Судове рішення #1991221
Справа № 22-а-1567/08

Справа № 22-а-1567/08

 

донецький апеляційний адміністративний суд

 

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2008 року                                                                                                 місто Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:                                   Шаптала Н.К.

суддів апеляційного суду:                      Ляшенка Д.В., Колеснік Г.А.

при секретарі судового засідання:                     Агейченковій К.О.

З участю сторін: позивача ОСОБА_1 та представника позивача ОСОБА_2, інші сторони до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

 розглянувши апеляційну скаргу

 ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1

 

 

на постанову

Брянківського міського суду Луганської області

від

20 листопада 2007 року

 

 

за позовом

ОСОБА_1 

 до

 1.Управління праці та соціального захисту населення Брянківської міської Ради; 2.Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області

 про

 визнання бездіяльності незаконною та стягнення недосплаченої щорічної допомоги;;

ВСТАНОВИВ:

 

            Постановою Брянківського міського суду Луганської області від 20 листопада 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково та визнана незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Брянківської міської Ради щодо не донарахування та недоплати ОСОБА_1 разової щорічної допомоги до 5 травня за 2007 рік та на користь позивача було стягнуто вказану допомогу за 2007 рік в розмірі 2920,48 грн.

                Представник позивача з постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

                Колегія суддів,  заслухавши доповідача,  представника позивача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, заперечення на неї, вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні.

            До такого висновку колегія суддів прийшла з огляду на наступне:

            Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач ОСОБА_1 є інвалідом війни, якому встановлена 2-га група інвалідності, та відповідно має право на передбачені  ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме, на щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком.

            Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 лише за 2007 рік, та посилаючись при цьому на вимоги статті 99 КАС України, яка встановлює річний термін звернення до суду за захистом порушених прав, прийшов до помилкового висновку, оскільки  вимоги ОСОБА_1 згідно ч.1 п.4 ст. 268 Цивільного Кодексу України відносяться до вимог, на які позовна давність не поширюється.

            Крім того, відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторі, чого в даному випадку не було.

            За таких обставин, колегія суддів, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню також і в частині стягнення недоплаченої грошової допомоги за 2004 рік, а не тільки за 2007 рік, як вирішив суд першої інстанції, оскільки відповідно до Рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 20-рп/2004 - визнані такими, що не відповідають Конституції України положення ст. 44 Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік», якими було зменшено суму виплат встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на який посилався відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, а також, колегія враховує Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» № 489-V, щодо обмеження виплат встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - також визнані неконституційними.

            Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 отримав щорічну одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2004 рік у розмірі 160 грн., замість 8-ми мінімальних пенсій за віком встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Постановою Кабінету Міністрів України №544 від 15.04.2003 року затверджено розмір мінімальної пенсії за віком, який з 01.07.2003 року по 31.12.2004 року складав 50 грн. За таких обставин, розмір недоплаченої щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2004 рік складає 240 грн. ((8х50 грн.)-160 грн.)

            Щодо позовних вимог в частині стягнення щорічної допомоги на оздоровлення до 5 травня за 2005 та 2006 роки, судом першої інстанції було правильно відмовлено, проте, це мало бути з інших мотивів, а саме: відповідно до розділу ІІІ Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було внесено зміни та встановлено, що виплати щорічної разової грошової допомоги  до 5 травня  мають здійснюватися у розмірах встановлених Законами України «Про Державний бюджет України»  на відповідний рік, що й було враховано відповідачем при сплаті позивачу вказаної допомоги до 5 травня за 2005 та 2006 роки. Крім того, дані положення не були визнані неконституційними, з огляду на що, в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 за 2005 та 2006 роки - необхідно відмовити.

            За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню, в частині відмови позивачу в стягненні з відповідача на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої разової грошової допомоги до 5 травня за 2004 рік, та стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми разової грошової допомоги  в розмірі 240 грн. В іншій частині постанова суду має бути залишена без змін.

 

 

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 195, п.2, ч.1 ст.198, 202, 205, 207 КАС України, колегія;-

 

 

ПОСТАНОВИЛА:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 подану в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Брянківського міського суду Луганської області від 20 листопада 2007 року - скасувати, в частині відмови позивачу в задоволенні позову щодо визнання недійсною бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Брянківської міської Ради  по недоплаті щорічної допомоги до 5 травня за 2004 рік та відмови в стягнення з відповідача недоплаченої суми щорічної допомоги до 5 травня за 2004 рік.

Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Брянківської міської Ради  незаконною та стягнення недосплаченої щорічної допомоги до 5 травня за 2004 рік відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - задовольнити.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Брянківської міської Ради  на користь ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня у розмірі 240 грн.

В іншій частині постанову суду першої інстанції - залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України з моменту виготовлення повного тексту постанови.

 

 

 

 

Колегія суддів:                                                                                                       Н.К.Шаптала

 

 

                                                                                                                                 Г.А.Колеснік

 

 

                                                                                                                                  Д.В.Ляшенко                                                                                                         

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація