Справа № 2-А- 5 / 08                        

 

           ПОСТАНОВА

           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

смт. Ріпки                                                                                                      21 лютого 2008 року

            Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Шляхова В. І.,

                при секретарі Костюк Г. О.

                з участю представника позивача Куліш Ю. А. та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ріпки справу за позовом Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі до ОСОБА_1про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів,

 

встановив:

 

      Позивач звернувся з адміністративною вимогою до відповідача про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів. Зважаючи на вимоги законодавства про примусове стягнення податкових боргів виключно за рішенням суду просить стягти з відповідача, як власниці вантажного автомобіля, заборгованість з належного податку, що нею не сплачувався у 2005 - 2007 роках, а всього 1 566 грн. Вимоги обґрунтовані Законами України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (в подальшому Закон № 1); „Про систему оподаткування”(в подальшому Закон №  2); „Про державну податкову службу в Україні» (в подальшому Закон №  3).

      Заявлені вимоги представник позивача підтримав під час розгляду справи. Він пояснив, що відповідач, як власник вантажного автомобіля, зобов'язаний сплачувати встановлений Законом № 1 податок, чого не робив, тому у другому півріччі 2007 року у ДПІ виникло право вимоги примусового стягнення боргу з вказаного податкового зобов'язання. Не експлуатація відповідачем транспортного засобу не має правового значення, оскільки він власний вантажний автомобіль з обліку не знімав.      

      Відповідач згоден сплатити податок за 2007 рік, вимоги щодо 2005 - 2006 років заперечив тим, що придбав вантажний автомобіль до введення в дію Постанови КМ України № 1388 від 07. 09. 1998 р.; є не працевлаштованою особою; на протязі вказаного періоду автомобіль був розібраним, ремонтувався та не проходив технічних оглядів, тобто не експлуатувався; кошти з цього податку йдуть на утримання доріг, якими він не користувався. На його думку викладене робить позов безпідставним.

      З відповідей ДАІ (а. с. 4 - 8) убачається, що відповідач є власником вантажного автомобіля КАМАЗ 55111, 1991 р. в., останній технічний огляд якого проведено  у 2004 році. За розрахунком позивача у 2005 - 2007 роках ставка податку з власників автомобілів вантажних код 87 04 становила 20 грн. зі 100 см. куб. об'єму циліндрів двигуна на рік; об'єм двигуна КАМАЗ 55111 становить 10 850 см. куб., тобто сума податку в рік становить 2 170 грн., які відповідачем не сплачувалися. 

     Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону № 1: Платниками податку з власників транспортних засобів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування. Об'єктами оподаткування є: автомобілі вантажні - код 8704; Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.

     На суді встановлено, що відповідач є власником зареєстрованого вантажного автомобіля, тобто об'єкта оподаткування податком з власників транспортних засобів, який Законом № 2 віднесено до обов'язкових платежів. На протязі 2005 - 2007 років цей обов'язок відповідачем не виконувався, а тому  викладене є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст. 7 Закону № 1, а позов задоволенню. Через викладене заперечення відповідача не беруться до уваги суду, оскільки не грунтуються на досліджених доказах та законодавстві.

 

    Відповідача належить звільнити від сплати судового збору, як особу постраждалу від чорнобильської катастрофи (категорія 4), від сплати якого позивача при зверненні до суду було законодавчо звільнено.

 

    На підставі ст. ст. 1 - 7 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11 грудня 1991 року N 1963-XII, керуючись ст. ст. 7- 12; 69 - 71; 158 - 163 КАС України, суд -

 

постановив :

 

    Позов задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету Ріпкинського району Чернігівської області (р/р 33210808700422 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 21409644) 6 510 (шість тисяч п'ятсот десять) грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості на протязі 2005 - 2007 років з податку з власника зареєстрованого транспортного засобу КАМАЗ 55111, 1991 р. в., днз НОМЕР_2.

    ОСОБА_1звільнити від сплати судового збору в доход держави як особу постраждалу від чорнобильської катастрофи (категорія 4).

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня  проголошення постанови до апеляційного адміністративного суду Київської області через Ріпкинський районний суд. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного адміністративного суду Київської області через Ріпкинський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без подання заяви на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду у викладеному вище порядку.

 

 

 

Суддя                                                                              В. І. Шляхов

 

 

Справа № 2-А- 39 / 2007 р.             

 

           ПОСТАНОВА

           ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

смт. Ріпки                                                                                                      17 грудня 2007 року

            Ріпкинський районний суд Чернігівської області

у складі: головуючого - судді Шляхова В. І.,

                при секретарі Костюк Г. О.

                з участю представника позивача Куліш Ю. А. та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ріпки справу за позовом Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі до ОСОБА_1про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів,

 

встановив:

 

      Позивач звернувся з адміністративною вимогою до відповідача про стягнення заборгованості по податку з власників транспортних засобів. Зважаючи на вимоги законодавства про примусове стягнення податкових боргів виключно за рішенням суду просить стягти з відповідача, як власника вантажного автомобіля, заборгованість з належного податку, що ним не сплачувався у 2005 - 2007 роках, а всього 6 510 грн. Вимоги обґрунтовані Законами України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (в подальшому Закон № 1); „Про систему оподаткування”(в подальшому Закон №  2); „Про державну податкову службу в Україні» (в подальшому Закон №  3).

      Заявлені вимоги представник позивача підтримав під час розгляду справи. Він пояснив, що відповідач, як власник вантажного автомобіля, зобов'язаний сплачувати встановлений Законом № 1 податок, чого не робив, тому у другому півріччі 2007 року у ДПІ виникло право вимоги примусового стягнення боргу з вказаного податкового зобов'язання. Не експлуатація відповідачем транспортного засобу не має правового значення, оскільки він власний вантажний автомобіль з обліку не знімав.      

      Відповідач згоден сплатити податок за 2007 рік, вимоги щодо 2005 - 2006 років заперечив тим, що придбав вантажний автомобіль до введення в дію Постанови КМ України № 1388 від 07. 09. 1998 р.; є не працевлаштованою особою; на протязі вказаного періоду автомобіль був розібраним, ремонтувався та не проходив технічних оглядів, тобто не експлуатувався; кошти з цього податку йдуть на утримання доріг, якими він не користувався. На його думку викладене робить позов безпідставним.

      З відповідей ДАІ (а. с. 4 - 8) убачається, що відповідач є власником вантажного автомобіля КАМАЗ 55111, 1991 р. в., останній технічний огляд якого проведено  у 2004 році. За розрахунком позивача у 2005 - 2007 роках ставка податку з власників автомобілів вантажних код 87 04 становила 20 грн. зі 100 см. куб. об'єму циліндрів двигуна на рік; об'єм двигуна КАМАЗ 55111 становить 10 850 см. куб., тобто сума податку в рік становить 2 170 грн., які відповідачем не сплачувалися. 

     Вислухавши учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку що спірні правовідносини врегульовані положеннями Закону № 1: Платниками податку з власників транспортних засобів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування. Об'єктами оподаткування є: автомобілі вантажні - код 8704; Фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами. У разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.

     На суді встановлено, що відповідач є власником зареєстрованого вантажного автомобіля, тобто об'єкта оподаткування податком з власників транспортних засобів, який Законом № 2 віднесено до обов'язкових платежів. На протязі 2005 - 2007 років цей обов'язок відповідачем не виконувався, а тому  викладене є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ст. 7 Закону № 1, а позов задоволенню. Через викладене заперечення відповідача не беруться до уваги суду, оскільки не грунтуються на досліджених доказах та законодавстві.

 

    Відповідача належить звільнити від сплати судового збору, як особу постраждалу від чорнобильської катастрофи (категорія 4), від сплати якого позивача при зверненні до суду було законодавчо звільнено.

 

    На підставі ст. ст. 1 - 7 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” від 11 грудня 1991 року N 1963-XII, керуючись ст. ст. 7- 12; 69 - 71; 158 - 163 КАС України, суд -

 

постановив :

 

    Позов задовольнити.

    Стягнути з ОСОБА_1(ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до місцевого бюджету Ріпкинського району Чернігівської області (р/р 33210808700422 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 21409644) 6 510 (шість тисяч п'ятсот десять) грн. 00 коп. в рахунок погашення заборгованості на протязі 2005 - 2007 років з податку з власника зареєстрованого транспортного засобу КАМАЗ 55111, 1991 р. в., днз НОМЕР_2.

    ОСОБА_1звільнити від сплати судового збору в доход держави як особу постраждалу від чорнобильської катастрофи (категорія 4).

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом десяти днів з дня  проголошення постанови до апеляційного адміністративного суду Київської області через Ріпкинський районний суд. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного адміністративного суду Київської області через Ріпкинський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без подання заяви на апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду у викладеному вище порядку.

 

 

 

Суддя                                                                              В. І. Шляхов