Справа № 1 - 4 / 2008 р.

 

         В И  Р О К

         ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

      14 січня 2008 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Шляхова В. І.

при секретарі Костюк Г. О.,

за участю прокурорів Лепської Н. П., Софієнко В. В.,

потерпілих ОСОБА_1., ОСОБА_2

представників служби у справах дітей Пономаренко О. В, Савенко В. О., Сусло Н. С.,

підсудних ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5.,

захисників підсудних, - адвокатів ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8

законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_5., - ОСОБА_9., 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт. Ріпки справу по обвинуваченню

                                                      ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Нові Боровичі Щорського району Чернігівської області, українець, громадянин України, освіта повна загальна середня, військовозобов'язаний, робітник Новоборовицького спиртзаводу, не одружений, не судимий, проживає в АДРЕСА_1, зареєстрований в АДРЕСА_2

 

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 162 ч. 1; 296 ч. 2 КК України,

 

ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. Хотуничі  Щорського району Чернігівської області, українець, громадянин України, освіта базова загальна середня,

не працює, не одружений, військовозобов'язаний, не судимий (ст. 89 КК України), проживає в АДРЕСА_3

 

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 121 ч. 2; 162 ч. 1; 296 ч. 2 КК України,

 

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець с. Остапівка     Варвинського району Чернігівської області, українець, громадянин України, освіта базова загальна середня, учень 1 курсу Замглайського АПТУ № 12, не одружений, призовник, судимий 27 березня 2007 року Ріпкинським районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України з іспитовим строком 1 рік, проживає вАДРЕСА_4

 

у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 121 ч. 2; 162 ч. 1; 296 ч. 2 КК України,

 

встановив:

 

     23 березня 2007 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин ОСОБА_3. у групі з ОСОБА_4. і неповнолітнім ОСОБА_5., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у буд. АДРЕСА_5, навмисно грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, поводилися нахабно, голосно нецензурно висловлювалися, внаслідок чого було порушено спокій мешканців будинку, які спали. При цьому ОСОБА_5. і ОСОБА_4., завдаючи удари, вивели з будинку на подвір'я ОСОБА_10і ОСОБА_1, де ударами рук і ніг умисно заподіяли ОСОБА_1. за висновком судово - медичної експертизи легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад  здоров'я потерпілого та побили ОСОБА_10.

    Продовжуючи свою злочинну діяльність 24 березня 2007 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_3. у групі з ОСОБА_4. і неповнолітнім ОСОБА_5., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, повернулися до садиби АДРЕСА_5. Діючи узгоджено, всупереч волі власника, - ОСОБА_11, вибивши вхідні двері, підсудні відкрито проникли до будинку потерпілої.

    Перебуваючи у вказаному будинку ОСОБА_3. у групі з ОСОБА_4. і неповнолітнім ОСОБА_5., знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, навмисно грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, поводилися нахабно, голосно нецензурно висловлювалися, через що порушили спокій мешканців будинку, які вже спали. При цьому ОСОБА_5. і ОСОБА_4., завдаючи удари, вивели з будинку на подвір'я ОСОБА_10і ОСОБА_1.

 

     У судовому засіданні підсудні дали суперечливі показання.

     Так, підсудний ОСОБА_3. вину у незаконному проникненні до житла визнав, вину у кваліфікованому хуліганстві не визнав. Він показав, що вечором 23 березня 2007 року з ОСОБА_4. був в с. Вербичі. Випили літр пива, повечеряли та пішли до сільського клубу. Там познайомився з ОСОБА_5., який був п'яний. На його запитання про можливість познайомитися з дівчатами ОСОБА_5. відповів, що не знає таких, але в подальшому запропонував піти додому до ОСОБА_12. Він й показував дорогу. Коли прийшли до будинку, в ньому світло не горіло. Виявили, що двері не зачинені. Першим зайшов ОСОБА_5., а потім й він з ОСОБА_4. Присвітили ліхтарем. ОСОБА_4. знайшов вимикач та включив світло у кімнаті. Тут він нікого не побачив, особисто не лаявся. ОСОБА_5. пройшов до другої кімнати та повідомив, що там спить ОСОБА_10. Цього чоловіка ОСОБА_5. витяг на вулицю. Він також заходив у другу кімнату й бачив як ОСОБА_4. розбудив  ОСОБА_1., якого потім витяг з будинку. ОСОБА_10. та ОСОБА_1. вже були побиті. Зокрема у ОСОБА_10. бачив гематоми під очима, розбиті губи та ніс. Хлопці казали, що ОСОБА_10. вкрав у них сало. Особисто витягувати потерпілих з будинку не допомагав та не бив їх. Вийшов на подвір'я за ОСОБА_4. Бачив, як той двічі вдарив ОСОБА_10., після того, як його побив ОСОБА_5. Від ударів ОСОБА_5. ОСОБА_10. падав та вдарявся головою. Потім ОСОБА_5. побив ОСОБА_1. Відтягнув хлопців від потерпілих та разом пішли до клубу, де танцювали. ОСОБА_5. запропонував, то сходили купили і розпили пляшку вина. З'ясували, що клуб зачинено. За пропозицією ОСОБА_5. знову пішли до будинку ОСОБА_12. До них вийшла хазяйка, сказала щоб йшли геть та зачинила двері. ОСОБА_4. вибив двері. Тоді хазяйка сказала, що викличе міліцію та пішла з будинку. Коли зайшли у будинок, то в його присутності ОСОБА_4. штовхнув ОСОБА_1., від чого той впав на чугунки, а ОСОБА_5. витяг на подвір'я ОСОБА_10., оскільки той не міг йти. За ОСОБА_4. вийшов на подвір'я, там ОСОБА_10. не було. ОСОБА_1. хлопці завдали декілька ударів. Після того як на подвір'я вийшов хазяїн, - розійшлися по домівках. В подальшому підсудний змінив показання та заявив, що перший раз ОСОБА_4. бив обох потерпілих.

 

     Підсудний ОСОБА_4. вину в інкримінованих злочинах визнав частково та відмовився від дачі показань. З відповідей ОСОБА_4. на запитання учасників убачається, що він працював в с. Вербичі. Вечором 23 березня 2007 року з ОСОБА_3. випили літр пика та пішли до клуба. Там зустрів наочно знайомого ОСОБА_5. Він був п'яний. Під час розмови ОСОБА_3. запитав чи можливо познайомитися з дівчиною. ОСОБА_5.  запропонував піти до ОСОБА_12, на що погодилися. Дорогу показав ОСОБА_5. Підсудний вказав, що двері у будинок відкрив він. Двері виявилися незамкненими. Першим зайшов ОСОБА_5., потім він з ОСОБА_3. ОСОБА_5. включив світло у будинку та пішов до другої кімнати, де кричав на ОСОБА_10. ОСОБА_10. вийшов в першу кімнату, у нього були розбиті ніс та губи, запухлі очі. ОСОБА_10 взувався, коли ОСОБА_5. вдарив його в обличчя та потяг з будинку. Він не давав ОСОБА_5. це зробити, але це не допомогло. Потім мав намір допомогти ОСОБА_5. повернути борг з ОСОБА_10., тому разом з ОСОБА_3. зайшли до другої кімнати, де розбудили ОСОБА_1. та вивели його з будинку, бо в кімнату зайшла хазяйка й сказала йти на вулицю. На подвір'ї посадили ОСОБА_10. і ОСОБА_1. під парканом. Він та ОСОБА_3.  по декілька разів вдарили ОСОБА_1., а ОСОБА_5. побив ОСОБА_10., в тому числі бив коліном по голові. Від ударів ОСОБА_10. упав на цеглу, що лежала під парканом. ОСОБА_10. також бив і ОСОБА_3. Потім вони відтягли ОСОБА_5. від ОСОБА_10. та пішли з подвір'я. Вже від хвіртки ОСОБА_5. повернувся та ще раз вдарив ОСОБА_10.  Через деякий час ОСОБА_5. запропонував піти до ОСОБА_12 Світлани. Коли прийшли, то він ногою вибив вхідні двері, а ОСОБА_5. відірвав ручку від других дверей. Вийшла хазяйка, сказала що йде викликати міліцію та пішла з будинку. Стверджує, що її не шукали а пішли у кімнати. ОСОБА_5. вивів з хати ОСОБА_10., а він з ОСОБА_3. вивели ОСОБА_1. Навіщо це зробив, пояснити не може. На подвір'ї ОСОБА_10. не було. ОСОБА_5. сказав, що той втік. ОСОБА_1. пішов на вулицю, а вони покурили з хазяїном та розійшлися по домівках. Вважає, що ОСОБА_5. обмовляє його, оскільки взагалі не бив ОСОБА_10., його кров на одязі могла з'явитися коли відтягував ОСОБА_5. від ОСОБА_10. ОСОБА_5. був п'яний й під час досудового слідства розпитував його як все відбувалося. ОСОБА_3. декілька разів просив не казати правду про його дії. 24. 03. 2007 р. вранці ОСОБА_5. змив кров, що була у нього на кросівку. У дебатах ОСОБА_4. вину за ст. ст. 162 ч. 1; 296 ч. 2 КК України визнав повністю.

 

    Допитаний в якості підсудного ОСОБА_5. вину за обвинуваченням визнав частково і показав, що того вечора вжив 250 г. горілки та був біля клубу, де зустрів  ОСОБА_3. і ОСОБА_4. ОСОБА_3. питав чи можна познайомитися з дівчатами. Оскільки знав де живе ОСОБА_12, то запропонував піти до неї додому. Двері виявилися незамкненими, то зайшли у будинок. ОСОБА_4. користувався ліхтарем і включив світло в кімнаті. Виявили, що на печі лежать ОСОБА_13і ОСОБА_14. ОСОБА_12 не було. Господарі були в іншій кімнаті. З ОСОБА_4. зайшли до наступної кімнати. На дивані спав ОСОБА_10. а на підлозі ОСОБА_1.  ОСОБА_4. сказав, що потрібно поговорити з ОСОБА_10. за якесь сало. Поштовхом розбудив останнього, тримаючи під руки вивів у першу кімнату й наказав взуватися. Побачив, що ОСОБА_10. п'яний. У нього були запухлі очі, розбитий ніс та губа. В цей час ОСОБА_4. і ОСОБА_3. зайшли в ту ж кімнату де перед цим спав ОСОБА_10. Чув як ОСОБА_4. лаявся, будив ОСОБА_1. Цих чоловіків вивели на подвір'я й посадили під паркан. ОСОБА_4. запитував де вони поділи сало, цигарки та бідони. Оскільки ОСОБА_10. мовчав, то замахнувся на нього, а ОСОБА_4. ударив його в обличчя. Разом побили ОСОБА_10. Тоді перейшов до ОСОБА_1. Той сказав, що сало і цигарки забрали у ОСОБА_4., а бідони у діда по сусідству. Через це вдарив ОСОБА_10. ногою в плече, потім лівим коліном в шию та декілька ударів кулаком в обличчя. Після цього підвів ОСОБА_10. й поставив посеред двора. ОСОБА_4. з розбігу вдарив його ногами в спину. Від удару ОСОБА_10. впав й, мабуть, вдарився об камінь. Підійшов до ОСОБА_1. На його запитання той розповів, що потрібні були гроші, тому забрали сало. Вдарив ОСОБА_1. ногою в плече і кулаком в обличчя. Вийшла хазяйка та впізнала його. Сказала щоб не чіпали ОСОБА_1., тоді пішли з господарства. ОСОБА_3. просто стояв на подвір'ї, але не виключає можливості, що той також бив ОСОБА_10. По дорозі купили 2 пляшки вина. Одну з них розпили. З чиєїсь пропозиції повернулися щоб зустрітися з ОСОБА_12. Двері були незамкнені. До них вийшла хазяйка, сказала йти геть. Вийшли з будинку й вона замкнула двері. Стукали у вікна, казали щоб їм відчинили. ОСОБА_4. двічі вдарив по двері й вона відкрилася. Другі двері також виявилися закритими. Він смикнув двері за ручку, та зламалася. Вийшла хазяйка, сказала, що викличе міліцію й пішла з будинку. Зайшли до кімнати де спали діти. Запитав у них, чи заважають їм ОСОБА_10. і ОСОБА_1. Те ж саме запитав у хазяїна. Отримавши відповіді, що заважають, вивів ОСОБА_10. на подвір'я, сказав чекати біля паркану, де той сів. Повернувся в будинок де побачив, що ОСОБА_4. виводить ОСОБА_1. та штовхнув його. Той впав на чугунки й каструлі. ОСОБА_4. підняв ОСОБА_1. та виштовхав з будинку. Коли вийшли на вулицю, ОСОБА_10. там не було. За ними вийшов хазяїн. Сказали йому замкнути двері й пішли з господарства. По дорозі з ОСОБА_3. розпили другу пляшку вина та розійшлися по домівках.  Обидва рази в господарстві Остапенко провели десь по півгодини. Неодноразову зміну показань пояснив проханням ОСОБА_4. та вважав, що так необхідно. У судових дебатах вину за ст. ст. 162 ч. 1; 296 ч. 2 КК України він визнав повністю.

 

    Між тим, не зважаючи на ці показання та часткове визнання підсудними вини у пред'явленому обвинуваченні, неодноразову зміну ними пояснень у судовому засіданні та у ході досудового слідства, обставини вчинення ними злочинів достовірно встановлені судом.

    

    Так судом оголошені і перевірені показання підсудних, що вони дали на досудовому слідстві. Під час допиту в якості підозрюваного (т. 1 а.с. 79 - 80) ОСОБА_5. стверджував, що йому відомо про те, що ОСОБА_12. співмешкає з ОСОБА_10. ОСОБА_1. будили разом з ОСОБА_4. Чоловіки самі вийшли на подвір'я, де ОСОБА_3. і ОСОБА_4. кричали на них. Останні заперечували причетність до крадіжки сала у ОСОБА_4. та ОСОБА_3., тому втрьох побили їх. Він стверджував, що після цього перебували на дискотеці в клубі та повернулися до садиби Остапенко, щоб знову з ОСОБА_3. побити цих чоловіків, а ОСОБА_4. мав намір зустрітися з ОСОБА_12. Перед поверненням втрьох розпили 2 пляшки вина.  Вдруге, з дозволу хазяїна, для розмови за руки витяг ОСОБА_10. на подвір'я та залишив його лежачим. Бачив, що за ним ОСОБА_3., наносячи удари в плечі, виштовхав ОСОБА_1. з будинку. На подвір'ї виявили, що ОСОБА_10. кудись пішов. Шукали його, але не знайшли. Залишивши ОСОБА_1. на подвір'ї пішли з садиби. Наступного дня міліції відверто розповів про обставини вчиненого разом з ОСОБА_3. і ОСОБА_4. На суді ці покази ОСОБА_5. не підтвердив у частині насильства з боку ОСОБА_3. Вказує, що на час допиту не пам'ятав обставин вчинення злочинів (т. 2 а.с. 414 - 415).

    Як обвинувачений ОСОБА_5. змінив показання, та стверджував, що ОСОБА_4. знав ОСОБА_12 й де та живе. З його ініціативи й пішли до будинку Остапенко. Першим у будинок зайшов ОСОБА_4. і він же включив світло. Бачив, що у кімнаті сплять діти. У другу кімнату заходили втрьох. ОСОБА_10. розбудив та вивів за вказівкою ОСОБА_4. Той з ОСОБА_3. у цей час виявили ще й сплячого ОСОБА_1. Коли вивели цих чоловіків на подвір'я, то вдвох з ОСОБА_4. побили їх. Вважав що ОСОБА_10. і ОСОБА_1. обікрали сусіда та ОСОБА_4. Про це у них запитував ОСОБА_4. та в цьому зізнався ОСОБА_1. Після цього пішли до клубу. Вирішили повернутися щоб знову побити тих чоловіків. По дорозі втрьох розпили пляшку вина. Оскільки їх вигнала хазяйка та замкнула двері, то ОСОБА_4. вибив двері, а він обірвав ручку іншої двері. Хазяйка сказала що йде викликати міліцію та пішла. Зайшли до кімнати. Він запитав у дітей чи заважають їм ОСОБА_10. і ОСОБА_1. Отримавши ствердну відповідь втрьох розбудили цих осіб. Він вивів з будинку ОСОБА_10., наказав чекати. ОСОБА_4. виштовхав ОСОБА_1. З'ясували що ОСОБА_10. зник, тому пішли додому (т. 1 а.с. 231 - 232; т. 2 а.с. 142). Підтверджуючі ці показання під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_5. визнавав, що другий раз допомагав ОСОБА_4. витягти ОСОБА_1. з будинку (т. 1 а.с. 159 - 180). На очній ставці з ОСОБА_3. ОСОБА_5. стверджував, що вечором біля клубу ОСОБА_4. запропонував провести вечір у ОСОБА_12 та повів до неї. ОСОБА_1. ОСОБА_3. і ОСОБА_5. будили та виводили вдвох. На подвір'ї вони ж розмовляли з ОСОБА_10., а він бив ОСОБА_1. Коли останній зізнався у крадіжках, то перейшов до ОСОБА_10. та разом з ОСОБА_4. побив його (т. 1 а.с. 134 - 136).

      

 

    З протоколу допиту ОСОБА_3., як підозрюваного, (т. 1 а.с. 91 - 92) убачається, що ініціатором першого відвідання обійстя Остапенко був ОСОБА_5. На меті малося вигнання співмешканця ОСОБА_12., - ОСОБА_10. за для розваги з цією дівчиною. ОСОБА_3. стверджував, що розмову за викрадення сала з ОСОБА_10. почав ОСОБА_5., при цьому стягнув його на підлогу та ногами наніс 2 удари по тулубу. ОСОБА_5. примусово витяг ОСОБА_10. у першу кімнату та наказав вдягатися, а сам з ОСОБА_4. повернувся до другої кімнати, звідки вони витягли іншого чоловіка. Його впізнав ОСОБА_4. та теж запитував про викрадене сало. Не отримавши відповіді ОСОБА_4. побив його. Виявивши, що у кімнаті є дитина та інші особи, сказав супутникам, щоб вивели чоловіків на подвір'я. ОСОБА_5. виштовхав ОСОБА_10. з будинку та повернувшись з ОСОБА_4. виштовхували ОСОБА_1. Втрутилася хазяйка, але це не допомогло. На подвір'ї виявили, що ОСОБА_10. втік. На прохання хазяйки ОСОБА_5. і ОСОБА_4. не відреагували та побили ОСОБА_1. Він залишився біля ОСОБА_1. а ОСОБА_5. і ОСОБА_4. пішли на вулицю і привели ОСОБА_10. Кинули його на землю та нанесли не менш 5 ударів. Потім ОСОБА_5. взяв його за голову та вдарив декілька раз коліном по голові. За його пропозицією пішли до клубу на дискотеку. Звідти пішли та купили 2 пляшки вина. Коли повернулися до клубу та виявили, що він зачинений, за пропозицією ОСОБА_5. пішли до будинку Остапенко, щоб зустрітися з ОСОБА_12. ОСОБА_3. стверджував, що господарі категорично заперечували, щоб вони заходили у будинок та замкнули двері. Це було після 1 години ночі. Через вікно ОСОБА_5. сперечався з хазяїном, а потім вибив вхідні двері. Другі двері вибивав ОСОБА_4., але тільки відірвав від них ручку. Вийшла хазяйка та повідомила, що йде викликати міліцію. Зайшли у першу кімнату. Там був хазяїн. ОСОБА_5. поговорив з ним та пішов до наступної кімнати, де як і раніше, спали ті ж чоловіки. ОСОБА_5особисто витягував по черзі обох чоловіків з будинку. На подвір'ї ОСОБА_5. і ОСОБА_4. побили чоловіків. Потім втрьох вони вивели ОСОБА_10. на вулицю, де й залишили. ОСОБА_1. сам пішов з подвір'я. ОСОБА_3. стверджував, що не втручався у побиття цих чоловіків, а тільки казав, щоб припинили їх побиття. У суді ОСОБА_3. у частині того, що він виводив ОСОБА_4. і ОСОБА_5. шукали та привели ОСОБА_10. з вулиці не підтвердив, вказує що не виводив ОСОБА_10. та хлопці знайшли і привели того з саду (т. 2 а.с. 415).

    Досудовим слідством ОСОБА_3. пред'являлося обвинувачення за ст. 121 ч. 2 КК України. Як обвинувачений він вини не визнав (т. 1 а.с. 203 - 204) та стверджував, що усі події того вечора відбулися саме через те, що ОСОБА_12 не було вдома, тому й всупереч волі господарів ходили по будинку, будили мешканців, побили чоловіків. Як обвинувачений за ст. ст. 162 ч. 1; 296 ч. 2 КК України він зокрема пояснював, що оглядали будинок Остапенко, у першій кімнаті бачив дитину, яка спала. У другу кімнату заходили втрьох. Коли вперше побачив ОСОБА_10. і ОСОБА_1., то обидва були п'яні, тілесні ушкодження бачив тільки у ОСОБА_10. Він стверджував, що ОСОБА_10. бив тільки ОСОБА_5., а ОСОБА_1. тільки ОСОБА_4. (т. 2 а.с. 154 - 155). На очних ставках з ОСОБА_5. і ОСОБА_4.  ОСОБА_3. фактично підтвердив ці показання (т. 1 а.с. 134 - 138; т. 2 а.с. 236 - 237).

     Разом з тим, під час відтворення обстановки та обставин подій ОСОБА_3. пояснював, що перший раз оглядав будинок у пошуках ОСОБА_12та виявив трьох сплячих дітей; побиття потерпілих ОСОБА_5. супроводжував запитаннями хто вкрав в нього сало й де воно; побиття було припинене саме активними діями ОСОБА_3, адже він відтягнув ОСОБА_5. від ОСОБА_10., а потім ОСОБА_4. від ОСОБА_1.; коли повернулися, то перші двері вибив ОСОБА_4., а у других ручку відірвав ОСОБА_5.; ОСОБА_5. допомагав ОСОБА_4. виводити ОСОБА_1. на подвір'я. На той час ОСОБА_10. вже зник з подвір'я (т. 1 а.с. 140 - 158).          

 

     Як підозрюваний ОСОБА_4. (т. 1 а.с. 102 - 103) своєї вини не визнав. Він показав, що на час вчинення злочину з ОСОБА_3. працював у приватного підприємця в с. Вербичі. 23. 03. 2007 р. з ним з Чернігова приїхав до села. Вечором разом пішли до клуба, де зустріли ОСОБА_5. За його пропозицією разом пішли розібратися з «западенцем» (як з'ясувалося з ОСОБА_10.), тобто вигнати його з будинку та розважитися з його співмешканкою на ім'я ОСОБА_12. Біля 22 год. прийшли до садиби де проживав ОСОБА_10. ОСОБА_5. першим зайшов у будинок, потім вони з ОСОБА_3. У кімнаті ОСОБА_5. ввімкнув світло, але ОСОБА_12там не було. ОСОБА_5. пішов до другої кімнати де також ввімкнув світло. З першої кімнати бачив, що ОСОБА_5. зняв ковдру зі сплячого чоловіка й наніс декілька ударів рукою в його обличчя, а потім розпитував про якийсь борг. Зрозумів, що це ОСОБА_10. ОСОБА_5. наказав останньому одягтися та вийти на подвір'я, щоб там розібратися. ОСОБА_10. одягся та вийшов з будинку. ОСОБА_5. вийшов за ним. Після цього до кімнати зайшов хазяїн. З ним, разом з ОСОБА_3., покурили у кімнаті. Оскільки ОСОБА_5. не заходив до будинку, то разом з ОСОБА_3. вийшли на подвір'я. Там побачив, що ОСОБА_5. б'є ОСОБА_10. Хоча відтягували ОСОБА_5. від ОСОБА_10., той виривався та продовжував побиття. Коли вдалося відтягти, то пішли до клубу. Деякий час перебували на дискотеці, а потім, з ініціативи ОСОБА_5. пішли та він купив 2 пляшки вина. Після розпиття 1 пляшки повернулися, з'ясували, що клуб зачинено. ОСОБА_5. знову запропонував піти до ОСОБА_12., яка вже повинна була бути вдома. На це погодилися. ОСОБА_5. через незамкнені двері зайшов до першої кімнати будинку де включив світло. ОСОБА_12не було. Він сказав, що у другій кімнаті повинен бути ОСОБА_10., якого він збирається побити. У цей час у кімнату вийшла хазяйка, яка сказала, що викличе міліцію та пішла з будинку, оскільки ОСОБА_5. сказав що йому байдуже. ОСОБА_5. зайшов до другої кімнати, де ввімкнув світло та сказав ОСОБА_10. швидко вдягатися і вийти на подвір'я, що той й зробив. ОСОБА_5. вийшов за ним з будинку. У цей час він та ОСОБА_3. курили з господарем у кімнаті. Коли ОСОБА_5. повернувся, то повідомив, що ОСОБА_10. втік. ОСОБА_5. пішов до другої кімнати, ударами розбудив ОСОБА_1., витяг його на подвір'я, де не менше двох разів вдарив кулаком в обличчя. Тоді вийшов хазяїн. У нього взяли по сигареті й пішли додому. По дорозі ОСОБА_5. і ОСОБА_3. розпили другу пляшку вина. Особисто він і ОСОБА_3. нікого не били. 

       На досудовому слідстві, як обвинувачений, ОСОБА_4. вину визнавав частково. Він пояснив, що разом працював з ОСОБА_1., між ними були нормальні відносини. 23. 03. 2007 р. з ОСОБА_3. приїхали з Чернігова до с. Вербичі, оскільки той мав намір працевлаштуватися. Вживання алкоголю того вечора заперечував, а ОСОБА_3. і ОСОБА_5. біля клубу пили вино. Після цього ОСОБА_5. запросив їх піти разом з ним до ОСОБА_10. щоб забрати борг. Коли прийшли, то у будинку світло включив ОСОБА_5. ОСОБА_3. і ОСОБА_5. кричали, голосно нецензурно висловлювався, у другій кімнаті ОСОБА_5. розбудив та силоміць вивів з будинку ОСОБА_10. При цьому ОСОБА_4. бачив у нього на обличчі застарілі синці, розбитий ніс. Потім ОСОБА_5. у другій кімнаті розбудив і вивів у першу кімнату ОСОБА_1. Сюди з іншої кімнати зайшла жінка, сказала щоб йшли з будинку й не будили мешканців. Разом з ОСОБА_1. вийшли на подвір'я. Тут ОСОБА_5. розпитував ОСОБА_10. про борг та ногами  й руками бив його по тулубу, потім тричі вдарив ОСОБА_1. Повернулися у будинок. В одній з кімнат побачили чоловіка. Взяли у нього сигарети та курили, а ОСОБА_5. пішов на подвір'я. Повернувшись повідомив, що ОСОБА_10. втік. Він мав намір ще побити ОСОБА_10., тому взяв ліхтарик та пішов шукати. Разом з ОСОБА_3. ОСОБА_5. знайшов ОСОБА_10. і притяг на подвір'я. ОСОБА_5. знову побив ОСОБА_10., після чого пішли до клубу. Той був зачинений ОСОБА_3. і ОСОБА_5. купили 2 пляшки вина та одну вдвох розпили. Тоді між ОСОБА_3. і ОСОБА_5. відбулася розмова, що можна розважитися з Видра С. Знову повернулися до того ж будинку. Через відчинені двері зайшли до кімнати, де ОСОБА_5. включив світло. ОСОБА_3. і ОСОБА_5. у другій кімнаті розбудили ОСОБА_10. і ОСОБА_1. і незважаючи на прохання жінки припинити скандал, бо вона викличе міліцію, насильно витягли їх на подвір'я. ОСОБА_5. ногами бив ОСОБА_10., а коли той намагався підвестися, ОСОБА_3. збивав його з ніг. Забрав ОСОБА_5. у будинок, де у того ж чоловіка взяли сигарети й курили. Що в цей час на подвір'ї робив ОСОБА_3., - не знає. Хазяїн просив вигнати ОСОБА_10. і ОСОБА_1., які постійно п'ють. На подвір'ї виявили, що ОСОБА_10. зник. ОСОБА_3. і ОСОБА_5. наказали ОСОБА_1. йти геть. Самі пішли додому. По дорозі  ОСОБА_3. і ОСОБА_5. розпили другу пляшку вина. Він нікого не бив, та двері не вибивав. ОСОБА_5відірвав дверну ручку, коли жінка закрила двері (т. 2 а.с. 131 - 136).  У судовому засіданні ОСОБА_4. пояснив, що дійсно бачив дівчинку, що спала у першій кімнаті. Внаслідок їх дій дитина прокинулася (т. 2 а.с. 417). На очній ставці з ОСОБА_3. ОСОБА_4. заперечував будь - яке насильство відносно ОСОБА_1. та його побиття, стверджував, що бачив як ввечері 23. 03. 2007 р. на подвір'ї  садиби Остапенко в с. Вербичі ОСОБА_3. бив і ОСОБА_1. і ОСОБА_10. 

 

     Аналіз перевірених пояснень підсудних, отриманих як у ході досудового слідства, так і безпосередньо в ході судових засідань в сукупності з іншими, також перевіреними доказами, свідчить про те, що зміна ними показань відбулась не внаслідок більш об'єктивних свідчень при наступних допитах, а є змовою між підсудними лише з метою зменшення відповідальності кожного з них за вчинене, в зв'язку з чим суд критично розглядає такі зміни в їх свідченнях та незважаючи на наведені покази, допитавши потерпілих і свідків, дослідивши матеріали справи, перевіривши в судовому засіданні зібрані докази, суд дійшов висновку про доведеність вини підсудних у вчиненні злочинів передбачених ст. ст. 162 ч. 1; 296 ч. 2 КК України.

 

     Так на стадії досудового слідства внаслідок ретельної перевірки спростовані повідомлення підсудних про вчинення ОСОБА_10. і ОСОБА_1. крадіжок чужого майна та обґрунтовано прийняте відповідне процесуальне рішення (т. 2 а.с. 18).

 

     Допитана в судовому засіданні в якості потерпілої ОСОБА_2показала, що у будинку, окрім її з подружжям, проживали дочки, рідний брат ОСОБА_1., майбутній зять ОСОБА_13. та ОСОБА_10., який співмешкав з донькою ОСОБА_12. 23. 03. 2007 р. ОСОБА_10., який часто вживав спиртне, прийшов з роботи о 18.30 год. у стані сп'яніння та побитий (опухлі очі, розбиті губи, з носу йшла кров). Сказав що майже нічого не бачить. На його прохання умила йому обличчя. В подальшому полягали спати. О 22.30 год. до будинку ввійшли підсудні, кричали, від чого прокинулася. Серед них впізнала ОСОБА_5. Вимагала, щоб покинули будинок, але її не слухали, ходили по кімнатах. Перелякалася й пішла у свою кімнату, звідки чула як потягли ОСОБА_10. з будинку. Як його били не бачила, але бачила як ногами ОСОБА_5. і ОСОБА_4. били ОСОБА_1. та не реагували на її прохання припинити побиття. Коли підсудні пішли, ОСОБА_10. і ОСОБА_1. повернулися у будинок. ОСОБА_10. ліг спати, казав, що йому погано, просив пізніше подивитися, чи він живий. Підсудні повернулися тієї ж ночі о 01.30 год., стукали, кричали що виб'ють вікна Не відчиняла їм двері, але вони їх вибили. Тоді побігла до сусідів, щоб викликати міліцію Побачила, що за нею побіг ОСОБА_4., світив ліхтариком та шукав її, тому сховалася. Була перелякана й ніч провела на лану.

 

     Судом перевірені показання потерпілого ОСОБА_1. З його оголошених показань (т. 1 а.с. 113 - 114; т. 2 а.с. 107) та даних у суді убачається, що станом на 23. 03. 2007 р. у ОСОБА_10. на обличчі були застарілі синці. Сам потерпілий прийшов додому п'яний і ліг спати. ОСОБА_10. ще не було. Прокинувся через крики та нецензурні висловлювання підсудних, що були у будинку. Їх знав наочно. В ту ніч підсудні двічі хуліганили у будинку, від чого усі прокидалися, а його та ОСОБА_10. виводили на подвір'я й били. Після другого побиття боявся йти до будинку, тому ночував на сіновалу, де виявив, що там спить його племінниця ОСОБА_12 . Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень лікувався в умовах стаціонару ЦРЛ. Йому невідомо, щоб ОСОБА_10. крав сало у  ОСОБА_5. Про це його ніхто з хлопців не запитував й він такого нікому з них нічого не казав.

 

     Свідок ОСОБА_13. повністю підтвердив показання, що оголошені судом. З них слідує, що свідок є інвалідом через захворювання ніг та йому важко ходити. Тієї ночі прокинувся від криків та нецензурних висловів декількох чоловіків, що були у будинку. До них пішла дружина. Коли вийшов, йому посвітили ліхтариком в обличчя й наказали повернутися до кімнати. Повернувся, але заснути не міг через гамір тих хлопців та звуки побиття. Чув, що підсудні витягли з хати ОСОБА_10. Потім повернулася дружина, сказала, що побили ОСОБА_10. Чув що хтось крикнув, що ОСОБА_10втік. Знову заснув. Прокинувся від стукотіння у вікна та двері. Наказав дружині відкрити двері, щоб їх не вибили. Дружина пішла з кімнати. Оскільки важко було вставати, залишився у ліжку та чув, що до будинку знову зайшли підсудні, які знову кричали та лаялися, витягли з будинку ОСОБА_10. і ОСОБА_1. Деякий час крики та лайка були чутні з подвір'я, та він заснув. Дружина повернулася вранці. Тієї ночі нікому сигарети не давав (т. 2 а.с. 25 - 26).     

 

     За участю педагога суд допитав малолітнього свідка ОСОБА_14., яка показала, що вечором 23. 03. 2007 р. ОСОБА_10. прийшов додому п'яний, з синцями під очима, а з носу йшла кров. Спала у першій кімнаті будинку, біля печі. Вночі прокидалася один раз, оскільки підсудні стукали у вікно і двері, потім вони зайшли у будинок а мати вибігла з хати. Вона дуже перелякалася. ОСОБА_3 казав їй щоб не боялася, а на запитання ОСОБА_5сказала, що ОСОБА_10. її ображає. Підсудні ввімкнули у другій кімнаті світло, щось запитували про сало, а потім вивели ОСОБА_1. і ОСОБА_10. з будинку. Чула що на вулиці хтось когось б'є. Потім з батьком замкнули двері. Заснула, тому не знає чи поверталися ОСОБА_1. і ОСОБА_10. у будинок. Через порушення вимог ст. 168 КПК України суд виключив з допустимих доказів протоколи допиту цього свідка на досудовому слідстві (т. 1 а.с. 112; 247 - 250).

    

    Допитом свідка ОСОБА_15. й перевіркою його свідчень (т. 1 а.с. 281 - 284) у суді встановлено, що свідок бачив на обличчі ОСОБА_10. синці напередодні 23. 03. 2007 р. У той вечір був у будинку ОСОБА_2. з роботи прийшов п'яний й ліг спати. На той час синці у нього вже сходили. Свідок, зі своєю дівчиною ОСОБА_14, заснули на печі між 22 та 23 год. Прокинувся, бо троє хлопців у кімнаті розмовляли, сміялися, на піч світили ліхтариком. Перелякався, тому з печі не злазив. У кімнаті підсудні ввімкнули світло та пішли до зали. Там світили ліхтарем, кричали, нецензурно висловлювалися, казали ОСОБА_10. вставати, скинули його на підлогу. Тіло тягли по підлозі, штовхали, запитували де ОСОБА_12. Потім повернулися до зали й підняли ОСОБА_1. Їх обох вигнали з будинку. Всі ці дії підсудні супроводжували криками та лайкою. Після цього чув з вулиці звуки ударів. Коли повернувся ОСОБА_10., то сказав ОСОБА_2що втік від підсудних, просив подивитися пізніше, чи він дихає. ОСОБА_2вклала його спати. Приблизно о 01.30 год. знову прокинувся, оскільки знову зайшли підсудні. ОСОБА_2їх випроводила, казала що викличе міліцію та замкнула за ними двері. Підсудні стукали у вікна, вимагали відчинити двері. Чув що вони вибили вхідні двері, ламали двері з сіней до кімнати. До них вийшла ОСОБА_2, сказала, що йде викликати міліцію та побігла з будинку. Підсудні запитували в ОСОБА_14чи заважають їм спати ОСОБА_10 або ОСОБА_1. ОСОБА_14 відповіла, що так. У будинку підсудні кричали, нецензурно висловлювалися, штовханням вигнали когось з будинку та хвилин 10 ще голосно лаялися на подвір'ї. Не пам'ятає коли хазяйка обмивала  обличчя ОСОБА_10. Про будь -які крадіжки ОСОБА_10. або ОСОБА_1. йому нічого невідомо.

 

    Такі пояснення містять і перевірені судом свідчення ОСОБА_14. (т. 1 а.с. 251 - 254).

 

    Оскільки явка до суду свідка ОСОБА_12. визнана неможлива, то судом перевірені її свідчення на досудовому слідстві (т. 1 а.с. 110 - 111). З них убачається, що 23. 03. 2007 р. приблизно о 19.00 год. працювала на городі, коли побачила свого співмешканця, - ОСОБА_10., який ледь тримався на ногах через сп'яніння. Оскільки у такому стані ОСОБА_10. б'є та ображає її, то вдягла теплу куртку й ночувала на сіновал. Про події, що відбулися в ніч на 24. 03. 2007 р. у садибі її матері ОСОБА_2знає тільки зі слів близьких.

    

    Сутність показань свідка ОСОБА_16., що перевірені судом зводиться до того, що 24. 03. 2007 р. ОСОБА_5. прийшов до них ночувати пізно вночі, був п'яний. Сказав, що когось побив, на коліні джинсів у нього була кров. ОСОБА_5. ліг спати. Вдень від ОСОБА_1. дізнався, що ОСОБА_5. та ще двоє хлопців побили його та ОСОБА_10. (т. 2 а.с. 220 - 221). 

 

    Свідок ОСОБА_17. показала суду, що ОСОБА_5. - її рідний брат, але про обставини ним вчиненого знає тільки зі слів чоловіка, - ОСОБА_16., оскільки особисто з братом не спілкувалася.

   

     З оголошених судом показань свідка ОСОБА_18. слідує, що станом на 23. 03. 2007 р. він працював в с. Вербичі разом з ОСОБА_3. і ОСОБА_4. В той вечір втрьох випили дві пляшки вина й пішли на дискотеку у клуб. Там зустріли ОСОБА_5. Хлопці залишилися, а він пішов спати. Наступного ранку зустрів хлопців на роботі, вони були якісь приголомшені. Пізніше по них прийшли працівники міліції. (т. 2 а.с. 226 - 227).

   

    За оголошеними судом показаннями свідка ОСОБА_19. остання наприкінці березня 2007 р. від односельця дізналася, що на околиці села лежить мертва людина. Особисто побачила на смітнику труп чоловіка, про що в подальшому повідомила ОСОБА_2(т. 1 а.с. 285).

 

    Допитані судом окремо, як свідки, ОСОБА_22,ОСОБА_20., ОСОБА_21. показали, що були понятими під час відтворення обстановки та обставин події, що провадилися за участю ОСОБА_5. і ОСОБА_3. Останні розповідали та показували про вчинене добровільно, без будь - якого тиску. Зміст відповідних протоколів відповідає тому, що повідомляли підсудні.

 

     Зі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та технічного паспорту, убачається, що ОСОБА_2в цілому є власником садиби АДРЕСА_5(т. 2 а.с. 110 - 113). За протоколами огляду цієї садиби та місцевості (як зазначено - трупу) 24. 03. 2007 р. під деревом біля буд. № 77 по вул. Першотравнева в с. Вербичі виявлено труп особи чоловічої статі з візуальними ознаками тілесних ушкоджень, дві вхідні двері будинку садибиАДРЕСА_5мають механічні пошкодження. У дальній від входу кімнаті на паласі біля дивану виявлені плями бурого кольору. На подвір'ї на цеглині й фрагменті цеглини також виявлені плями бурого кольору. Носії цих плям вилучені (т. 1 а.с. 4 - 10) та визнані речовими доказами (т. 2 а.с. 10 - 11). За експертним висновком № 83 від 17. 05. 2007 р. на фрагменті паласу і цеглині виявлена кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_10. На фрагменті цеглини виявлена кров людини, яка могла походити від потерпілого ОСОБА_1. Не виключений домішок крові потерпілого ОСОБА_10. (т. 2 а.с. 73 - 77). Особа померлого встановлена за паспортом, свідоцтвом про народження та лікарським свідоцтвом про смерть, як ОСОБА_10(т. 1 а.с. 12; 106 - 107).

 

     Згідно висновку експерта № 1349 від 06. 06. 2007 р., що не викликає сумніву у суду, у потерпілого ОСОБА_1. мали місце тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, струсу головного мозку, синців обох очних орбіт, забою грудної клітини, які могли утворитися з 23 на 24 03. 2007 р. від дії тупих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т. 2 а.с. 204 - 205).

 

    За висновками експертних досліджень №№ 858 - 860, які перевірялися судом, станом на 24. 03. 2007 р. у ОСОБА_4. і ОСОБА_3. яких - небудь тілесних ушкоджень не виявлено; у ОСОБА_5. маються тілесні ушкодження у вигляді припухлості м'яких тканин п'ясно - фалангового суглобу правої кисті, садна 2-ї фаланги, які могли утворитися 24. 03. 2007 р. від дії тупих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Не виключена можливість, що вище перелічені тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок опору потерпілого (т. 1 а.с. 25 - 48).

 

    На стадії досудового слідства підсудні добровільно видали предмети одягу, в який були вдягнуті в ніч з 23 на 24. 03. 2007 р. та мали плями бурого кольору (т. 1 а.с. 22 - 24). Ці речі визнані доказами по справі (т. 2 а.с. 4 - 9) та за висновками експертів №№ 80 -82 (т. 2 а.с. 29 - 64) - на куртці ОСОБА_3. виявлено кров людини, групова належність якої не встановлена через малу кількість слідів; на джинсових брюках ОСОБА_5. знайдено кров людини. Можливо лише не виключити її походження від ОСОБА_10.; на куртці, правому кросівку і спортивних брюках ОСОБА_4. знайдено кров людини можливим походженням від крові потерпілого ОСОБА_1. і домішку від крові потерпілого ОСОБА_10. 

 

      Разом з тим органи досудового слідства ОСОБА_5та ОСОБА_4пред'явили обвинувачення за ч. 2 ст. 121 КК України, тобто в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10 , що спричинили смерть потерпілого за наступних обставин: в ніч на 24 березня 2007 року, ОСОБА_4в групі з неповнолітнім ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в господарстві АДРЕСА_5, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно нанесли численні удари руками і ногами в область голови та тулуба громадянина ОСОБА_10, чим завдали йому тілесні ушкодження згідно висновку експерта № 463 від 24. 04. 2007 року, які знаходяться в прямому причинно - наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілого та в комплексі носять характер тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя.

 

     Аналіз сукупності досліджених доказів приводить суд до висновку, що вказане обвинувачення не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки ані органи досудового слідства, ані державні обвинувачі в суді не надали належних й допустимих доказів того, що будь - хто з підсудних вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 121 КК України. Обґрунтовуючи обвинувачення висновком експерта № 463 від 24. 04. 2007 року (т. 1 а.с. 56 - 59), ані слідчий, ані прокурор, що затвердив обвинувальний висновок, не звернув уваги, що за цим висновком смерть ОСОБА_10. настала 23. 03. 2007 р., й це виключає обвинувачення підсудних у вчиненні ними злочинів 24. 03. 2007 р. Суд перевірив висновок експерта № 463 у ході допиту експерта Козловського П. М. та з'ясував, що експерт категорично виключав можливість заподіяння будь -яких тілесних ушкоджень ОСОБА_10. 24. 03. 2007 р. Суд визнав вказаний висновок неповним і таким, що суперечить матеріалам справи: зокрема показанням підсудних й потерпілих, свідка Балбунова, які послідовно, докладно й мотивовано у деталях довели, що вдруге підсудні повернулися до будинкуАДРЕСА_524. 03. 2007 р., незаконно проникли у житло та вчинили хуліганство, що супроводжувалося вигнанням ОСОБА_10. і ОСОБА_1. з будинку. Усі підсудні виключають можливість настання смерті ОСОБА_10. внаслідок їх дій. З метою усунення неповноти досудового слідства суд призначив повторну комісійну судово - медичну експертизу.

 

    Дослідженням висновку комісійної судово - медичної експертизи № 257 від 07. 12. 2007 року (т. 2 а.с. 435 - 442) встановлено, що він є об'єктивним, науково обґрунтованим, базується на актах експертних токсилогічно- імунологічно - гістологічного досліджень трупа ОСОБА_10., які не викликають сумніву у суду (т. 1 а.с. 60 - 65). З висновку убачається, що тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя ОСОБА_10. виникли у нього як протиударне ушкодження, тобто в результаті падіння та ударі правою скроневою областю об предмет з переважаючою поверхнею не менше ніж за 2 - 3 дні до настання смерті потерпілого й знаходяться у прямому причинно - наслідковому зв'язку з настанням смерті. Цей висновок підтверджено виявленими під час судово - медичного дослідження патологічними змінами у вигляді зсідків крові, що нещільно спаяні з твердою мозковою оболонкою, наявністю кратероподібного вдавлення під субдуральною гематомою та даних гістологічного дослідження гематоми; діфузними великими скупченнями гемолізованих еритроцитів  з наявністю макрофагів, скупченням фібрину та чіткими лейкоцитарними скупченнями. У деяких випадках при такій закритій черепно -мозковій травмі може спостерігатися так званий «світлий проміжок часу», під час якого потерпілий перебуває у свідомості і в цей час може виконувати цілеспрямовані дії. Інші виявлені тілесні ушкодження у вигляді садна правої кисті, двох саден правої лобної області, двох синців навколо очей, виникли внаслідок не менш 5 -7 кратної дії тупих предметів і як у своїй сукупності так і кожне окремо мають ознаки легких тілесних ушкоджень, але їх давність заподіяння неможливо визначити через відсутність описання морфології на час первинного експертного дослідження, як й час настання смерті та можливий предмет заподіяння тілесних ушкоджень. Крім того, експерт Ювчик В. М. пояснив, що гематома формується у перші 6 годин після ушкодження й в ній концентрація алкоголю не змінюється; «світлий проміжок часу» може тривати й декілька тижнів, при цьому потерпілий зі сторони виглядає як особа що перебуває у стані алкогольного сп'яніння або ейфорії, та  здатен виконувати будь - які дії як й звичайна людина; зафіксовані дослідженнями патологічні зміни не можуть утворитися раніше ніж за 2 - 3 дні після отримання описаної у висновку закритої черепно - мозкової травми; при самопадінні особи кістки черепа деформуються та через деякий час повертаються у звичайний стан; заподіяння ОСОБА_10. легких тілесних ушкоджень ніяким чином не вплинули на настання його смерті. За встановлених обставин суд дійшов висновку, що висновок експерта № 463 обґрунтовано спростований викладеним вище висновком, можливість додаткових експертних досліджень остаточно втрачена. Через викладене прокурору потрібно повідомити про отримання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_10., а підсудних ОСОБА_4. і ОСОБА_5. за ст. 121 ч. 2 КК України виправдати.   

 

Таким чином, суд вважає, що наданими обвинуваченням доказами достеменно підтверджується тільки факти вчинення ОСОБА_3., ОСОБА_4. і ОСОБА_5. злочинів передбачених ст. ст. 162 ч. 1; 296 ч. 2 КК України.

 

Так ОСОБА_3. умисно незаконно проник до житла особи, тобто порушив недоторканість житла й підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК України. Він винен у кваліфікованому хуліганстві, оскільки умисно групою осіб грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та повинен нести відповідальність за ч. 2 ст. 296 КК України.

 

    ОСОБА_4. порушив недоторканість житла оскільки умисно незаконно проник до житла особи, тому підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 162 КК України. ОСОБА_4. вчинив кваліфіковане хуліганство, оскільки групою осіб умисно грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю й підлягає відповідальність за ч. 2 ст. 296 КК України. 

 

    ОСОБА_5. умисно вчинив злочини передбачені ст. ст. 162 ч. 1; 296 ч. 2 КК України так як незаконно проникнувши до житла особи порушив недоторканість житла і групою осіб  грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. Він підлягає відповідальності за вчинене з урахуванням вимог ст. ст. 98 -103 КК України. Так, зважаючи що санкцією ч. 1 ст. 162 КК України передбачено лише такі види покарання, які з огляду на вік підсудного, його матеріальний стан та навчання у професійному навчальному закладі не можуть бути до нього застосовані,  відповідно до ст. 7 КПК України, його належить звільнити від покарання за вчинення цього злочину.

 

Призначаючи покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними умисних злочинів, їх молодий вік, наявні дані про їх особи:

- ОСОБА_3.,- за місцем проживання, проходження строкової військової служби та колишніми місцями роботи характеризується позитивно, на спеціалізованих медичних обліках не перебуває, не одружений, власного майна, на яке можливе накладення арешту, - не має, до адміністративної та кримінальної відповідальності раніше не притягувався (т. 1 а.с. 182 - 195);

    - ОСОБА_4. за місцем проживання характеризується позитивно, на спеціалізованих медичних обліках не перебуває, не одружений, є призовником на дійсну військову службу та послаблене здоров'я, раніше притягувався до кримінальної відповідальності (т. 1 а.с. 233 - 240; т. 2 а.с. б/н);

    - ОСОБА_5. за місцем навчання характеризується посередньо; за місцем проживання формально позитивно. Здоров, на спеціалізованих медичних обліках не перебуває. Власного майна, на яке можливе накладення арешту, - не має, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, але після вчинення інкримінованих злочинів засуджений за вчинення тяжкого умисного злочину проти власності, проживає та виховується у неповній сім'ї (т. 1 а.с. 205 - 226). Представник служби у справах дітей вважає, що виправлення неповнолітнього та попередження вчинення ним нових злочинів без ізоляції від суспільства неможливе.

 

    Обставиною, що обтяжує покарання кожного з підсудних є вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

    Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5. є вчинення злочину у неповнолітньому віці.

    Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_3. і ОСОБА_4. по справі не встановлено.

 

    Викладене є підставою висновку суду, що для виправлення ОСОБА_3. та ОСОБА_4.  і попередження нових злочинів кожному з них необхідно й достатньо призначити покарання за кожний злочин у межах передбаченої законом санкції. Оскільки підстав для застосування до них ст. ст. 69; 75 КК України під час судового слідства не встановлено, то за ч. 2 ст. 296 КК України кожному з них належить призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, а за ч. 1 ст. 162 КК України у вигляді обмеження волі. На підставі ст. ст. 70; 72 КК України остаточне покарання належить визначити з переведенням призначеного покарання у співвідношенні 2 дні обмеження волі в 1 день позбавлення волі та шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим. Відсутність підстав для застосування до ОСОБА_5. ст. ст. 69; 104 КК України та викладене вище у сукупності свідчить, що за ст. 296 ч. 2 КК України йому належить призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк. 

 

    За ст. 70 ч. 4 КК України вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27 березня 2007 року відносно ОСОБА_5., яким він засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України з іспитовим строком 1 рік (т. 1 а.с. 214 - 219),  належить виконувати самостійно.

 

    Через викладене до ОСОБА_3. запобіжний захід належить змінити на утримання під вартою, а відносно ОСОБА_4. і ОСОБА_5. належить залишити без змін у вигляді утримання під вартою.

 

    До строку відбування покарання підсудним належить зарахувати їх затримання в порядку ст. 115 КПК України з 24. 03. 2007 р. по 27. 03. 2007 р. та утримання під вартою по справі з 27. 03. 2007 р.; а відносно ОСОБА_3. з 27. 03. 2007 р. по 05. 06. 2007 р. (т. 1 а.с. 73 - 77; 84 - 89; 96 - 101; 118 -119; 123 - 124; 129 -130; т. 2 а.с. 87; 93; 98; 159 - 160).

 

    Речовими доказами слід розпорядитися у відповідності ст.81 КПК України (т. 2 а.с. 4 - 11).

 

    Судові витрати відсутні, цивільний позов не заявлено.

 

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

        

засудив:

 

     ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 162 ч. 1; 296 ч. 2 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 162 КК України - 1 (один) рік обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 296 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

     За сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 КК України, з урахуванням правил ст. 72 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_3 Денису Петровичу 1 (один) рік позбавлення волі.

 

     ОСОБА_4за ст. 121 ч. 2 КК України на підставі п. 2 ч. 1; ч. 2 ст. 6 КПК України визнати невинуватим за відсутністю в його діях складу злочину та по суду виправдати.

 

     ОСОБА_4визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 162 ч. 1; 296 ч. 2 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 1 ст. 162 КК України - 1 (один) рік обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 296 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі;

     За сукупністю злочинів, на підставі ст. 70 КК України, з урахуванням правил ст. 72 КК України, шляхом повного поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання ОСОБА_4 1 (один) рік позбавлення волі.

 

    ОСОБА_5 за ст. 121 ч. 2 КК України на підставі п. 2 ч. 1; ч. 2 ст. 6 КПК України визнати невинуватим за відсутністю в його діях складу злочину та по суду виправдати.

 

    ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 162 ч. 1 КК України та на підставі ст. 7 КПК України звільнити його від покарання.

    ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст.  296 ч. 2 КК України та призначити йому покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.

    На підставі ст. 70 ч. 4 КК України вирок Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27 березня 2007 року відносно ОСОБА_5., яким він засуджений за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 104 КК України з іспитовим строком 1 рік (т. 1 а.с. 214 - 219) виконувати самостійно.

 

    ОСОБА_3 запобіжний захід до набрання вироком законної сили з підписки про невиїзд в залі суду змінити на утримання під вартою в умовах СІЗО Чернігівської області. Строк відбування ним покарання відраховувати з моменту взяття під варту за цим вироком. У строк відбування покарання ОСОБА_3 зарахувати його затримання по справі з 24 по 27 березня 2007 р. та утримання під вартою з 27 березня 2007 р. по 05 червня 2007 р.

 

    ОСОБА_4і ОСОБА_5запобіжний захід до набрання вироком сили залишити без змін, - утримання під вартою в умовах СІЗО Чернігівської області.

 

    У строк відбування покарання ОСОБА_4і ОСОБА_5зарахувати їх затримання по справі з 24 по 27 березня 2007 р. та утримання під вартою з 27 березня 2007 р.

 

    Про отримання ОСОБА_10  тяжких тілесних ушкоджень не менш ніж за 2 - 3 дні до настання його смерті повідомити прокурора Ріпкинського району Чернігівської області.

 

   Відповідно ст. 81 КПК України речові докази,- за наявності клопотань, передати власникам, при відсутності таких знищити (реквізити т. 2 а.с. 4 - 11).

 

   Судові витрати відсутні.

   Цивільний позов не заявлено.

 

   На вирок протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженими, що перебувають під вартою з моменту отримання його копії, може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд.

 

 

 

 

Суддя                                                         В. І. Шляхов