Справа №  1-120/2011

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                    30 березня 2011 року             Яворівський районний суд  Львівської області

                                                                    в складі головуючого  судді: Гоцко В.І.,

                                                                    при секретарі: Климейко Л.Г.,

                                                                    з участю прокурора: Нанівського В.І.,

                                                                    та адвоката: ОСОБА_1,                                             

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Яворові кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, такого, який  не має судимості,

за ст.185 ч.1 КК України, -

                                                                  В С Т А Н О В И В:

23 січня 2011 року, біля 23 години, неповнолітній підсудний ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, знаходячись в приміщенні Народного дому села Любині Яворівського району Львівської області, скориставшись тим, що неповнолітня ОСОБА_3 залишила на кріслі без нагляду свою куртку, маючи намір на таємне викрадення чужого майна, скориставшись неуважністю ОСОБА_3, таємно, з корисливих мотивів, викрав мобільний телефон марки “LG GB-230”, вартістю 1000 гривень, із стартовим пакетом “djuice” мобільного оператора “Київстар”, вартістю 50 гривень, що був залишений потерпілою в кишені своєї куртки, завдавши їй збитку на загальну суму 1050 гривень.

Таким чином, своїми діями підсудний ОСОБА_2, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто злочин, передбачений ст.185 ч.1 КК України.

Факт вчинення злочину підсудним ОСОБА_2 підтверджується такими зібраними по справі доказами.

Повним визнанням своєї вини підсудним та його показами в судовому засідані про те, що 23 січня 2011 року, разом з старшим братом ОСОБА_4 та товаришем ОСОБА_5, він знаходився на дискотеці у Народному домі села Любині Яворівського району Львівської області. В перерві між танцями, він відпочивав на кріслах, де побачив курточку темного кольору, що лежала на одному із крісел, а біля цієї курточки, він звернув увагу на мобільний телефон, який світився. Він догадувався, що курточка та телефон належать комусь із присутніх на танцях, але кому саме, не знав.

Так як свого мобільного телефона у цього немає, а телефон йому сподобався, він незамітно викрав цей чужий телефон, вийшов з ним на вулицю, де виключив його, заховав у свою кищеню і повернувся на дискотеку. Через деякий час, він з братом та товаришем направилися додому і він нікому з них не розповідав про вчинену ним крадіжку телефона. Вдома, він уважно розглянув крадений ним мобільний телефон, який був марки “LG”, чорного кольору, слайдер та заховав у шафу. Наступного дня, до нього додому в село приїхали працівники міліції, яким він і признався про викрадення ним  мобільного телефона та видав телефон добровільно.

Розуміє, що вчинив крадіжку чужого майна, але в даний час, добровільно повернув потерпілій ОСОБА_3 її мобільний телефон, щиро розкаюється у вчиненому, просить вибачення у потерпілої і також просить суворо його не карати.

Крім повного визнання своєї вини підсудним ОСОБА_2, його вина у скоєному злочині стверджується показами потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_4, протоколами огляду місця подій, явкою з повинною, речовим доказом та іншими доказами по справі.

Згідно ч.3 ст.299, ст.301-1 КПК України суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, визнає недоцільним подальше дослідження доказів стосовно фактичних обставин скоєння крадіжки чужого майна підсудним, так як вони ніким не оспорюються і учасники судового розгляду не заперечують проти цього.

Аналізуючи докази, що були добуті та досліджені по справі, суд вважає, що пред”явлене обвинувачення підсудному ОСОБА_2 за ст.185 ч.1 КК України в судовому засіданні доведено повністю і злочин кваліфіковано правильно, оскільки він вчинив крадіжку чужого майна.

Обираючи вид і розмір покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь і характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, вперше притягується до кримінальної відповідальності, такі обставини, які  пом’якшують покарання, як щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, усунення заподіяної шкоди, вчинення злочину неповнолітнім і обставини, які обтяжують покарання, вважає за необхідне призначити підсудному покарання у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

                                                                   З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

На підставі ст.104 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Згідно ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов’язки:

- не виїзджати за межі України на постійне проживання без дозволу  кримінально-виконавчої інспекції,

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- періодично з’являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Речовий доказ по справі –мобільний телефон марки “LG GB-230”, із стартовим пакетом “djuice”, повернуто потерпілій ОСОБА_3

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п”ятнадцяти діб з моменту його проголошення, через Яворівський районний суд Львівської області.

Вирок виготовлений в нарадчій кімнаті в одному примірнику.  

                                 Суддя:                                                                              В.І. Гоцко