Справа № 1-162/11

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

21.11.2011м. Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Мулявка О.В.

         при секретарі судового засідання Леуш Х.І.

         з участю прокурора Ватраля Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Радехів кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, розлученого, не військово повинного, згідно ст.89 КК України не судимого

за ч.2 ст.185 КК України -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 25 червня 2011 року, приблизно о 13год. 30хв., за попередньою змовою та в групі з ОСОБА_2, який згідно висновку судово-психіатричної експертизи визнаний неосуднім, працюючи пастухом в ПОСП «Відродження» с.Н.Витків Радехівського району, знаходячись на пасовищі, що на окраїні с.Обортів Радехівського району, під час випасу худоби, що належить ПОСП «Відродження», таємно та з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, вчинив крадіжку теляти, вагою 80кг., вартістю 1440грн., чим завдав матеріальну шкоду  ПОСП «Відродження» на вказану суму.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав повністю та у судовому засіданні показав, що літом цього року він працював різноробочим в  ПОСП «Відродження», що знаходиться у с.Н.Витків Радехівського району. Так, 25.06.2011р. він разом з ОСОБА_2 пасли худобу ПОСП «Відродження» на пасовищі поблизу с.Новий Витків Радехівського району і той розповідав йому, що потрібні гроші для проведення світла в його помешкання. Тоді він запропонував ОСОБА_2 зловити теля та продати його, на що він погодився. Дальше вони в двох зловили теля бурого кольору, зв’язали його та залишили на землі, а стадо худоби відігнали в сторону. Після цього він пішов в с.Обортів, щоб набрати питної води. Проходячи вулицею села, він зустрів знайомого, якого звати ОСОБА_3 та запропонував йому придбати ніби то його власне теля за 400грн., на що той погодився. Через деякий час на пасовище приїхав ОСОБА_3 і сказав, що через 10 хвилин його знайомий принесе гроші. Після чого, коли до них підійшов мужчина на ім’я Василь, вони в трьох з ОСОБА_3  та Василем загрузили теля в білий мікроавтобус. Дальше вони сіли до ОСОБА_3 в автомобіль та поїхали до його господарства в с.Обортів, де теля згрузили, а він отримав за нього 400грн., з яких 200грн. він по приході на пасовище віддав ОСОБА_2. Зазначає, що він ні Олександрові, ні невідомому на той час мужчині не казав, що дане теля крадене, а пояснив, що теля є його власним. Отримані кошти витратив на придбання продуктів харчування. Цивільний позов визнав, у скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_1 не заперечує щодо визнання недоцільним дослідження доказів по епізоду таємного викрадення ним із ОСОБА_4 25.06.2011р. теляти, належного ПОСП «Відродження», із пасовища неподалік с.Обортів Радехівського району. Суд визнає недоцільним дослідження доказів по  епізоду таємного викрадення підсудним ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 25.06.2011р. теляти, належного ПОСП «Відродження», із пасовища неподалік с.Обортів Радехівського району, оскільки проти цього не заперечують учасники процесу і суд не має сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Таким чином, суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані у досудовому слідстві за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

В якості пом’якшуючих вину обставин, в діях підсудного ОСОБА_1, судом визнається те, що вину він визнав та у скоєному щиро розкаявся.

Обтяжуючих вину обставин, в діях підсудного ОСОБА_1, судом не встановлено.

Представником цивільного позивача подано цивільний позов, відповідно до якого просить стягнути із підсудного ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 1440грн.. Із врахуванням вимог ст.1166 ЦК України, оскільки шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повній мірі.

Приймаючи до уваги пом’якшуючі вину обставини, особу підсудного, який позитивно характеризується за місцем проживання, ступінь тяжкості скоєного злочину, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та міру покарання призначити в межах санкції обвинувачення.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд –

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки.

Згідно ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання у вигляді позбавлення волі звільнити та встановити йому іспитовий строк терміном на один рік.

Згідно ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_1 покласти обов’язки не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Міру запобіжного заходу – підписку про невиїзд, засудженому ОСОБА_1, залишити без змін.

Речові докази:

-          мікроавтобус марки КІА ВЕСТА, д.н.з. НОМЕР_1, повернути ОСОБА_3, жителю ІНФОРМАЦІЯ_4;

-          поліетиленовий пакет темного кольору, в якому знаходиться заморожений фарш вагою 450 грам, заморожена туша м’яса вагою 6 кілограм 750 грам та заморожені куски ребер вагою 650 грам, знищити;

-          прозору липку стрічку з шерстю сіро-бурого кольору, знищити.

Цивільний позов задоволити. Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь Приватного особистого селянського господарства «Відродження» 1440грн. матеріальної шкоди.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області на протязі п’ятнадцяти діб з дня його проголошення усіма учасниками процесу.

Суддя   ОСОБА_5