Справа № 4-с-1/2008 р.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 лютого 2008 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,
при секретареві ТАРАН С.М.,
за участю: прокурора ЖУКОВА А.О., представника скаржника ОСОБА_3, начальника відділу Державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції Ц., державного виконавця ОСОБА_2, представника заінтересованої особи - юрисконсульта Новомиргородської міської ради К., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції ОСОБА_2, заінтересована особа: Новомиргородська міська рада,
В С Т А Н О В И В :
У січні 2008 р. у Новомиргородський районний суд надійшла вище згадана скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця.
Скаржник вказав, що за рішенням Новомиргородського районного суду від 14.09.2007 р. було задоволено позов прокурора Новомиргородського району в інтересах виконавчого комітету Новомиргородської міської ради та виселено його і ОСОБА_4 зі спірної квартири без надання їм іншого жилого приміщення.
27.11.2007 р. державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції ОСОБА_2 відкрив виконавче провадження, про що заявникові стало відомо 13.12.2007 р.
25.12.2007 р. цей же державний виконавець на порушення вимог чинного законодавства доручив стороннім особам, у тому числі юрисконсульту міської ради К., зламати запори у квартирі АДРЕСА_1, встановити інший замок.
Такі дії поставили скаржника та членів його сім'ї у скрутне становище, бо у квартирі залишилися особисті речі та гроші.
Посилаючись на ст. 13 Закону України “Про державну виконавчу службу”, ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 383-384 ЦПК України, просить суд зобов'язати державного виконавця поновити його права.
У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 підтримала його вимоги, посилаючись на обставини, викладені у скарзі.
Доповнила, що її онук ОСОБА_1 і ОСОБА_4 не перебувають у офіційному шлюбі. Тому батьком дитини, народженої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, записана інша особа за її вказівкою. До цього часу ОСОБА_1 не встановив своє батьківство.
Доказів того, що державний виконавець доручив стороннім особам, у тому числі юрисконсульту міської ради К., зламати запори у квартирі АДРЕСА_1 та встановити інший замок, у заявника та його представника немає.
Представники суб'єкта оскарження ОСОБА_5 та ОСОБА_2 з доводами скарги не погодилися, бо виконавче провадження було закінчене 21.12.2007 р. у зв'язку з тим, що боржники виконали судове рішення у добровільному порядку. Тому вважають дії державного виконавця законними і обґрунтованими.
Представник заінтересованої особи К. пояснив, що державний виконавець не доручав йому та іншим особам виконувати рішення суду про виселення скаржника.
Оскільки боржники виконали судове рішення у добровільному порядку, він та двоє працівників ВУЖКГ міської ради 25.12.2007 р. замінили запори у квартирі АДРЕСА_1, яка належить міській раді.
Прокурор ЖУКОВ А.О. також вважає, що підстав для задоволення скарги немає.
Ознайомившись зі скаргою ОСОБА_1, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та інші письмові докази, суд міркує за потрібне відмовити у її задоволенні за відсутністю до цього підстав із таких міркувань.
За рішенням Новомиргородського районного суду від 14.09.2007 р. було задоволено позов прокурора Новомиргородського району в інтересах виконавчого комітету Новомиргородської міської ради та виселено ОСОБА_1 і ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 без надання їм іншого жилого приміщення.
Оскільки рішення суду набрало законної сили і прокурор подав заяву про його примусове виконання, 27.11.2007 р. державний виконавець відділу Державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції ОСОБА_2 відкрив виконавче провадження та надав строк для його добровільного виконання до 12.12.2007 р., про що заявникові стало відомо 13.12.2007 р.
Ураховуючи наведене, державний виконавець 13.12.2007 р. відклав провадження до 17.12.2007 р.
19.12.2007 р. скаржник одержав письмове попередження державного виконавця про примусове виконання рішення суду 21.12.2007 р.
21.12.2007 р. державний виконавець склав акт про відсутність стягувача і боржників на місці проведення виконання.
Тоді ж ОСОБА_1 і ОСОБА_4 власноручно склали заяви про добровільне виконання рішення суду та повідомили, що ніяких належних їм речей у квартирі немає.
21.12.2007 р. державний виконавець склав акт про добровільне виконання рішення суду і передачу квартири представникові стягувача, а також виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, у судовому засіданні безспірно з'ясовано, що виконавче провадження було відкритим з 27.11.2007 р. до 21.12.2007 р., а тому ніяких виконавчих дій після 21.12.2007 р. державний виконавець ОСОБА_2 не проводив і не міг проводити.
Вище згадані обставини підтвердили усі учасники судового розгляду.
До того ж суд оглянув оригінали документів, що перебувають у виконавчих провадженнях за №№ 974-975 та матеріалах перевірки скарги боржників на дії і рішення державного виконавця ОСОБА_2 на адресу начальника відділу Державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції.
Будь-яких доказів того, що 25.12.2007 р. державний виконавець на порушення вимог чинного законодавства доручив стороннім особам, у тому числі юрисконсульту міської ради К., зламати запори у квартирі АДРЕСА_1, встановити інший замок, скаржник та його представник не надали.
Як вже зазначалося судом, ще 21.12.2007 р. державний виконавець склав акт про добровільне виконання рішення суду і передачу квартири представникові стягувача, а також виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
Свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також представник скаржника ОСОБА_3 підтвердили у суді, що 25.12.2007 р. працівників державної виконавчої служби на місці події не було.
Таким чином, твердження скаржника спростовуються вище наведеними доказами.
За правилами ч. 1 ст. 385 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.
Представник скаржника ОСОБА_3 пояснила судові, що її онук дізнався про оскаржувані дії того ж дня, тобто 25.12.2007 р.
Проте скаржником та його представником не надано доказів поважності причин пропуску строку для подання скарги до суду.
Ураховуючи наведене, керуючись ст. 13 Закону України “Про державну виконавчу службу”, ст. ст. 18-27, 30-37 Закону України “Про виконавче провадження”, ст. ст. 209-210, 292-294, 296, 383-388 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Новомиргородського районного управління юстиції ОСОБА_2, заінтересована особа: Новомиргородська міська рада відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
суддя С.ЩЕНЮЧЕНКО