Справа № 1-239/08
ПОСТАНОВА
18.04.2008 року Печерський районний суд м. Києва в складі
Головуючого судді: Фінагєєва В.О.
При секретарі: Кабанець О.С.
За участю
Прокурора: Морозова В.Ю.
Захисника: ОСОБА_10
Потерпілих: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Представника потерпілих: ОСОБА_11
розглянувши в попередньому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження за ч. 4 ст. 296 КК України; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження за ч. 4 ст. 296 КК України; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження за ч. 4 ст. 296 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
26.03.2008 року в порядку ст. 232 КПК України до суду надійшла вказана кримінальна справа.
18.04.2008 року в ході попереднього розгляду кримінальної справи представником потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заявлено клопотання потерпілого ОСОБА_11 про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування, оскільки у справі наявні підстави для кваліфікації дій обвинувачених за статтею кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин та для пред'явлення обвинувачення, яке до цього не було пред'явлене. Клопотання потерпілого підтримали потерпілі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
Прокурор, обвинувачені та захисник обвинувачених заперечували проти задоволення клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування вказавши, що справу може бути призначено до судового розгляду.
Своє клопотання потерпілий ОСОБА_6 обґрунтовує тим, що в обвинувальному висновку в цілому вірно описано об'єктивну сторону вчинених обвинуваченими злочинів, проте органи дізнання та досудового слідства при кваліфікації дій обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не дослідили та не врахували ряд обставин, які характеризують їх суб'єктивну сторону, що призвело до неправильної кваліфікації їхніх дій. Так, в обвинувальному висновку правильно вказано, що обвинувачений ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, знаходячись біля потерпілого ОСОБА_12 в той час, коли той лежав на підлозі, наніс йому удар ножем з лівого боку, чим завдав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Крім того, в обвинувальному висновку зазначено, що обвинувачений ОСОБА_1, викрикуючи погрози, підійшов до потерпілого ОСОБА_9 та завдав йому удар ножем, чим спричинив тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Такі дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 органами досудового слідства кваліфіковано як злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України. Проте в обвинувальному висновку (т. 4, а. с. 200, 202, 205, 208, 217, 218, 220, 221 і т. д) неодноразово згадано про погрози, які обвинувачені висловлювали під час бійки. Дана обставина детально не досліджувалася органами досудового слідства та не була врахована при кваліфікації дій обвинувачуваних. Висловлення обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 погроз вбивством під час нанесення ними потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_9 ножових проникаючих колото-різаних поранень у брюшну порожнину (при цьому обвинувачений ОСОБА_2 бив ножем лежачого на підлозі ОСОБА_12, ножем між ребрами з лівого боку) свідчать про передбачення ними настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілих та бажання настання таких наслідків. Виходячи з викладеного, дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 слід кваліфікувати як злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, п. 7 ч. 2 ст. 115 КК України.
Розглянувши клопотання потерпілого, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинувачених, потерпілих та представника потерпілих, дослідивши матеріали кримінальної справи приходжу до висновку, що клопотання потерпілого є обґрунтованим, а справа підлягає направленню на додаткове розслідування з наступних підстав.
Відповідно до пред'явленого обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачення, ОСОБА_1, викрикуючи погрози, підійшов до ОСОБА_9 та завдав йому удар ножем, чим завдав тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення у брюшину, поранення правої долі печінки в області 5 сегменту, жовчного міхура з пошкодженням стінки, нижньої полої вени. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 939/Є від 10.08.07, вказане тілесне ушкодження є тяжким, яке небезпечне для життя в момент заподіяння. ОСОБА_2, продовжуючи свої злочинні дії, знаходячись біля ОСОБА_12 в той час, коли той лежав на підлозі, наніс йому удар ножем, чим завдав тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного проникаючого торако-абдоминально-забрюшинного поранення з наявністю вхідного отвору в проекції 9 ребра зліва, пораненням міжреберних сосудів, діафрагми, крайовим пораненням нижнього полюсу селезінки, крайовим поверхневим пораненням лівої нирки. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 985/Є від 30.07.07, вказане поранення відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент заподіяння.
Вказані дії обвинувачених кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Однак кваліфікуючи дії обвинувачених за вказаною статтею КК України орган досудового слідства не звернув увагу на той факт, що удари ножем потерпілим наносились в область життєво-важливих внутрішніх органів, пошкодження яких може завдати смерть потерпілим.
Так, у відповідності до висновків судово-медичних експертиз у потерпілого ОСОБА_9 мало місце проникаюче поранення в черевну порожнину яким поранено праву долю печінки, жовчний пузир, головку підшлункової залози, 12-типерстну кишку (т. 2 а.с. 77), в потерпілого ОСОБА_12 мало місце різане проникаюче поранення з пораненням міжреберних сосудів, діафрагми, нижнього полюса селезінки, поверхневої рани лівої нирки (т. 2 а.с. 92).
За таких обставин не можна вважати, що обвинувачені наносячи потерпілим проникаючі ножові поранення в область внутрішніх органів, не передбачали можливості настання наслідків своїх дій у вигляді смерті потерпілих, або не припускали їх настання.
За змістом пред'явленого ОСОБА_1, ОСОБА_2 обвинувачення вбачається, що такі дії вчинювались ними умисно, а тому приходжу до висновку, що по справі є підстави для кваліфікації дій обвинувачених за статтею кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, а саме за відповідними частинами ст.ст. 15, 115 КК України як і зазначає в своїй своєму клопотанні потерпілий.
Крім того відповідно до протоколів пред'явлення обвинувачених для впізнання потерпілий ОСОБА_13, впізнав обвинуваченого ОСОБА_3 та вказав на нього, як на особу, що погрожувала присутнім вбивством, при цьому тримав в руках ножа. Потерпілий ОСОБА_7 та ОСОБА_8 також впізнали обвинуваченого ОСОБА_5 та вказали що він всім присутнім погрожував вбивством та вруках тримав ножа. Свідок ОСОБА_14 під час пред'явлення йому для впізнання обвинуваченого ОСОБА_4 також чітко вказав, що він тримав в руках ключку, якою наносив удари оточуючим та виказував погрози вбивством ( т. 3 а.с. 33, 67,95,171).
Однак вказаним фактам орган досудового слідства жодної оцінки не надав, обвинувачення по ст. 129 КК України нікому з обвинувачених не пред'являлось.
У відповідності до ч. 2 ст.246 КПК України за клопотанням прокурора, потерпілого чи його представника суддя може повернути справу на додаткове розслідування і у випадках наявності підстав для кваліфікації дій обвинуваченого за статтею кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, чи для пред'явлення йому обвинувачення, яке до цього не було пред'явлено.
Пиймаючи до уваги, що по справі вбачаються підстви для кваліфікації дій обвинувачених за статтею Кримінального кодексу, яка передбачає відповідальність за більш тяжкий злочин, а також до пред'явлення обвинуачення, яке до цього не було пред'явлено - клопотання потерпілого та його представника підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 237, 240, 244, 246 КПК України, - суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження за ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України; ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження за ч. 1 ст. 121, ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 296 КК України; ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження за ч. 4 ст. 296 КК України; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 року народження за ч. 4 ст. 296 КК України; ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 року народження за ч. 4 ст. 296 КК України повернути прокурору Печерського району м. Києва для провадження додаткового розслідування.
Запобіжний захід щодо обвинувачених залишити попередній.
Копію постанови направити сторонам.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду.
Суддя: