РІШЕННЯ                                  

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-345/11

29.11.2011 року   Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого- судді Бойко І.А.,

при секретарі –Пісній Л.О.,

за участю  сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, ОСОБА_3, про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом; зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району та області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ :

          Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, ОСОБА_3 та з урахуванням змін до позовних вимог від 19.09.2011 року та уточнень до позовної заяви від 29.11.2011 року просить визнати за ним права власності на 41/48 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями під № 19 по вул. Калініна в с. Аджамка, Кіровоградського району та області в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла 19 липня 2010 року та батька ОСОБА_5, який помер 28 жовтня 2010 року.

          Позивач та його представник ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали пояснення по обставинах справи та просили позов задовольнити.

          Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району та області в судове засідання не з”явився. В письмовій заяві, наданій до суду, просив розглядати справу без  участі їх представника. Проти задоволення позову не заперечують.

          Відповідач ОСОБА_3М та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позов визнали частково та пояснила, що після смерті матері та батька вона, як спадкоємець першої черги за законом, має право на обов”язкову частку у спадщині, незалежно від заповіту. Заяву про прийняття спадщини протягом шесті місяців з моменту смерті матері не подавала, оскільки в цей період знаходилась на лікуванні.

          В свою чергу ОСОБА_3 звернулася з зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 сільської ради Кіровоградського району та області та просить визнати, що житловий будинок з господарськими будівлями під № 19 по вул. Калініна в с. Аджамка, Кіровоградського району та області, належав на праві спільної сумісної власності її батькам ОСОБА_4, яка померла 19 липня 2010 року та ОСОБА_5, який помер 28 жовтня 2010 року, на засадах рівності часток, крім того, просить визнати, що вона з поважних причин пропустила строк для прийняття спадщини після смерті матері, визначити їй додатковий строк у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері, та визнати за нею право власності на 1/12 частину житлового будинку після смерті матері та на 7/48 після смерті батька.

          Позивач по первісному позову ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 зустрічний позов визнали частково, та не заперечували, що спірний будинок належав його батькам на праві спільної сумісної власності по 1\2 частині кожному та те, що ОСОБА_3 має право на 7\48 частин даного будинку, в іншій частині  вважають, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, а зустрічний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що батьку позивача ОСОБА_5, згідно запису в погосподарській книзі № 9 особовий рахунок № 432 належав житловий будинок з господарськими будівлями № 19 по вул. Калініна, в с. Аджамка, Кіровоградського району та області.  Даний будинок було набуто у власність в період зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_4 ( свідоцтво про одруження серії ІІ-ЮН № 671073), тобто будинок являвся спільним сумісним майном подружжя, а згідно ст. 22, 28 КпШС України кожний з них володів зазначеним будинком в рівних частках.

          19 липня 2010 мати позивача ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1- ОЛ № 113092.

          Згідно отриманої судом інформації приватного нотаріуса ОСОБА_8 від 20.06.2011 року 76/01-16, після її смерті, спадкоємцями першої черги за законом є її син - позивач по справі, який згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради від 11.07.2006 року за № 25 є і спадкоємцем за заповітом і прийняв спадщину шляхом подачі відповідної заяви в установлений законом строк до нотаріуса та чоловік померлої - ОСОБА_5, який прийняв спадщину у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України, як спадкоємець, який постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України мав право на обов”язкову частку у спадщині. Інші заяви про прийняття або відмову від прийняття спадщини у визначений законом термін не надходили.

          Відповідач ОСОБА_3 відповідно до ст.1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом та на момент відкриття спадщини являлась непрацездатною за віком, тобто відповідно до ч.1  ст.1241 ЦК України теж мала право на обов”язкову частку у спадщині, незалежно від заповіту, але як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, заяву про прийняття спадщини до нотаріуса не подавала та спадщину після смерті матері не прийняла.

          Таким чином, після смерті ОСОБА_4 (оскільки будинок знаходився у спільній сумісній власності ) відкрилась спадщина на 1\2 частину житлового будинку - з якої 5/12 частин успадкував по заповіту позивач та 1\12 (обов”язкову частку) його батько ОСОБА_5 Отже після смерті дружини ОСОБА_5 належала 7\12 частин спірного будинку (? частка у спільному майні подружжя та 1\12 обов”язкова частка).

          28 жовтня 2010 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ОЛ № 119217.

          Після його смерті відкрилась спадщина на 7\12 частин спірного будинку.

          Згідно заповіту, посвідченого секретарем виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради  від 11.07.2006 року за № 24 ОСОБА_5 все своє майно заповідав позивачу по справі - ОСОБА_5М.(а.с.6).

          Позивач є спадкоємцем по заповіту та прийняв спадщину відповідно до ст. 1268, 1269, 1270 ЦК України. Відповідач ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги за законом і відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України має право на обов”язкову частку у спадщині незалежно від заповіту та прийняла спадщину відповідно до ст. 1268,1269,1270 ЦК України, інші спадкоємці із заявами  про прийняття  та відмову від прийняття спадщини не зверталися, а також свідоцтва про право на спадщину не видавалися, що підтверджується інформацією приватного нотаріуса ОСОБА_8 від 20.06.2011 року 76/01-16.

          Таким чином,  після смерті батька, позивач успадкував 41/48 частину спірного будинку, а відповідач 7\48 (обов”язкова частка).

          Позивач звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадщини, але нотаріусом йому відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину на даний житловий будинок (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії а.с.22), так як правовстановлюючий документ на вищевказаний будинок не зареєстрований в органах БТІ.

          Відповідно довідки Кіровоградського ООБТІ від 30 листопада 2010 року на будинок в с. Аджамка, Кіровоградського району та області, вул.Калініна, 19, правові документи не зареєстровані.

          Таким чином, реалізувати своє право на спадщину сторони можуть тільки в судовому порядку.

          Той факт, що спадковий будинок належав ОСОБА_5, померлому 28.10.2010 року, підтверджується технічним паспортом на будинок, який був споруджений до 05 серпня 1992 року, довідкою ОСОБА_2 сільської ради № 693/06-08 від 06.05.2011 року.

          Ч.1 ст. 60 СК України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважних причин (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо)   самостійного заробітку.

          Частиною 1 ст. 328 ЦК України, передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

          Відповідно до ст. 392 цього ж Кодексу власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

          Згідно висновку про вартість майна, вартість зазначеного будинку з надвірними будівлями складає 25420 грн.

          В інших позивних вимогах  по зустрічному позову слід відмовити з наступних підстав.

          Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у визнанні пропуску строку для прийняття спадщини з поважних причин, визначені додаткового строку у три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері та визнанні за нею право власності на 1/12 частину житлового будинку після смерті матері, суд виходить з того, що відповідно п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року “Про судову практику у справах про спадкування” причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, коли пов”язані з об”єктивними, непереборними, істотними труднощями для спадкоємця на вчинення цих дій. Крім того, визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.

          Як вбачається з довідки КЗ “Центральної міської лікарні м. Кіровограда” ОСОБА_3 знаходилась на лікарняному лістку з 16.02.2010 року по 24.09.2010 року. З 24.09.2010 року ій видана довідка ВКК, що вона не може виконувати роботу стоячи та не може довго ходити.

          Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

          ОСОБА_4Г померла 19.07.2010 року –і кінцевий строк подачі заяви про прийняття спадщини 19.01.2011 року, тобто з 24.09.2010 року у ОСОБА_3 була можливість прийнятти спадщину після смерті матері, як особисто подати заяву до нотаріуса про прийняття спадщини, так і надіслати до нотаріуса заяву поштою. А тому суд вважає, що причина пропуску строку, яка вказана ОСОБА_3 не є поважною.

          Керуючись ст.ст. 60, 70 СК України, 15, 16, 316, 317, 328, 382, 386, 392, 1216-1218, 1241, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України , суд

                                           ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 —задовольнити в повному обсязі.

Зустрічний  позов ОСОБА_3 —задовольнити частково.

Визнати, що ОСОБА_5, який помер 28 жовтня 2010 року та ОСОБА_4, яка померла 19 липня 2010 року, належав житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в селі Аджамка,  Кіровоградського району Кіровоградської області, по вулиці Калініна під № 19, на праві спільної сумісної власності на засадах рівності часток, тобто по ? частині кожному.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 41/48 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в селі Аджамка, Кіровоградського району Кіровоградської області, по вулиці Калініна під № 19, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 19 липня 2010 року та ОСОБА_5, який помер 28 жовтня 2010 року.

Визнати за  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,  право власності на 7/48 частин житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що знаходиться в селі Аджамка, Кіровоградського району Кіровоградської області, по вулиці Калініна під № 19, в порядку спадкування обов”язкової частки після смерті ОСОБА_5, який помер 28 жовтня 2010 року.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

           Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк  з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

          Суддя /підпис/

          Згідно з оригіналом

          Суддя  Кіровоградського районного суду                                           І.А.Бойко