Справа № 1 -17 / 2008 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

        28 лютого 2008 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Шляхова В. І.

при секретарі Костюк Г. О.,

за участю прокурора Софієнко В. В.,

підсудного ОСОБА_1.,

його захисників, - адвокатів ОСОБА_2., ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Ріпки справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

         ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Медвеже

         Роменського району Сумської області, українець, громадянин

         України, освіта повна вища, одружений, не військовозобов'язаний,

         лікар - терапевт Ріпкинської центральної районної лікарні,

         постраждалий внаслідок Чорнобильської  катастрофи (категорія 1),

         інвалід ІІІ групи, житель АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів передбачених ст. 366 ч. 1; ст. 368 ч. 1 КК України,

встановив:

       29 листопада 2007 року лікар-терапевт Ріпкинської центральної районної лікарні ОСОБА_1, на підставі свідоцтва про право на проведення в смт. Ріпки по вул. Любецька, 5, передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів, що видане 17 грудня 2004 року державним підприємством „Центр інформаційних технологій”, за сумісництвом обіймаючи у відкритому акціонерному товаристві „Ріпкинське АТП 17444” посаду інспектора по проведенню профілактичних оглядів водіїв транспортних засобів, тобто будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, в кабінеті № 22 Ріпкинської ЦРЛ (смт. Ріпки, вул. Колгоспна, 9), одержав хабар в сумі 500 грн. за невиконання в інтересах ОСОБА_4., який дав хабар, своїх службових обов'язків по проведенню йому передрейсових (післярейсових) медичних оглядів як водію транспортного засобу та перевірок стану його здоров'я, що передбачено п. 5 „Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів”, (затверджене 05. 06. 2000 року Наказом №124 / 345 Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України) та підпунктами 3.1 - 3.2 „Інструкції про порядок видачі і використання штампів медичних працівників, що проводять щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів” (затверджена директором ДП „ЦІТ” 03. 07. 2006 року). У рахунок коштів, що отримав як хабар, ОСОБА_1. умисно, не проводячи фактичного медичного огляду водія ОСОБА_4. та перевірки стану його здоров'я, шляхом проставляння штампу та особистого підпису, вніс до подорожніх листів службового легкового автомобіля (типова форма затверджена  17. 02. 1998 року наказом № 74 Державного комітету статистики України), недостовірні дані про придатність ОСОБА_4. до керування транспортом з 03. 11.  2007 року по 11. 11. 2007 року та видав йому ці подорожні листи службового легкового автомобіля в кількості 10 примірників.

        У судовому засіданні вину в інкримінованих злочинах підсудний не визнав. Сутність показань ОСОБА_1. полягає в тому, що у нього з ОСОБА_4. склалися цивільно - правові відносини саме з ініціативи останнього. Днів десять він у службовому кабінеті в поліклініці ЦРЛ проводив медичне освідування водія ОСОБА_4. й до подорожніх листів вносив відповідні дані про придатність ОСОБА_4. до керування автомобілем. Про наявність договірних відносин водія з АТП знав тільки зі слів ОСОБА_4. Від керівництва АТП вказівок обстежувати ОСОБА_4. не отримував. Той не був у штаті АТП, тому за цю роботу йому ніхто платив. Оскільки має право на проведення медичних оглядів водіїв, то оглядав ОСОБА_4. за окрему плату. Неправдивих даних до подорожніх листів не вносив. 29 листопада 2007 року ОСОБА_4. прийшов до нього в кабінет у той час, коли він знімав верхній одяг. На його запитання про розрахунок за раніше проведені медичні огляди  ОСОБА_4. відповів, що гроші на столі та вийшов. Має вади зору. Оскільки був без окулярів та вважав що ОСОБА_4. приніс незначну суму коштів, то в подорожніх листах, що той приніс, знайшов гроші та не перераховуючи вклав їх до кишені штанів, щоб в подальшому віддати ОСОБА_4. й відмовитися від проведення медичних оглядів, тим більше що термін дії його свідоцтва закінчувався. Почав оглядати хворого, але ввійшли працівники міліції, яким видав гроші та дізнався, що ОСОБА_4. приніс 500 грн. Службовою особою себе не вважає так як рішення про відсторонення водія від роботи приймає керівництво АТП, якому він доповідає про наслідки проведених медичних оглядів. Під час навчання йому казали, що необов'язково застосовувати для медичних оглядів водіїв медичні прилади, достатньо зовнішнього огляду, що він і робив у випадках з ОСОБА_4., тим більше що той жодного разу не скаржився на стан здоров'я. Відповідаючи на запитання ОСОБА_1. повідомив, що суб'єктом підприємницької діяльності не зареєстрований, навчання на право проведення медичних оглядів водіїв проходив за рахунок АТП. Дані про медичні огляди ОСОБА_4. в журнал передрейсових оглядів водіїв, який виготовив особисто, не вносив, оскільки той в штаті АТП не перебував. У керівництва АТП, чи належить йому проводити медичні огляди водія ОСОБА_4., не запитував, бо не вважав за потрібне. Інших водіїв оглядав у спеціальному кабінеті на території АТП, бо вони працівники АТП. З функціональними обов'язками його ніхто не знайомив. Дійсно ОСОБА_4. просив його вносити до подорожніх листів дані про проведення медичних оглядів наперед, але він відмовився це робити. Отримана від ОСОБА_4. сума коштів незначна, тому не декларував її. Проведення запису в двох подорожніх листах одним числом вважає власною помилкою.      

      Між тим, не зважаючи на заперечення підсудним вини у пред'явленому обвинуваченні, обставини вчинення ним злочинів достовірно встановлені судом, підтверджуються показаннями свідків, іншими перевіреними судом доказами, в тому числі й матеріалами досудового слідства.

       Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4. показав, що для отримання ним ліцензії на право перевезення пасажирів, як приватним підприємцем, потрібно було отримати лікарський висновок. Уклав договір з АТП 17444, і йому сказали звернутися до лікаря ОСОБА_1., але той відмовився виконати цю роботу. Вимушений був отримувати висновок у Чернігові. В подальшому, за умовами укладеного договору, медпрацівник АТП повинен був проводити йому передрейсові медичні огляди із розрахунку 2 грн. 50 коп. за один огляд та керівник АТП йому сказав, що за таких умов він повинен мати подорожні листи з відмітками лікаря. Іншими, передбаченими договором, послугами АТП не користувався, тому вніс до каси АТП 300 грн. та знову звернувся до лікаря ОСОБА_1.  ОСОБА_1. відмовився проводити медичні огляди, тому звернувся до керівництва АТП й ті пообіцяли виправити ситуацію. На його подальші звернення до ОСОБА_1. той погодився проводити огляди, але забажав окремої плати. Вперше він сказав що це коштує 20 літрів бензину. Запитав, чи можна розраховуватися грошима, на що ОСОБА_1. відповів згодою та сказав, що це коштує 100 грн. на тиждень, адже на той час 10 л. бензину коштувало 50 грн. За це ОСОБА_1. не проводив йому щоденно передрейсові медичні огляди. Він приносив гроші та бланки подорожніх листів й залишав ОСОБА_1. Через 2- 3 дні забирав подорожні листи, які потрібні щодня для підтвердження перед працівниками ДАІ, що за станом здоров'я він допущений лікарем до керування транспортним засобом в цей день. Одного разу він забрав у ОСОБА_1. подорожні листи й поклав в машину. Коли почав користуватися, то виявив, що ОСОБА_1. не забрав вкладені в склеєні бланки подорожніх листів 100 грн. й віддав їх назад з подорожніми листами. Оскільки у листопаді 2007 року ОСОБА_1. сказав, що його послуги дорожчають, а він не міг давати більше, то звернувся до міліції. 29 листопада 2007 року дочекався приходу ОСОБА_1. в передпокої його службового кабінету, де окрім них нікого не було, та з рук в руки віддав ОСОБА_1. 500 грн.,  з них 100 грн. боргу та 400 грн. наперед., та бланки подорожніх листів на місяць. Показання свідка перевірені судом дослідженням протоколу очної ставки між ОСОБА_1. та ОСОБА_4. (а.с. 169 - 174), в якому показання свідка є аналогічними та свідчать, що після отримання 500 грн. ОСОБА_1. в присутності свідка перерахував кошти. 

       Свідок ОСОБА_5. суду показала, що 29 листопада 2007 року була залучена як понята до процесуальних дій працівників міліції з приводу викриття отримання  хабара підсудним. В її присутності на 2 купюри по 200 грн. та 1 номіналом 100 грн. були нанесені  написи „Хабар” й при спецосвітленні показали ці написи на купюрах. В подальшому переїхали до Ріпкинської ЦРЛ, де зайшли з працівниками міліції до кабінету лікаря. Окрім підсудного в кабінеті нікого не було, хоча в подальшому в кабінет заходили та виходили інші люди. Лікар з кишені джинсів видав 500 грн. тими самими купюрами. Усі дії фіксувалися процесуально й вона повністю підтверджує зміст складених документів, оскільки перед їх підписанням пересвідчилась у вірності записів.

       Свідок ОСОБА_6. підтвердила що дійсно з ОСОБА_5. 29 листопада 2007 року була залучена як понята до процесуальних дій працівників міліції з приводу викриття отримання  хабара підсудним. Зокрема пам'ятає, що працівники міліції «помітили» гроші, - 1 купюра - 200 грн. нового зразку, 1 купюра - 200 грн. старого зразку та 1 купюра - 100 грн. нового зразку. Потім ці гроші видав у своєму кабінеті на другому поверсі лікарні ОСОБА_1. та пояснив, що їх приніс таксист, щоб він «поштампував» подорожні листи. Також казав, що мав намір віддати гроші. Під час цих подій до кабінету нібито заходила медична сестра, але точно не пам'ятає.

       Допитані в судовому засіданні окремо свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8. і ОСОБА_9.     стверджували, що як співпрацівники спеціалізованого відділу органів внутрішніх справ УМВС країни в Чернігівській області 29 листопада 2007 року, коли отримали інформацію про надходження заяви про хабарництво, терміново виїхали до Ріпкинського РВ УМВС. Кожен виконував окремі процесуальні функції. Пересвідчившись у підставності заяви особи за участю понятих із застосуванням спецзасобів обробили грошові купюри загальним номіналом 500 грн. й передали особі для передачі ОСОБА_1. в якості хабара. Вказані грошові купюри в подальшому ОСОБА_1. видав їм у службовому кабінеті в присутності понятих. Їх дії фіксувалися з дотриманням діючого законодавства у відповідних протоколах. ОСОБА_1. поводився чемно й потреби застосування яких - небудь заходів примусу не виникало. 

       Як вбачається з матеріалів дослідчої перевірки 29 листопада 2007 року ОСОБА_4. звернувся до Ріпкинського РВ УМВС України із заявами про протиправні дії ОСОБА_1. та надання до ОВС з метою викриття цих дій власних коштів, а саме 200 грн. АВ 4707433; 200 грн. АБ 1796168; 100 грн. АИ 5071127. Вказані купюри були оглянуті, за допомогою невидимого барвника на них було нанесено напис «хабар»та оброблено спецзасобом барвником. Оброблені купюри вручені ОСОБА_4. для викриття хабарництва з боку ОСОБА_1. Того ж числа, під час огляду місця події, яким є кабінет № 22 Ріпкинської ЦРЛ (смт. Ріпки, вул. Колгоспна, 9), підсудний повідомив, що від водія таксі отримав 28 подорожніх листів для поставляння відміток про час огляду водія, дати виїзду і підпису. В подальшому він добровільно видав купюри 200 грн. АВ 4707433; 200 грн. АБ 1796168; 100 грн. АИ 5071127, що містили спеціальні ознаки, що були раніше нанесені. Через викладене проведені невідкладні слідчі дії та опитано ОСОБА_1. Останній власноруч написав пояснення, за змістом якого приблизно місяць перед цим він, за 3 грн. за кожен подорожній лист, без проведення медичних оглядів наперед належним чином засвідчував, що цей водій таксі, на ім'я Валера, за станом здоров'я може працювати на маршруті та вказував, що цю послугу водій повинен був віддавати йому 100 грн. на місяць. Таким чином він отримав 30 та 50 грн. Одного разу ОСОБА_4не забрав «путівки», тому, коли зустрів сказав щоб він їх забрав. В його кабінеті ОСОБА_4забрав оформлені «путівки», але не розрахувався. 29 листопада 2007 року ОСОБА_4приніс пачку «путівок» щоб їх «пропечатати». Відповів, що він не розрахувався за останній раз, але ОСОБА_4 сказав, що гроші за борг та за ці «путівки» знаходяться всередині пачки «путівок». Забрав гроші в праву кишеню штанів. Через п'ять хвилин до кабінету зайшли працівники міліції. (а.с. 4 - 9). Окрім того, ОСОБА_4. добровільно видав 10 примірників бланків подорожніх листів службового легкового автомобіля, що містять відбитки печатки № 250014 із написом «до керування транспортом придатний» та підписом. (а.с. 11).

       Вилучені при цьому гроші - дві купюри номінальною вартістю по 200 грн., одна купюра номінальною вартістю 100 грн., змиви з купюр, з рук ОСОБА_1., контрольний зразок напису “Хабар”,  контрольний зразок ватного тампону, подорожні листи службового автомобіля в кількості 28 штук, бланки подорожніх листів службового автомобіля в кількості 10 примірників зі штампом за номером 250014 „до керування транспортом придатний” з проставленими датами та підписом належним чином оглянуті, визнані й приєднані до кримінальної справи в якості речових доказів (а. с. 77 - 132), оглянуті судом та не викликають сумніву у суду. Сам підсудний також вказує що це речі причетні до справи.

      За висновками судово - хімічної експертизи № 1121 (х) від 25. 12. 2007 р. та техніко - криміналістичної експертизи документів № 30 - пк від 28. 12. 2007 р., на грошових купюрах номінальною вартістю 200 грн. АВ 4707433; 200 грн. АБ 1796168; 100 грн. АИ 5071127 та ватному тампоні зі змивом з грошових купюр виявлено сліди люмінесцентних спеціальних речовин (люмінофорів), які за властивостями подібні до речовини з контрольного зразку; ці купюри, виготовлені підприємством, яке здійснює їх випуск для Національного банку України (а.с. 46 - 52; 59 - 63).

       Суд не бере до уваги твердження захисту та підсудного, що останній взяв гроші від ОСОБА_4. без їх перерахунку та не знав про їх загальну вартість. Окрім показань свідка ОСОБА_4. ці твердження спростовані науково -обґрунтованим експертним висновком № 1121 (х) про те, що не подібність на ватному тампоні зі змивами з рук ОСОБА_1. виявлених нашарувань речовин до речовини з контрольного зразку пояснюється тим, що речовина з написів дуже важко переноситься на інші поверхні (ватні тампони, долоні рук, папір) при змочуванні водно - спиртовою сумішшю (1 : 1). Колір люмінесценції не змінюється при змочуванні водою, спиртом, або хлороформом ( а. с. 48).

       Відповідно досліджених судом заяви підсудного від 10. 08. 1989 р., наказів № 63 - к від 15. 08. 1989 р.; № 37 від 16. 12. 2004 р.; довідки № 72 від 29. 11. 2007 р. по АТП 17444 ОСОБА_1. є службовою особою, так як його прийнято на роботу в АТП 17444 на посаду інспектора профілактичних передрейсових та післярейсових оглядів водіїв транспортних засобів за сумісництвом на 0,5 ставки згідно штатного розкладу підприємства; 16. 12. 2004 р. на 2 дні направлено у відрядження на навчання по 17. 12. 2004 р.; після чого продовжував обіймати займану посаду, яка за штатним розкладом ВАТ «Ріпкинське АТП 17444» у 2007 році віднесена до посади спеціаліста (а.с. 15 - 19). Внаслідок пройденого за рахунок коштів ВАТ «Ріпкинське АТП 17444», що визнає сам підсудний, навчання в Українському медичному центрі безпеки дорожнього руху державного підприємства „Центр інформаційних технологій” Міністерства охорони здоров'я України ОСОБА_1. 17 грудня 2004 року отримав «Свідоцтво про право на проведення в смт. Ріпки по вул. Любецька, 5, передрейсових (післярейсових) медичних оглядів водіїв транспортних засобів», що дійсне до 17. 12. 2007 р. та штамп № 25 0014 «До керування транспортом придатний (час / дата, підпис)» (а.с. 165). Одночасно, як лікар вищої кваліфікаційної категорії за фахом «терапія», ОСОБА_1. на час вчинення злочину працював лікарем - терапевтом дільничним державного лікувально - профілактичного закладу «Ріпкинська центральна районна лікарня» та 29 листопада 2007 року перебував на роботі, за реєстраційною картою посадово - фахових вимог повинен знати та вміти: основи законодавства про охорону здоров'я та директивні документи, що визначають діяльність органів та закладів охорони здоров'я; загальні питання організації терапевтичної допомоги в країні; основи лікарського контролю; знати сучасну літературу за фахом; застосовувати об'єктивні навики за фахом; оформити медичну документацію що передбачена законодавством про охорону здоров'я (а.с. 14; 159 - 164; 166 - 168).  

        За п. 5 „Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів”, що затверджене 05. 06. 2000 року Наказом №124 / 345 Міністерства охорони здоров'я України та Міністерства внутрішніх справ України і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18. 07. 2000 р. за № 435 / 4656, щозмінний передрейсовий медичний огляд водія транспортного засобу підприємства, установи та організації проводиться до його виїзду на зміну й включає у себе збір анамнезу; визначення частоти пульсу; проведення проби на алкоголь у повітрі, що видихається, одним із методів, визначених Міністерством охорони здоров'я України. Результат проведеного передрейсового медичного огляду фіксується в Журналі щозмінного передрейсового та післярейсового медичних оглядів водіїв, ф. № 137 - 2 / о, після чого в шляховому листі ставиться штамп з висновком про придатність до керування транспортом. Штамп видається медичному працівнику в Українському медичному центрі безпеки дорожнього руху після проходження навчання методів проведення щозмінних передрейсових та післярейсових медичних оглядів водіїв транспортних засобів. У разі виявлення ознак тимчасової непрацездатності водій не допускається до виконання професійних обов'язків. Відповідно підпунктів 3. 1 - 3. 2 „Інструкції про порядок видачі і використання штампів медичних працівників, що проводять щозмінні передрейсові та післярейсові медичні огляди водіїв транспортних засобів” (затверджена директором ДП „ЦІТ” 03. 07. 2006 року) штамп медичним працівником використовується для підтвердження висновку про придатність до керування транспортним засобом в подорожньому листі, після проведення передрейсового медичного огляду водія транспортного засобу підприємства до їх виїзду на зміну та внесення відповідного запису  до журналу ф. № 137 - 2 / о. Медичний працівник, який проводить щозмінний передрейсовий медичний огляди водіїв транспортних засобів та допускає їх до керування несе відповідальність згідно чинного законодавства України за висновки щодо придатності, обстежених водіїв, до керування транспортним засобом згідно до чинного законодавства України. Разом з тим суд звертає увагу, що за п.п. 3. 5 цієї «Інструкції» у відтиску штампу з висновком про придатність до керування транспортним засобом, медичний працівник зобов'язаний зазначити дату та час медичного огляду. Відтиск штампу посвідчується особистим підписом медичного працівника. (а.с. 133 - 139).   

       Досліджені судом речові докази, - подорожні листи (а.с. 77 -88) є бланками, що містять відтиск штампу № 25 0014 «До керування транспортом придатний (час / дата, підпис)» із записами про придатність водія до керування транспортним засобом в період з 03 по 11 листопада 2007 року та підписом медичного працівника. При цьому відносно 07 листопада 2007 року таких бланків подорожніх листів з часом його огляду о 06. 00 год. огляду медичним працівником у справі два (а.с. 82 - 83), що за умови щоденного передрейсового медичного огляду водія спростовує твердження підсудного про можливу описку.

       Суд дослідив й інші наявні речові докази, - договір між ВАТ «Ріпкинське АТП 17444» та ОСОБА_4., за умовами якого останній має право а підприємство зобов'язується забезпечити медичний огляд водіїв зазначених у подорожньому листі за умови сплати замовником 02 грн. 50 коп. за кожний такий огляд (а.с. 71 - 76). З квитанції № 154 убачається, що 04. 10. 2007 р. на виконання умов вказаного договору ОСОБА_4. вніс до каси ВАТ «Ріпкинське АТП 17444» 300 грн. (а.с. 68 - 70). Встановлене свідчить, що свідок добросовісно виконав свої договірні зобов'язання перед юридичною особою, а тому зазначення у квитанції що це плата за автопослуги спростовує безпідставне твердження захисту що це оплата за інші технічні послуги АТП, ніж медичні огляди. Через викладене суд виключає з числа допустимих та належних доказів по справі відповідь Ткаченко (а.с. 180) без вихідного номеру та дати на запит захисника ОСОБА_2. невідомого змісту та без реєстраційного вихідного №, про те, що останній не наділявся  обов'язками по медичному огляду громадянина ОСОБА_4. через встановлені договірні відносини, що й оплачені.

       Аналізуючи сукупність досліджених доказів, що перевірені і є послідовними, взаємодоповнюючими, узгодженими між собою та у сукупності спростовують захисну позицію захисту, яка не знайшла підтвердження у судовому слідстві і спрямована на  уникнення відповідальності за вчинені злочини, суд прийшов до висновку, що дії ОСОБА_1. органами досудового слідства кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 366 КК України, як  службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання та видача завідомо неправдивих документів, що тягло для їх отримувача ОСОБА_4. певні правові наслідки, - дозвіл на перевезення пасажирів. Інспектор по проведенню профілактичних оглядів водіїв транспортних засобів відкритого акціонерного товариства „Ріпкинське АТП 17444” ОСОБА_1. є службовою особою, що виконує організаційно - розпорядчі функції, та умисно  з корисливою метою отримав хабара зловживаючи своїми службовими обов'язками за видачу завідомо неправдивих подорожніх листів службового легкового автомобіля в інтересах ОСОБА_4., тому повинен нести відповідальність за ст. 368 ч. 1 КК України. 

       Призначаючи покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним умисних злочинів, наявні дані про особу ОСОБА_1.,- за місцем проживання, основним місцем роботи та роботи за сумісництвом характеризується виключно позитивно, на спеціалізованих медичних обліках не перебуває, є інвалідом ІІІ групи загального захворювання, одружений, до складу його сім'ї віднесено повнолітню дитину, що навчається стаціонарно в вищому навчальному закладі, разом з ним проживає сім'я доньки разом з онукою 2 річного віку. Його особу віднесено до постраждалих від чорнобильської катастрофи (категорія 1), до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався. (а.с. 148 - 158; 178 - 179; 196).

       Обставин, що обтяжують або пом'якшують покарання підсудного, по справі не встановлено.  

        Зважаючи на те, що наявне клопотання не містить переліку заходів виховного характеру й звернуте до суду тільки від лікарів Ріпкинської ЦРЛ, тобто від частки колективу, ОСОБА_1. не визнав вини у вчиненні інкримінованих злочинів, а це виключає щире каяття, яке є обов'язковим для застосування ст. 47 КК України та через це й передачу особи на поруки трудового колективу, до того ж підсудний обвинувачується у вчиненні не одного, а двох злочинів різного ступеню тяжкості, то у задоволенні клопотання, яке надав на попередній розгляд сам ОСОБА_1. (а.с. 197 - 198) належить відмовити.

       Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що для виправлення підсудного та попередження нових злочинів за ст. 366 ч. 1 КК України ОСОБА_1. необхідно  призначити покарання у вигляді обмеження волі з призначенням додаткового покарання але зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків. За ст. 368 ч. 1 КК України йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк з призначенням додаткового покарання, але зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов'язків. Підстав для застосування до ОСОБА_1. ст. 69 КК України в ході судового слідства не встановлено, як й для призначення інших покарань, передбачених КК України щодо доведених у судовому засіданні вчинених ним злочинів. При призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів належить застосувати ч. 1 ст. 70 КК України з переведенням на підставі ст. 72 КК України обмеження волі в покарання у вигляді позбавлення волі із розрахунку 2 дні обмеження волі дорівнюють 1 дню позбавлення волі.

       Відповідно ст. 78 КПК України 13 аркушів паперу формату А 4 сірого кольору на яких внизу є відтиск гербової печатки Ріпкинської ЦРЛ, бланк формату А 4 білого кольору з відтисками особистої печатки лікаря-терапевта ОСОБА_1. належить виключити з числа речових доказів та знищити, іншими доказами належить розпорядитися у відповідності до ст. 81 КПК України (а.с. 67-132).

      Цивільний позов не заявлено.

     Судові витрати належить покласти на засудженого, оскільки вони понесені у зв'язку з розслідуванням справи та підтверджені належними розрахунками. Суд погоджується з поданням прокурора Ріпкинського району що до усунення причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів (а.с. 183 - 184) а на виявлені недоліки досудового слідства відреагувати в порядку ст. 23 - 2 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

засудив:

        ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 368 КК України і призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 366 КК України, - 1 (один) рік обмеження волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій на  підприємствах в установах та організаціях України незалежно від форми власності, окрім створених ним, як засновником, на протязі 1 (одного) року.    

- за ч. 1 ст. 368 КК України, - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій на  підприємствах в установах та організаціях України незалежно від форми власності, окрім створених ним, як засновником, на протязі 3 (трьох) років.    

       На підставі ст. 70 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1покарання - 3 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій на  підприємствах, в установах та організаціях України незалежно від форми власності, окрім створених ним, як засновником, на протязі 3 (трьох) років.    

       За ст. ст. 75; 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи;

- повідомляти органи кримінально - виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої системи.

      Загальним зборам трудового колективу лікарів Ріпкинської ЦРЛ у задоволенні клопотання про передачу ОСОБА_1 на поруки відмовити, оскільки воно не ґрунтується на діючому законодавстві, про що повідомити ініціаторам.

      Запобіжний захід щодо засудженого до набрання вироком сили залишити без змін - підписка про невиїзд.

      Речові докази, - контрольний зразок ватного тампону та тампони зі змивами, 28 примірників бланків подорожніх листів службового автомобіля, 10 примірників бланків подорожніх листів службового автомобіля з відтисками штампу № 250014 „до керування транспортом придатний” з проставленими часом, датою та підписом; договір від 16. 06. 07 року між ВАТ „Ріпкинське АТП - 17444” та  ОСОБА_4.; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 154 від 04. 10. 2007 року (реквізити а. с. 67 - 132), - залишити в матеріалах справи.

     13 аркушів паперу формату А 4, сірого кольору на яких внизу є відтиск гербової печатки Ріпкинської ЦРЛ, бланк формату А 4 білого кольору з відтисками особистої печатки лікаря-терапевта ОСОБА_1. вилучити з матеріалів справи та знищити (реквізити а.с. 89 - 103).

     Грошові кошти в купюрах номінальною вартістю 200 грн. АВ 4707433; 200 грн. АБ 1796168; 100 грн. АИ 5071127 повернути ОСОБА_4(реквізити а.с. 132; конверт № 3 на звор. стороні тильної сторони обкладинки справи). 

     Цивільний позов не заявлено.

     На відшкодування судових витрат, понесених під час досудового розслідування справи стягти з ОСОБА_1 в доход держави 347 (триста сорок сім) грн.. 85 коп. (реквізити а.с. 49, 58).

   На вирок протягом 15 діб з моменту проголошення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд.

Суддя                                                                  В. І. Шляхов