Справа № 4-869/08

ПОСТАНОВА

17  квітня 2008 року                                                                                                                            м. Київ 

Суддя Печерського районного суду м. Києва Фінагєєв В.О., при секретарі Кабанець О.С. О.І., за участю прокурора Коваленко Анатолія Олександровича, адвокатів ОСОБА_2, ОСОБА_3,  скаржника ОСОБА_1 розглянувши скаргу захисників ОСОБА_1    на постанову  від 26.01.2008 року   прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-пошукової діяльності, дізнання та досудового слідства  прокуратури м. Києва Коваленка А.О. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників ГВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за ст.ст. 364,  365 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

            Адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3  в інтересах ОСОБА_1 звернулися до суду з вказаною скаргою та просили винести постанову, якою скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, винесену 26.01.2008 року прокурором відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-пошукової діяльності, дізнання та досудового слідства  прокуратури м. Києва Коваленко А.О. відносно працівників ГВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за ст.ст. 364,  365 КК України.

                 Свою скаргу захисники обґрунтовують тим, що відмовляючи в порушенні кримінальної справи, прокурором зазначено у постанові від 26.01.2007р. про те, що «під час перевірки будь-яких даних, які б свідчили про наявність в діях працівників ГВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ознак злочинів передбачених ст. ст. 364, 365 КК України не встановлено».  З прийнятою постановою про відмову в порушенні кримінальної справи не можна погодитись, оскільки зі скарг та наявних матеріалів кримінальної справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 працівниками податкової міліції було допущено ряд суттєвих порушень його конституційних та процесуальних прав, а відтак вважають за необхідне звернутись зі скаргою до суду з метою скасування у судовому порядку даної постанови.

            В судовому засіданні захисники ОСОБА_1  скаргу підтримали в повному обсязі та просили суд її задовольнити, пославшись на обставини викладені в скарзі.

Представник прокуратури в судовому засіданні скаргу не визнав, просив суд відмовити в її задоволенні та суду пояснив, що постанова про відмову в порушенні кримінальної справи прийнята прокурором на підставі повної всебічної та об'єктивної перевірки обставин справи та в суворій відповідності до вимог КПК України, а тому скарга задоволенню не підлягає.

Розглянувши скаргу, ознайомившись з наданими суду матеріалами на підставі яких прокурором винесено оскаржувану  постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, заслухавши пояснення захисників та прокурора приходжу до висновку про обґрунтованість скарги з наступних підстав.

  Вивченням матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що   27.12.2007 року ОСОБА_1 звернувся з скаргою до прокурора м. Києва в якій вказував на незаконність дій працівників міліції щодо нього. Зокрема в даній скарзі  ОСОБА_1 зазначає, що  з 23.08.2007 року по 28.08.2007 року він незаконно був позбавлений волі. Крім того скаржник просив прокурора прийняти процесуальне рішення за його скаргами в тому числі і по скарзі, що була подана 05.12.2007 року.

Перевіривши скаргу ОСОБА_1 прокурором прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників податкової міліції за ст.ст. 364,  365 КК України.

Однак з вказаним висновком про відмову в  порушенні кримінальної справи суд погодитись не може, оскільки таке рішення прийнято всупереч вимогам ст. 99 КПК України на підставі поверхово, однобічно та неповно зібраних  матеріалів.

Так в ході проведеної прокурором перевірки було встановлено, що ОСОБА_1 5.12.2007 року з скаргою звернувся до прокурора м. Києва на неправомірні дії працівників податкової міліції щодо нього. Факт звернення підтверджується  повторною скаргою на ім'я прокурора м. Києва від 24.12.2007 року (3-5 аркуш справи наданих суду матеріалів) в якій скаржник просить  прийняти процесуальне рішення по його скарзі від 05.12.2007 року. Також вказаний факт підтверджується листом прокуратури м. Києва від 14.12.2007 року (а.с. 6-7 наданих суду матеріалів) в якому прокурор дає відповідь на  скаргу ОСОБА_1  написану до 14.12.2007 року.

Однак прокурором скарга ОСОБА_1 від  05.12.2007 року взагалі не перевірялась, оскільки вона  навіть відсутня в наданих суду матеріалах на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи. При цьому слід зазначені, що матеріали надані прокурором в одному томі не пронумеровані, а тому аркуші справи судом зазначаються виходячи з фактичного  підрахунку аркушів справи.

Перевіряючи фактично повторні скарги ОСОБА_1 в яких він просив прийняти процесуальне рішення по скарзі від 05.12.2007 року, прокурор всупереч вимогам ст.. 22 КПК України поверхово,  неповно та не об'єктивно  провів вказану перевірку.

Так,  перевіряючи скарги ОСОБА_1 прокурором  ніякого пояснення в самого ОСОБА_1 не відбиралось, його доводи не заслуховувались  і не перевірялись. Ніяких пояснень скаржника матеріали надані прокурором не містять. В  основу перевірки  фактично покладені пояснення  працівників податкової міліції на яких власне  і скаржиться ОСОБА_1 За таких обставин перевірку не можна вважати об'єктивною та повною.

В своїй повторній скарзі від  24.12.2007 року (а.с. 5 наданих суду матеріалів) ОСОБА_1 зазначає, що він  з 23.08.2007 року по 28.08.2007 року незаконно був позбавлений волі. Однак вказані факти прокурором взагалі не перевірялись, пояснення в ОСОБА_1 з цього приводу з метою уточнення де, коли, при яких обставинах його було позбавлено волі і ким це вчинено не відбиралось,  ніякої правової оцінки в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи цим фактам не надано.

            У відповідності до вимог ст. 99 КПК України при відсутності підстав до порушення кримінальної справи прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя своєю постановою відмовляють у порушенні кримінальної справи, про що повідомляють заінтересованих осіб і підприємства, установи, організації.

Однак, приймаючи оскаржувану постанову, прокурор передчасно прийшов до висновку про  відмову в порушенні кримінальної справи, оскільки перевірка була проведена з порушеннями вимог ст. 22 КПК України, неповно та однобічно, не досліджено та не  взято до уваги докази, які могли суттєво вплинути на прийняте рішення, а тому на підставі такої перевірки вважати, що відсутні  підстави до порушення кримінальної справи неможна.

Вказані вимоги закону прокурором не виконані, а тому  постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є незаконною та підлягає скасуванню згідно з вимогами ст. 236-2 КПК України.

 На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 94, 95, 97, 98, 99 236-1, 236-2  КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3  в інтересах ОСОБА_1   на постанову  від 26.01.2008 року прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства  прокуратури м. Києва Коваленка А.О. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників ГВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за ст.ст. 364,  365 КК України  задовольнити.

Скасувати  постанову  від 26.01.2008 року прокурора відділу нагляду за додержанням законів при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства  прокуратури м. Києва Коваленка А.О. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно працівників ГВ ПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва за ст.ст. 364,  365 КК України  та матеріали повернути  прокурору м. Києва для   проведення додаткової перевірки.

 Копію постанови направити прокурору, захисникам та скаржнику.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва. 

Суддя: