризують її особу, суд вважає за доцільне з метою попередження вчинення нею аналогічних правопорушень в майбутньому застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Керуючись ст. ст. 172-3, 283, 284 КУпАП, ст.4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», суд -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-3 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) грн. на користь держави.

На постанову може бути внесено протест прокурором, постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

          Суддя: