Справа №2-336/11   

47

                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                          І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 грудня 2011 року                                     м. Болехів                                                                               Болехівський  міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді Головенко О.С.    

секретаря                             Галів І.Б.

з участю позивача                    ОСОБА_1

відповідача                               ОСОБА_2

розглянувши у  попередньому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В :

14 грудня 2011 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою, в якій зазначає, що за час перебування в шлюбі з відповідачем у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Відповідач у добровільному порядку матеріальної допомоги не надає, а її доходів недостатньо для утримання синів, один з яких часто хворіє, а тому потребує постійного лікування та покращеного харчування.

Посилаючись на викладене, просить стягнути з відповідача аліменти на утримання  дітей у розмірі по 1000,00 грн. на кожну дитину щомісячно.

В судовому засіданні позивачка зменшила заявлені вимоги та просила постановити рішення, яким стягувати аліменти у розмірі по 800,00 грн. на кожну дитину щомісячно.

Відповідач зменшені позовні вимоги визнав, про що подав до суду відповідну заяву.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч.3 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Встановлено, що за час перебування сторін в шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 В даний час сторони проживають окремо, неповнолітні діти залишились на проживанні з позивачкою  і перебувають на її утриманні.

    Відповідно до положень ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов”язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою.

Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов”язків щодо дитини.

Судом встановлено, що відповідач є фізично здоровою особою працездатного віку, інших дітей або осіб, яких він зобов`язаний утримувати не має.

В той же час з матеріалів справи вбачається, що один із синів сторін –ОСОБА_3, часто хворіє, потребує регулярного медичного обстеження, лікування та покращеного харчування.  

Конституцією України визначено основні права й обов’язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, у ч.2 ст.51 Основного Закону зазначається, що батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до положень Конвеції ООН про права дитини від 20 листопада 1989р. (ратифікована Україною 27 лютого 1991р.) дитина, враховуючи її фізичну й розумову незрілість, потребує спеціальної охорони та турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.

Обов’язок батьків утримувати дітей до досягнення останніми повноліття визначено статтею180 СК України.  

Згідно ст. 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.   

За ст. 184 ч.1 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, виходячи із зазначеного принципу рівності обов”язків обох батьків щодо дітей, кожен із них зобов”язаний забезпечувати утримання дітям не менше відповідного прожиткового мінімуму, що діє на час вирішення спору, при відсутності домовленості між батьками про розмір сплати аліментів. Виходячи із віку дітей сторін, такий прожитковий мінімум в розрахунку на місяць повинен бути не меншим як  1042,00 грн.  на одну дитину.

Відтак, враховуючи обставини визначені ст.182 СК України і роз”яснення, що містяться у п.17  зазначеної вище Постанови  Пленуму ВС України  встановивши, що доходи відповідача мають мінливий та нерегулярний характер, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення аліментів саме у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів суд, з додерженням вимог ст.182 СК України, враховує стан здоров’я, загальний матеріальний стан дитини та відповідача, відсутність в останнього інших дітей та осіб, яких він зобов’язаний утримувати, його згоду на сплату аліментів і приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти у розмірі по 800,00 грн. на кожну дитину щомісячно.

Позивачка звернулася до суду з вимогами – 14.12.2011 року, а тому з цього часу слід присудити стягнення аліментів і до  досягнення дітьми повноліття.

Питання судових витрат суд  вирішує згідно вимог ст.ст. 81, 84, 88 ЦПК України.

На підставі наведеного, ст.ст.180-184 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд,-В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_2   :

-          на користь  ОСОБА_1 щомісячно аліменти в розмірі  по 800 (вісімсот) гривень на кожну дитину  на утримання ОСОБА_3, 13.02.1997року народження, ОСОБА_4, 23.09.1998року народження            -   судовий збір в дохід держави  в сумі 188 (сто вісімдесят вісім ) гривню.

Стягнення аліментів розпочати з  14 грудня  2011року і проводити до досягнення  дітьми   повноліття.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць  в сумі 1600 ( одна тисяча шістсот ) грн. підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання  апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на  рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення

 СУДДЯ                                                                   ГОЛОВЕНКО  О.С.