2-1876/11    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

 22.12.2011                                                                               м. Хуст

  Хустський районний суд Закарпатської області

                    в особі головуючого судді Кемінь В.Д.

при секретарі судового засідання Перегінець О.Г.

з участю позивачки ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хуст справу  за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини

В С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, 02.01.1992 р. н., до досягнення нею 23 річного віку, у зв’язку з її навчанням у державному вищому навчальному закладі „Ужгородський національний університет” на стаціонарному відділенні економічного факультету, за спеціальністю „Фінанси”.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на те, що вони з відповідачем проживали однією сім’єю, від спільного проживання у них народилася дочка ОСОБА_4 02.01.1992 р. н. На даний час вони з дочкою не проживають з відповідачем так як останній примусив їх залишити збудований ними спільний будинок. Після закінчення середньої школи в 2009 році дочка поступила на навчання до вищого навального закладу, є студенткою денного відділення УжНУ, економічного факультету. Аліменти на утримання дитини до 18 років відповідач їй не сплачував однак, зараз через навчання дочки виникла потреба у її забезпеченні. Тому вона звернулася до суду і просить задовольнити позов та стягувати з відповідача на її користь аліменти по 350 грн. до досягнення дитиною 23 річного  віку.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши що ніяких коштів позивачці сплачувати не буде, оскільки він не має з  нею нічого спільного і у нього є сумніви, що позивачка витратить аліментні кошти на утримання дочки. Крім цього, дочка є повнолітньою особою і повинна сама пред’явити до нього вимоги, якщо у неї є така потреба. Він не відмовляється допомагати дочці, однак хоче знати куди вона буде витрачати кошти і як батько він має право контролювати ці витрати. Просить звернути увагу суду на те, що він одружився, має на утриманні неповнолітню дитину і у нього відсутнє постійне місце праці та доходи, тому сплачувати аліменти дорослій дитині він не має можливості. Просив суд відмовити позивачці у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Нормами матеріального права що підлягають застосуванню при вирішенні даного спору між сторонами є ст. ст. 182,199,200 СК України.

В судовому засіданні встановлено, що сторони проживали спільно на протязі декількох років. Від спільного проживання у них народилася дочка ОСОБА_3, 02.01.1992 р. н.

Після припинення між сторонами спільного проживання, їхня дочка за останні роки проживає з позивачкою, окремо від відповідача.

Дочка сторін - ОСОБА_3, 02.01.1992 р. н., досягла повноліття і навчається стаціонарно на ІІІ–му курсі в „УжНУ” економічного факультету, за спеціальністю „Фінанси”, що підтверджується довідкою виданою навчальним закладом за №283 від 09.09.2011 року

З пояснень відповідача та оглянутої трудової книжки на його ім’я встановлено, що у нього відсутнє постійне місце праці та стабільні доходи. Крім цього, в судовому засіданні відповідач надав письмові докази про те, що він одружився вдруге, від цього шлюбу має на утриманні малолітню дитину. Вказані обставини стверджені свідоцтвом про народження малолітньої – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та свідоцтвом про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 за актовим записом № 200 від 01.10.2011 р.  

Таким чином, суд оцінивши в сукупності встановлені по справі докази, дійшов до висновку, що позивачка правомірно та обґрунтовано ставить вимогу про стягнення аліментів з відповідача з посиланням на ст. 199 СК України, виходячи з того, що відповідач зобов’язаний забезпечити утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання і потребує матеріальної допомоги, до закінчення навчання, але в межах досягнення нею двадцяти трьох років.

Наявність у відповідача нової сім’ї та утриманця - малолітньої дочки, а також відсутність у нього постійного місця праці та стабільних доходів, дають суду підставу зробити висновок про часткове задоволення вимог позивачки.

Враховуючи наведене та керуючись вимогами ст. ст.10,60,209,212, ЦПК та ст. ст. 182,199,200  СК України, суд

Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 16.09.1967 р. н. мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_3 - аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3, 02.01.1992 р. н., в твердій грошовій сумі по 250 гривень щомісячно, починаючи з 04.10.2011 року, до закінчення навчання дитини, в межах досягнення нею 23 річного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави, державне мито в розмірі 51 гривні та 120 гривень витрат за „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в Хустському районному суді ”.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його  проголошення до апеляційного суду Закарпатської області.

 Суддя Хустського

   районного суду:                                                           ОСОБА_7

22.12.2011