Справа №  2-874/11

     БАШТАНСЬКИЙ    РАЙОННИЙ СУД

   _____________________________________________________________

     56101  Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

Р І Ш Е Н Н Я

іменем У К Р А Ї Н И

05.12.2011 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Муругова В.В., при секретарі –Змієвській О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Баштанського району Миколаївської області про визнання права власності на Ѕ частину земельної ділянки в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з позовною заявою про визнання за кожною з них права власності на Ѕ частину земельної ділянки, площею 10,70 га., розташованої в межах території ОСОБА_3 сільської ради Баштанського району Миколаївської області в порядку спадкування після померлої ОСОБА_4, померлої 09.03.2011 року. На обґрунтування вимог позивачі в заяві та в судовому засіданні зазначили, що 09.03.2011 року померла їх мати ОСОБА_4, після її сперті відкрилась спадщина, в тому числі на успадковану нею після смерті її чоловіка ОСОБА_5 (батька позивачів) вказану вище земельну ділянку. Позивачі є спадкоємцями за заповітом після померлої та вони у визначений законом шестимісячний строк звернулись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом немає.

Нотаріусом позивачам видано свідоцтва про права на спадщину на належні спадкодавцю будинок, пенсію, земельні ділянки, але нотаріус відмовив позивачами у видачі їм свідоцтв про право на спадщину кожній на Ѕ частину земельної ділянки, площею 10,70 га., розташованої в межах території ОСОБА_3 сільської ради Баштанського району Миколаївської області, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 успадкувала вказану земельну ділянку після свого чоловіка ОСОБА_5 та отримала свідоцтво про право на спадщину, але не зареєструвала у відділі Держкомзему право власності на вказану земельну ділянку та не отримала державний акт на вказану землю.

Позивачі вказують на те, що їх спадкодавець з об’єктивних причин не встигла зареєструвати за собою право власності на вказану земельну ділянку, успадковану нею через свій похилий вік та відсутність на той момент необхідних бланків та дієвого механізму.

У зв’язку з цим позивачі просили задовольнити позов та визнати по Ѕ частині за кожною з них в порядку спадкування право власності на успадковане належним чином ОСОБА_4 після ОСОБА_5 майно –земельну ділянку, площею 10,70 га., розташованої в межах території ОСОБА_3 сільської ради Баштанського району Миколаївської області.

Від відповідача ОСОБА_3 сільської ради Баштанського району Миколаївської області надійшла заява про визнання позову та розгляд справи за відсутності їх представника.

Визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону та не порушує чиїх-небудь прав та інтересів.

З огляду на те, що в матеріалах справи є достатньо даних про права та обов’язки сторін, суд ухвалив про слухання справи в відсутність відповідача.

Вислухавши пояснення позивачів та дослідивши матеріали справи (свідоцтво про смерть ОСОБА_4; свідоцтво про смерть ОСОБА_5; заповіт від 24.09.2009 року; свідоцтво про право на спадщину від 11.08.2009 року; державний акт на право приватної власності на землю серії МК №009616 від 02.04.2004; лист відділу Держкомзему від 17.11.2011 року №556/05-32; свідоцтво про право на спадщину від 27.10.2011 року; витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки; довідку відділу Держкомзему від 27.10.2011 року №1475/06-32; постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 01.11.2011 року; спадкову справу №270/2009 після смерті ОСОБА_5; спадкову справу №34/2011 після смерті ОСОБА_4Н.), суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і можливість задоволення позову.

В судовому засіданні встановлено, що 09.03.2011 року померла мати позивачів ОСОБА_4, після її сперті відкрилась спадщина, в тому числі на успадковану нею після смерті її чоловіка ОСОБА_5 (батька позивачів) вказану вище земельну ділянку. Позивачі є спадкоємцями за заповітом після померлої та вони у визначений законом шестимісячний строк звернулись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом немає.

Нотаріусом позивачам видано свідоцтва про права на спадщину на належні спадкодавцю будинок, пенсію, земельні ділянки, але нотаріус відмовив позивачами у видачі їм свідоцтв про право на спадщину кожній на Ѕ частину земельної ділянки, площею 10,70 га., розташованої в межах території ОСОБА_3 сільської ради Баштанського району Миколаївської області, оскільки спадкодавець ОСОБА_4 успадкувала вказану земельну ділянку після свого чоловіка ОСОБА_5 та отримала свідоцтво про право на спадщину, але не зареєструвала у відділі Держкомзему право власності на вказану земельну ділянку та не отримала державний акт на вказану землю.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Відповідно до ч.1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття  спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини згідно з ч.2 ст. 1220 ЦК України є час смерті особи.

За положеннями ст.ст. 1297, 1299 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, до складу якої входить спадкове майно, зобов’язаний отримати свідоцтво про право на спадщину та зареєструвати свідоцтво про право на спадщину в органах, які здійснюють реєстрацію прав на нерухоме майно. Право власності на нерухоме майно виникає у  спадкоємця  з моменту державної реєстрації цього майна.

Спадкодавець позивачів ОСОБА_4 успадкувала вказану земельну ділянку, площею 10,70 га., розташованої в межах території ОСОБА_3 сільської ради Баштанського району Миколаївської області згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії МК №009616 від 02.04.2004 року, отримавши відповідне свідоцтво про право на спадщину, але у зв’язку зі своїм похилим віком та у зв’язку з ускладненнями в подальшому оформленні – за життя не зареєструвала за собою право власності на вказану земельну ділянку, успадковану нею.

Все належне та підтверджене документально майно, що належало ОСОБА_4, позивачі прийняли в спадщину та оформились у правах спадкоємців.

Вказані обставини у комплексі з визнанням позову відповідачем та відсутністю заперечень інших осіб і з врахуванням принципу справедливості вказують на необхідність задоволення позову.

На підставі викладеного та ст.ст. 10; 11; 60; 214; 215  ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.  

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 10,70 га., розташованої в межах території ОСОБА_3 сільської ради Баштанського району Миколаївської області згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії МК №009616 від 02.04.2004 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлої 09.03.2011 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 10,70 га., розташованої в межах території ОСОБА_3 сільської ради Баштанського району Миколаївської області згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії МК №009616 від 02.04.2004 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлої 09.03.2011 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Миколаївської області через Баштанський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

суддя:

керуючись ст.ст.10,60,212,215,218, 224-228 ЦПК України, суд,-

                                                           В И Р І Ш И В: