КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-2573/11                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Кащук А.М.

Суддя-доповідач:  Шостак О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" грудня 2011 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді:                                                                                                         Шостака О.О.,

суддів:                                                                                                 Горяйнова А.М., Мамчура Я.С.,  

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області на постанову Звенигородського районного суду Черкаської області від 18.03.2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області про зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

          ОСОБА_2 28.02.2011 року звернулася до Звенигородського районного суду Черкаської області з адмінпозовом до УПФУ в Звенигородському районі Черкаської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в межах строку звернення до суду з послідуючим перерахунком.

           Постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 18.03.2011 року позовні вимоги позивача задоволені, зобов’язано провести перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 28.08.2010 року по день припинення права на дані доплати, з урахуванням проведених раніше виплат.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, судове рішенням та постановити нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ’єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є непрацюючим пенсіонером, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується відповідним посвідченням та відноситься до 4 категорії постраждалих внаслідок ЧАЕС.

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 4 категорії призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Згідно до ч. 1 ст. 39 Закону, пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.

Всупереч ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачці вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні ПКМУ № 836 від 26.07.1996 р. та ПКМУ № 530 від 28.05.2008 року відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.

  Таким чином, колегія суддів приходить до однозначного висновку про правомірність доводів суду першої інстанції про наявність у позивача права на перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірах, передбачених ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 Проте, судова колегія також не може погодитися з висновком Звенигородського районного суду Черкаської області щодо зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»по день припинення права на дані доплати, оскільки такі зобов’язання розцінюються колегією суддів як зобов’язання вчинити дії в майбутньому. При цьому, апеляційна інстанція враховує ту обставину, що суд не наділений повноваженнями щодо зобов’язання органів державної влади виконувати будь-які зобов’язання в майбутньому, оскільки порушення яких-небудь прав, свобод та законних інтересів ще не відбулося.

В свою чергу, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік доповнено п. 4 такого змісту: «Установити, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік».

          Із аналізу наведеної правової норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.

         Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».

         Водночас необхідно звернути увагу, що на момент набрання чинності зазначеним Законом, Кабінетом Міністрів України не встановлено нового порядку та розміру виплат  окремим категоріям громадян.

        З огляду на викладене, до набрання чинності нормативно-правового акта Кабінету Міністрів України, прийнятого на виконання вимог пункту 4 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», застосуванню підлягають положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

           Аналогічна правова позиція викладена в листі ВАСУ від 22.07.2011 року № 1091/11/13-11.

           В свою чергу, на виконання п. 7 Закону України від 14 червня 2011 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»Кабінетом Міністрів України 06.07.2011 року прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», якою встановлено конкретний розмір доплат, передбачених ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

            Оскільки ні положення Закону «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», ні постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»не скасовані та не визнані неконституційними, колегія суддів приходить до висновку про необхідність встановлення кінцевої дати проведення перерахунку позивачу доплат, передбачених ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме, 22.07.2011 року, так вказана як постанова Уряду набула чинності з 23.07.2011 року.

             Відповідно до  ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

 За  ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни  постанови  суду  першої інстанції є правильне  по  суті  вирішення  справи чи питання,  але із помилковим  застосуванням  норм  матеріального  чи  процесуального права.

 Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга –підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині визначення періоду перерахунку доплат, передбачених ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 201, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,  

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області –задовольнити частково.

  Змінити другий та третій абзаци резолютивної частини постанови Звенигородського районного суду Черкаської області від 18.03.2011  року, виклавши їх наступним чином:

«Визнати неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі не нижче 15 %  мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 28.08.2010 року по 22.07.2011 року включно.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі не нижче 15 %  мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. ст. 39, 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 28.08.2010 року по 22.07.2011 року включно з урахуванням виплачених сум».

В решті постанову –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

  Судді: