Апеляційний суд Кіровоградської області

Справа №  22а-9403\11        Головуючий у суді І-ї інстанції  Березій Ю.А.

99                                Доповідач Дуковський  О. Л.   

УХВАЛА

Іменем України

15.09.2011 року  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

                                головуючого судді –Вербицького В.С.

                                                   суддів –Дуковського О.Л., Савченко С.О.

розглянула в порядку письмового провадження в м. Кіровограді адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі на постанову Маловисківського районного суду  Кіровоградської області від 26 квітня 2010 року за позовом ОСОБА_2  до управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі про визнання неправомірною бездіяльності відповідача –суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії.

Заслухавши доповідача,  дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

11 листопада 2009 року ОСОБА_3 звернулася в суд з адміністративним позовом про визнання неправомірною бездіяльності відповідача –суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії.

Зазначала, що  має статус дитини війни та відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії з 01 січня 2006 року по день винесення рішення.

Постановою Маловисківського районного суду  Кіровоградської області від 26 квітня 2010  року позов задоволено частково. Суд, розглянувши справу в порядку письмового провадження, зобов’язав управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі Кіровоградської області  нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_4 недоплачену надбавку до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 11 листопада 2008 року по 26 квітня 2010 року  з урахуванням  раніше проведених виплат.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції. Зазначає, що суд при розгляді справи не врахував, що підвищення до пенсії дітям війни є соціальною надбавкою, яка виплачується за рахунок коштів Державного бюджету, а не коштів Пенсійного фонду. Державним бюджетом   кошти на виплату соціальної надбавки дітям війни не передбачено і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано.          

Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.  

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач  відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має статус дитини війни.  Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивачу повинна виплачуватись із збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності норми закону, яка б встановлювала мінімальний розмір пенсії за віком є безпідставними, оскільки на час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність. Частиною 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум»передбачено, що  прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Нормами чинного процесуального  законодавства, зокрема ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішення адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, а ч.7 ст.9 КАС України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії, слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.

Доводи апеляційної скарги щодо відмови в позові з підстав відсутності бюджетних асигнувань на виплату соціальної надбавки дітям війни не можуть бути прийняті, оскільки реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

У справі «Кечко проти України»Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо відсутності бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань.

На час звернення позивача до суду ст.ст.99,100 КАС діяли в наступних редакціях.

Так, відповідно до ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік»не призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ст.100 КАС України, пропущення річного строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.

Крім того, суд правильно в межах річного строку звернення з позовом до суду  визначив період, за який необхідно проводити перерахунок. В межах доводів апеляційної скарги підстав для зміни або скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст.195, ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206  КАС  України, колегія суддів, -      

у х в а л и л а :

Залишити апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Маловисківському районі без задоволення, а постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 26 квітня 2010 року –без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: