Справа № 2-1/2007 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

           25 грудня 2007 року  Золочівський районний суд Харківської області у складі:

                    головуючого-судді                                        Юхименко О.М.

                    при секретарі                                                 Озерській Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Золочів цивільну справу за  позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення частини земельної ділянки, відновлення меж площ земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та знесенні самовільно побудованих споруд,-

В С Т А Н О В И В:

              Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою про  повернення частини земельної ділянки, відновлення меж площ земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та знесенні самовільно побудованих споруд. Вказавши, що згідно реєстрової шнурової книги йому була надана земельна ділянка площею 0,32 га та 0,19 га для сінокосіння та випасу худоби за адресою АДРЕСА_1. Зазначену земельну ділянку він бажає приватизувати, але не може, через дії відповідача ОСОБА_2 який є власником будинку АДРЕСА_2 і ним самовільно були змінені межі земельної ділянки, а саме самовільно захоплена частина його земельної ділянки, на якій відповідач ОСОБА_2.  самовільно побудував льох, сарай, вбиральню. Згідно первинного плану від 25.04.1969 року ширина його домоволодіння складала 27,2 м, при проведенні обміру земельної ділянки працівниками КП «Земельно-кадастрове бюро Золочівського району» від 17.11.2005 року ширина його земельної ділянки склала 26,35 м, що на 1,85 м менше від меж вказаних в 1969 році. Точно так і ділянка відповідача уздовж вул.Польовій складає згідно первинному ескізу 22,5 м, а по схемі від 17.11.2005 року 24,59 м, що на 2,09 м. більше. Також  площа самої ділянки відповідача спочатку складала 0,15 га, а на даний час складає 0,1666 га, що  свідчить про самовільне захоплення відповідачем ОСОБА_2. частини його земельної ділянки. Добровільно повернути самовільно захоплену частину земельної ділянки і знести самовільно побудовані споруди відповідач відмовляється, у зв'язку з чим він вимушений був звернутися до суду за захистом своїх прав. 

           В судовому засіданні позивач та представник позивача за дорученням ОСОБА_3 позов підтримали. Відповідач ОСОБА_2. пред'явлений позов не визнав повністю. Вказавши, що його житловий будинок був придбаний ним в 1986 році. Сарай і кухня були збудовані раніше іншими власниками. Після придбання домоволодіння  ніяких будівель на кордоні ділянок не будував, а лише старий сарай обклав цеглою і подовжив його в свій бік, кордонів не порушував, а лише на місце старого паркану, який знаходився між ділянками, встановив новий шиферний, змістивши його на 10 см. в свій бік. Землевпорядні комісії його з позивачем домоволодіння відвідують кожного року, поскільки конфлікт між ними розпочався з моменту придбання ним будинку і триває до теперішнього часу. Остання комісія приїздила в 2003 році, і згідно їхнього документа № 472 від 19.06.2003 року за позивачем при замірі закріплено 36 соток, а в нього 17 соток. Вважає, що надлишки землі утворилися в результаті зміщення гирла річки. Яких-небудь перепонів в приватизації земельної ділянки позивачу не вчиняє, поскільки позивач ОСОБА_1. до нього з таким питанням не звертався.

       Суд, заслухавши пояснення  позивача та представника позивача, відповідача, свідків, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.

       Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

       Згідно ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам, без відшкодування затрат, понесених за час користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб,  які самовільно зайняли земельні ділянки.

        Згідно Плану відводу земельної ділянки під індивідуальну одноповерхову житлову перебудову в с.Олександрівка по вулиці Польовій по Типовому проекту № 994-1 забудівельнику гр.ОСОБА_4 згідно рішення виконкому Олександрівської сільської ради  № 9 від 25 квітня 1969 року було виділено земельну ділянку площею  3200.0 м.кв., яку потім успадкував  ОСОБА_1.

        Згідно Генерального плану перебудови житлового будинку в с.Олександрівка, Золочівського району Харківської області ОСОБА_5 в 1963 році було надано дозвіл на перебудову будинку та надвірних будівель на земельній ділянці розміром 0,15 га. На підставі договору купівлі-продажу власником даного домоволодіння стала сім'я відповідача ОСОБА_2

        Межі, які були встановлені на час забудови даних  земельних ділянок  залишилися в тих розмірах які існують в даний час. Лише земельні ділянки які були відведені сторонам для сінокосу  зменшилися, а кількість орної землі збільшилася у позивача на 0,04 га, а у відповідача на 0,02 га. Що підтверджується  довідкою Олександрівської сільської ради та проведеними  спеціалістами  КП «Земельно-кадастрове бюро Золочівського району»   замірами земельних ділянок.

          Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6., ОСОБА_7 засвідчили, що в 2003 році згідно заяви позивача проводилась перевірка меж земельних ділянок  ОСОБА_1. та ОСОБА_2 При перевірці будь-яких порушень меж встановлено не було.

          Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він як замісник керівника відділу земельних ресурсів Золочівського району в складі комісії по заяві позивача  виїздив на місце з метою перевірки меж земельних ділянок ОСОБА_1. та ОСОБА_2 Зазначені межі перевірялися згідно наданої документації кожної сторони. Будь-яких порушень меж встановлено не було. Будівлі знаходилися в межах земельних ділянок кожної із сторін.

          Згідно ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно, вважається самочинним будівництвом, якщо вони збудовані, або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належного затвердженого проекту або з істотним порушенням будівельних нор і правил.

         Згідно рішення Олександрівської сільської ради та Генерального плану на перебудову на підставі рішення Олександрівської сільської ради, кожній стороні в 1963 та 1969 роках було виділено земельні ділянки під забудову.

          Таким чином в судовому засіданні встановлено, що кожна із сторін здійснила забудову земельних ділянок згідно дозволу і затвердженого проекту.

          А тому на підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. являються безпідставними і задоволенню не підлягають, так як будь-яких порушень  його прав не встановлено.

           Керуючись ст. 376  ЦК України, ст. 212 Земельного кодексу України, ст. ст.57-60,  212-214 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

         Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про повернення частини земельної ділянки, відновлення меж площ земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та знесенні самовільно побудованих споруд.

          Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачою її копії до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

         Головуючий :