Справа № 1 - 24 / 2008 р.

 

В И Р О К

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 

      26 березня 2008 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Шляхова В. І.

при секретарі Костюк Г. О.

за участю прокурора Криворучко А. М.,

потерпілої ОСОБА_1.,

підсудних ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

захисника підсудного ОСОБА_3., - адвоката ОСОБА_4.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ріпки справу по обвинуваченню

 

                                                    ОСОБА_2,

                                                  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець

                                                  с. Сенюки Ріпкинського району Чернігівської

                                                                    області, українець, громадянин України, освіта

         повна загальна середня, розлучений,

         ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС     (категорія 2),

                                                                    не працює, не судимий в силу ст. 89 КК України,                                                                                житель АДРЕСА_1

 

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України,

 

                                                 ОСОБА_3,

                                                  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець

                                                     с. Сенюки Ріпкинського району Чернігівської

                                                                     області, українець, громадянин України, освіта

                                                                     повна загальна середня, невійськовозобов'язаний,

                                                                     не одружений, не працює,

судимий Ріпкинським районним судом Чернігівської області: - 09 серпня 2002 року за ст. ст. 69; 104; 187 ч. 4 КК України до п'яти років позбавлення волі з призначенням двох років іспитового строку;

- 25 грудня 2003 року за ст. ст. 71; 185 ч. 2 КК України з призначенням покарання остаточно п'ять років 1 місяць позбавлення волі, від відбування покарання звільнений умовно - достроково на 1 рік 7 місяців 16 днів на підставі постанови Ленінського районного суду м. Полтави від 10 липня 2007 року,  жительАДРЕСА_2

 

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України,

 

встановив:

 

      25 листопада 2007 року, приблизно о 14 год. ОСОБА_2та ОСОБА_3, за попередньою змовою між собою про спільне вчинення злочину, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, шляхом вільного доступу проникли у будинокАДРЕСА_3 та застосувавши насильство, що виразилося у спільному утриманні рук ОСОБА_1і не є небезпечним для її життя і здоров'я, відкрито викрали з її рук 100 грн. і з кишені її верхнього одягу 200 грн., чим завдали ОСОБА_1 збитки на суму 300 грн.   

 

      Допитаний у судовому засіданні в якості підсудного ОСОБА_2. свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та показав, що того дня під час спільного розпивання горілки від племінника, - ОСОБА_3. дізнався про те, що ОСОБА_1отримала пенсію. У подальшій розмові домовилися забрати гроші щоб купити ще горілки. З цією метою пішли до її будинку. Через незачинені двері ввійшли до кімнати де була хазяйка. ОСОБА_3 сказав щоб вона віддала пенсію, але та не погодилася. Вдвох схопили бабу за руки і племінник забрав в ОСОБА_1гроші. Кількість грошей йому невідома, але два дні після цього вони пиячили за викрадені гроші. Про те що відбулося жалкує, пред'явлений позов визнає в повному обсязі.

 

     Підсудний ОСОБА_3. суду показав, що через неодноразове лікування від алкоголізму події пам'ятає не в повному обсязі, але згадує, що на прохання ОСОБА_1купував їй харчі і таким чином дізнався що вона отримала пенсію. Наступного дня зустрівся з дядьком та  коли пили горілку розповів про це. У розмові домовилися, що заберуть гроші. З'ясували, що ОСОБА_1вдома, тому пішли до неї. Коли зайшли у кімнату, він побачив ОСОБА_1 , яка тримала у руці грошову купюру. Сказав щоб баба віддала гроші, але та відмовилася. Дядько схопив ОСОБА_1за одну руку, а він за другу та забрав у неї гроші з руки й з кишені фуфайки Гроші не рахував, в подальшому з дядьком їх витратили на горілку та харчі. У вчиненому кається, позовні вимоги визнає повністю.    

 

    Оскільки фактичні обставини справи учасники не оспорюють, підсудні вину та цивільний позов визнали повністю, учасники одностайно погодилися на обмеження судового слідства, та запевнили що розуміють фактичні обставини справи, які не будуть предметом судового дослідження, то суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2. і ОСОБА_3. в об'ємі пред'явленого обвинувачення. Підсудні за попередньою змовою групою осіб відкрито викрали чуже майно що було поєднано з проникненням до житла та застосуванням насильства до потерпілої, яке не є небезпечним для її життя і здоров'я, а ОСОБА_3. повторно. Їх дії органами досудового слідства кваліфіковано правильно. Підсудні винні у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України та  підлягають покаранню за вчинене.

 

    Призначаючи покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого підсудними злочину.

 

    Обставинами що пом'якшують покарання підсудних є їх щире каяття і з'явлення із зізнанням (а.с. 8; 10).

 

     Обставиною, що обтяжує покарання кожного з підсудних є вчинення злочинів у стані алкогольного сп'яніння.

 

     Одночасно суд враховує особи винних. Так ОСОБА_2. на спеціалізованих медичних обліках не перебуває, не працює, за місцем проживання характеризується формально посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисних злочинів, до вчинення цього злочину до адміністративної відповідальності не притягувався, проходив дійсну військову службу в лавах РА СРСР та не є військовозобов'язаним за віком, ліквідатор наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 2), власного майна не має (26 - 27; 34 - 42; 57; 59; 61). ОСОБА_3. за місцем проживання характеризується формально посередньо, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисних злочинів та знову вчинив злочин під час строку умовно - дострокового звільнення від відбування покарання, до вчинення цього злочину до адміністративної відповідальності не притягувався,  не є  військовозобов'язаним через засудження, не працює та власного майна не має, перебуває на обліку внаслідок вживання алкоголю, за медичним висновком страждає психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання алкоголю. Синдром залежності. Потребує лікування від алкоголізму. Медичних протипоказань для лікування алкоголізму немає (63; 65; 67 - 69; 76 - 87; 100; б/н).

 

    Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що для виправлення підсудних і попередження нових злочинів ОСОБА_2. і ОСОБА_3. необхідно й достатньо призначити покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк, оскільки підстав для застосування до кожного з них ст. 69 КК України або ст. 75 КК України у судовому засіданні не встановлено. До ОСОБА_3. на підставі ст. 81 ч. 4 КК України належить застосувати ст. 71 КК України, за якою до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2003 року.

 

    Речові докази та судові витрати відсутні.

 

    Цивільний позов потерпілої є обґрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі зважаючи на ті вимушені зміни внаслідок злочину, що настали в її житті через позбавлення засобів до існування і перенесені моральні страждання (а.с. 54).           

 

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -

        

засудив :

        

     ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України і призначити йому покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

 

     ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України і призначити йому покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного йому покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 25 грудня 2003 року та остаточно призначити ОСОБА_3  5 (п'ять) років позбавлення волі.

 

     Запобіжні заходи щодо ОСОБА_2. та ОСОБА_3., - підписка про невиїзд, до набрання вироком сили залишити без змін.

 

     Строк відбування покарання ОСОБА_2. і ОСОБА_3. відраховувати з моменту звернення вироку до виконання.

 

     Речові докази і судові витрати відсутні.

 

     Цивільний позов задовольнити. В солідарному порядку стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1300 грн. на відшкодування матеріальних збитків та 500 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 800 (вісімсот) грн. 00 коп.

 

     На вирок протягом 15 діб з моменту проголошення може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Ріпкинський районний суд.

 

 

 

Суддя                                                        В. І. Шляхов