Справа № 2-58/2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 лютого 2008 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,
при секретареві ХИМЕНКО І.І.,
за участю позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину і коштів на утримання дружини,
В С Т А Н О В И В :
09.01.2008 р. у Новомиргородський районний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину і коштів на утримання дружини, у якій позивачка вказала, що відповідач з листопада 2007 р. відмовляється надавати утримання неповнолітній дочці та непрацездатній дружині у добровільному порядку.
Посилаючись на ст. ст. 79, 80, 84, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 137, 367 ЦПК України, вимагає стягнути з відповідача аліменти в розмірі третини заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дочки до її повноліття, а також 1/5 частини заробітку на утримання непрацездатної дружини до досягнення дочкою трирічного віку, починаючи стягнення з листопада 2007 р.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримала, посилаючись на обставини, викладені в заяві.
Відповідач ОСОБА_2 визнав позов частково і пояснив, що згоден сплачувати чверть заробітку на утримання дитини та по 100 грн. щомісячно непрацездатній дружині.
Стверджує, що сторони до середини листопада 2007 р. проживали разом за рахунок його заробітної плати. У другій половині листопада, коли вони припинили спільне проживання, він приніс позивачці 200 грн., але вона категорично відмовилася взяти гроші. Тоді він надіслав 300 грн. грошовим переказом у грудні минулого року. Проте позивачка відмовилася одержувати переказ.
Заслухавши згадані пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі: оглянувши письмові докази та інші матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково із таких міркувань.
Відповідно до свідоцтва про одруження сторони 22.07.2005 р. уклали шлюб.
Як витікає зі свідоцтва про народження дитина народилися ІНФОРМАЦІЯ_2, а її батьками вказані сторони.
Згідно зазначеним поясненням і наданим доказам сторони припинили спільне проживання з 18.11.2007 р., хоча до цього часу шлюб не розірвали.
09.01.2008 р. у Новомиргородський районний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину і коштів на утримання дружини.
Суд вважає недоведеними твердження позивачки про ухилення відповідача від сплати коштів у добровільному порядку з листопада 2007 р., оскільки ОСОБА_2 категорично заперечує цю обставину.
До того ж вона відмовилася одержувати від нього грошовий переказ у грудні 2007 р.
За довідкою міської ради неповнолітня у даний час перебуває на утриманні позивачки.
Згідно із вимогами Сімейного кодексу України:
ч. 2 ст. 84 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років;
ст. 180 - батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття;
ч. 3 ст. 181 - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі;
ч. 1 ст. 183 - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У даному випадку, при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) відсутність у платника аліментів інших дітей, а також наявність непрацездатної дружини;
4) інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 Сімейного кодексу України).
Ураховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі чверті його заробітку (доходу), а також на утримання непрацездатної дружини у сумі 200 грн. щомісячно.
У решті позову потрібно відмовити за його недоведеністю.
Суд вважає, що відповідно до вимог ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, ст. ст. 79-80, 88 ЦПК України судовий збір у сумі 51 грн., від сплати якого позивачка була звільнена у встановленому законом порядку, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 79, 80, 84, 180-183, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 8, 10, 208-215, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину і коштів на утримання дружини задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Н., Кіровоградської області, аліменти на користь ОСОБА_1 в розмірі чверті заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з 09 січня 2008 року до її повноліття.
Стягнути із ОСОБА_2 утримання на користь ОСОБА_1 в розмірі 200 (двісті) гривень щомісячно, починаючи із 09.01.2008 р. до досягнення дочкою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.
У решті позову відмовити за його недоведеністю.
Стягнути з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі 51 (п'ятдесят однієї) гривні.
Рішення підлягає обов'язковому негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
суддя С.ЩЕНЮЧЕНКО