ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
13.10.06 Справа№ 5/2305-18/43А
Господарський суд Львівської області в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
при секретарі судового засідання Колтун Ю.М.
у відкритому судовому засіданні в м.Львові
розглянувши справу за позовом | Дочірнього підприємства (надалі ДП) „Гранд Фуд Сервіс” |
до | Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Галицькому районі м.Львова |
про | визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень |
з участю представників:
від позивача – [...] –представник (довіреність від 02.08.2006 року);
від відповідача – [...] –головний державний податковий інспектор (довіреність за №1615/10-007 від 31.01.2006 року),
ВСТАНОВИВ:
що ДП „Гранд Фуд Сервіс” звернулося з позовом до господарського суду про визнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень за №0012261630/0 та за №0012101630/0 від 11.10.2005 року, прийнятих ДПІ у Галицькому районі м.Львова.
Підставами позову є неправомірне застосування штрафу, передбаченого підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки, враховуючи положення Порядку проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1270 від 26.09.2001 року, правові підстави стверджувати про несвоєчасність сплати сум узгодженого податкового зобов‘язання відсутні. Окрім того, вважає позивач, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253, з наступними змінами та доповненнями.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити, при цьому зазначив, що податкове зобов‘язання визначені в декларації вчасно сплачені згідно протокольного рішення (схеми) за №13-167.
Відповідач в судове засідання з‘явився, надав суду відзив на позовну заяву, в якому вважає, що орган державної податкової служби діяв у межах та у повній відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Окрім того, звертає увагу суду на те, що крім протокольного рішення (схеми) визначене в податковій декларації податкове зобов‘язання сплачене платіжним дорученням за №1880 від 02.12.2004 року
Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Податковим повідомленням-рішенням за №0012261630/0 від 11.10.2005 року ДПІ у Галицькому районі м.Львова позивача, на підставі підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за затримку на 29 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання в розмірі 10261 грн. 60 коп., зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 10% - 1026 грн. 16 коп.
Податковим повідомленням-рішенням за №0012101630/0 від 11.10.2005 року ДПІ у Галицькому районі м.Львова позивача, на підставі підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за затримку на 33 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов‘язання в розмірі 3619 грн. 45 коп., зобов‘язано сплатити штраф у розмірі 20% - 723 грн. 45 коп.
17.10.2003 року позивачем було подано Податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2003 року до ДПІ у Галицькому районі м.Львова, в розділі ІІІ, рядку 20 визначено суму 13881 грн. 00 коп. податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду.
Постановою Кабінету Міністрів України за №1270 від 26.09.2001 року затверджено Порядок проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, чинного на момент спірних правовідносин, відповідно до якого проводиться відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку.
На виконання згаданої Постанови, згідно Протокольного рішення (схема) за №13-167 про проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податків, погодженого з Державною податковою адміністрацією у Львівській області та Управлінням Державного казначейства у Львівській області, зареєстрованим в ДПІ у Галицькому районі м.Львова, 03.12.2003 року, підприємство-кредитор (ДП „Гранд Фуд Сервіс”), яке має заборгованість з платежів до державного бюджету у сумі 17574 гривні на підставі довідки від 24.11.2003 року за №60 ДПІ у Галицькому районі м.Львова, перераховує протягом одного операційного дня отримані кошти на рахунок, визначений територіальним органом Державного казначейства, і відображає їх в обліку як погашення дебіторської заборгованості з платежів до державного бюджету.Сума розрахунку згідно протокольного рішення (схеми) складає –13881 грн. 00 коп.
У відповідності до п.7.7. ст.7 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Таким чином, як вбачається з картки обліку платника податків 28.11.2003 року частина суми визначеної в згаданому протокольному рішенні (схемі) була спрямована на погашення недоїмки, у відповідності до вимог згаданого п.7.7, в сумі 17223 грн. 08 коп.
Окрім того, платіжним дорученням за №1880 від 02.12.2003 року позивачем в погашення податкового зобов‘язання визначеного в згаданій податковій декларації за вересень 2003 року додатково перераховано 7864 грн. 00 коп., тобто сплата податкового боргу відбулася через 32 дні.
Як передбачено підп.4.1.1 п.4.1 ст.4 згаданого Закону, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (що має місце в даному випадку), крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Податкова декларація, у відповідності до підп. „а” підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, у даній ситуації, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п.5.1 ст.5 згаданого Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Платник податків, як передбачено абзацом 1 підп.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж Закону, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
За таких обставин, позивач до 30 жовтня 2003 року (20 жовтня 2003 року останній день граничного строку подання декларації) включно зобов‘язаний був самостійно сплатити суму податкового зобов‘язання, визначену в податковій декларації.
Позивач вважає, що він своєчасно, тобто до виникнення у нього зобов‘язання по сплаті податку на додану вартість повідомив про проведення взаємозарахування зобов‘язань з податку на додану вартість.
Враховуючи правову позицію позивача суд, даючи оцінку таким міркуванням останнього виходив із згаданого Порядку проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку.
Пунктом 5 згаданого Порядку визначено алгоритм здійснення розрахунків, яким передбачено сукупність дій учасників проведення розрахунків щодо відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податку, і лише за наявності виконання всіх передбачених цим пунктом дій можна вважати заборгованість погашеною.
А тому, враховуючи наведені обставини та погодження Протокольного рішення (схема) №13-167 з Управлінням Державного казначейства у Львівській області та Державною податковою адміністрацією лише 28.11.2003 року і перерахування частини коштів платіжним дорученням від 02.12.2003 року –поза межами строку сплати податкового зобов‘язання, суд вважає, що платник податків не сплатив узгоджену суму податкового зобов‘язання визначеного в згаданій податковій декларації поза межами граничних строків сплати.
Згідно підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема,
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Щодо посилань позивача на порушення органом державної податкової служби при прийнятті оспорених податкових повідомлень-рішень Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, то такі до уваги судом не беруться, оскільки, не пов‘язуються з порушенням прав платника податку.
А відтак, оскільки оспорені податкові повідомлення-рішення прийняті в межах чинного законодавства, а тому є законним та правомірним, в позові належить відмовити.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить покласти на позивача у справі.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд –
П О С Т А Н О В И В :
1. В позові відмовити.
2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
3. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Мартинюк В.Я.