Справа №2-1028/11

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 23 грудня 2011 року. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді                  Приймак Г.І.          

при секретарі                                                   Герман В.Ф.

за участю адвоката                 ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Татарбунари цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики,  

                       В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до  суду з позовом до ОСОБА_3  про стягнення боргу за договором позики, посилаючись на наступні обставини.

04 грудня 2009 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено  договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 передав  ОСОБА_3 позику коштів у сумі 3000(три тисячі) доларів США. Згідно вищевказаного договору, відповідач   зобов’язався повернути вказану суму  в строк до 20 квітня 2010 року. Цей правочин між сторонами був укладений письмово, про що свідчить розписка ОСОБА_3  ОСОБА_2 вважає, що  він виконав умови договору позики  перед відповідачем, оскільки передав йому 3000 доларів США. Він  неодноразово звертався до ОСОБА_3 з проханням повернути йому запозичені кошти, однак відповідач ігнорує  виконання своїх обов’язків, передбачених умовами договору  позики.

Оскільки  на час подання позову курс долару США становить  798,97 грн. за 100 доларів США, позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 23969 грн. та 3% річних з простроченої суми за період прострочення в розмірі 719,00 грн.

Позивач у судове засідання не з’явився,однак надав заяву згідно якої просив заслухати справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач також в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву, в якій просив заслухати справу за  його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.  

У зв’язку з тим, що судовий розгляд даної справи проводився у відсутності в судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, згідно ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Дослідивши  матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом установлено, що 04.12.2009 року ОСОБА_2 за договором позики передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 3000 доларів США, які ОСОБА_3 зобов’язався повернути до  20.04.2010 року, що підтверджується розпискою(а.с.3).

Взяті на себе зобов’язання за договором позики ОСОБА_3 належним чином не виконав.   

З довідки Татарбунарського відділення АБ “Укргазбанк” від 25.11.2011 року (а.с.6) вбачається, що офіційний курс гривні станом на 25 листопада 2011 року складав 798,9700 грн. за 100 USD(доларів США).

Відповідно до ст. ст. 1046 –1050 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.   

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.   

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.   

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.   

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо: 1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін; 2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.   

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.   

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.   

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.   

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст. ст. 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.   

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.   

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.   

Отже, визначення в договорі грошових зобов’язань у іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, однак унеможливлює урахування розрахованого Державним комітетом статистики України індексу інфляції для обґрунтування вимог, пов’язаних зі знеціненням боргу, визначеного в іноземній валюті.   

Суд, установив, що   ОСОБА_3 взятих на себе зобов’язань за договором позики належним чином не виконав,  та вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що з відповідача на його  користь слід стягнути суму позики та проценти за користування позикою. При цьому суд враховує, що предметом договору позики, укладеного між сторонами, були грошові кошти в іноземній валюті, та  відповідно до положення ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, інфляційних втрат може бути застосоване лише у разі прострочення грошового зобов’язання в гривні.   

Разом з тим, суд вважає, що стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов’язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України трьох процентів річних від простроченої суми грошового зобов’язання можливе.  

Крім того, суд на виконання  вимог процесуального закону враховує, що кожна із заявлених позивачем позовних вимог має самостійні підстави, тому вважає необхідним стягнуті на користь ОСОБА_2 суми грошових коштів окремо з наведенням відповідних розрахунків.   

Так, стягненню підлягають такі суми: борг в розмірі 3000 доларів США (по курсу у національній валюті 798,97 х 3000 = 23969,10 грн. та 3% річних від простроченої суми, що складає 719 грн.( 23969х3%=719 грн).

Відповідно до  ст. ст. 88,84 ЦПК України суд також стягує на користь позивача судові витрати.    

          Керуючись ст.ст.15,58-60,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст. 625, 1046, 1047, 1049 ЦК України,суд - 

                         В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити .

Стягнути з  ОСОБА_3 на користь   ОСОБА_2 3000(три тисячі) доларів США боргу за договором позики, що в перерахунку на національну грошову одиницю, відповідно до курсу долара США, складає 23969 (двадцять три тисячі дев’ятсот  шістдесят дев’ять)грн.; три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 719 грн.(сімсот дев’ятнадцять), а всього  24688 грн.

Стягнути з ОСОБА_3  на користь   ОСОБА_2 судовий збір  в сумі  239,69 грн.   

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

   Суддя                                         Приймак