ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
18 жовтня 2011 року № 2а-13499/10/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва
до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"
про стягнення податкової заборгованості у розмірі 52 722,34грн.
На підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, судом розглянуто справу у письмовому провадженні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Державна податкова інспекція у Солом’янському районі міста Києва (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” про стягнення заборгованості у розмірі 52 722, 34 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2010 року відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-13499/10/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02 листопада 2010 року, яке відкладалось на 12 листопада 2010 року, у зв’язку з неявкою сторін у судове засідання.
У судовому засідання 12 листопада 2010 року відповідачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі. Позивач проти задоволення клопотання не заперечував. Суд відклав розгляд справи на 18 листопада 2010 року.
У судовому засіданні 18 листопада 2010 року відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 2а-13499/10/2670 у зв’язку з тим, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа № 2а-9213/10/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва до Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик”про стягнення заборгованості у розмірі 32 123 306, 56 грн. У даній справі судом зобов’язано сторін провести взаємозвірку, а позивача – надати деталізований розрахунок суми заборгованості, яка заявлена до стягнення.
Відповідач у судовому засіданні повідомив, що сума яка заявлена позивачем до стягнення у справі № 2а-13499/10/2670 увійшла в суму, яка заявлена до стягнення у справі № 2а-9213/10/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва до Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик”про стягнення заборгованості у розмірі 32 123 306, 56 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2010 року зупинено провадження у справі № 2а-13499/10/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" про стягнення податкової заборгованості у розмірі 52 722, 34 грн.
05 вересня 2011 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) надійшло клопотання позивача, в якому зазначено, що усунуті обставини що зумовили зупинення провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2011 року поновлено провадження у справі № 2а-13499/10/2670 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 22 вересня 2011 року.
Судові засіданні неодноразово відкладались у зв’язку з необхідністю отримання додаткових доказів по справі та неявкою представника відповідача.
У судовому засіданні 18 жовтня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтував тим, що виїзною перевіркою з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року встановлено порушення вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», на підставі чого винесені рішення про застосовування фінансових санкцій № 0001112202/0 та № 0001102202/0 від 09 жовтня 2009 року на загальну суму податкового зобов’язання штрафу та пені у сфері ЗЕД в розмірі 52 722, 34 грн.
Державна податкова інспекція у Солом’янському районі міста Києва стверджує, що було вжито всіх передбачених Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі – Закон № 2181-ІІІ) заходів з погашення заборгованості відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому позивач, посилаючись на підпункт 3.1.1 пункт 3.1 статті 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.
Представником відповідача письмових або усних заперечень проти позову суду не надано. У судовому засіданні 18 листопада 2010 року представники сторін заявили клопотання про зупинення провадження у справі з посиланням на те, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа № 2а-9213/10/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва до Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” про стягнення заборгованості у розмірі 32 123 306, 56 грн.
Враховуючи неявку представника відповідача та відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд вирішив розглянути адміністративну справу № 2а-13499/10/2670 в порядку письмового провадження, оскільки частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” (код ЄДРПОУ 14308569) Солом’янською районною у місті Києві державною адміністрацією 27 грудня 1994 року за № 1 073 105 0004 003149 за адресою: 03680, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 49/2.
Відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Солом’янському районі міста Києва як платник податків з 20 січня 1995 року за № 1795.
На підставі направлень від 10 серпня 2009 року № 1039/23-08 та від 08 вересня 2009 року № 1192/2308 Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва з 10 серпня 2009 року по 21 вересня 2009 року проведена виїзна перевірка Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.
В результаті проведення перевірки складено акт від 28 вересня 2009 року № 11596/2308/-14308569 про результати виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року, яким встановлено порушення статті 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР, статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, а саме: порушення строків зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках.
В матеріалах справи міститься копія Довідки про результати планової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” з питань дотримання з питань дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2006 року по 31 березня 2009 року від 28 вересня 2009 року № 2070/22-02/14308569, на підставі якої Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва винесено рішення № 0001112202/0 від 09 жовтня 2009 року на суму податкового зобов’язання штрафу у сфері ЗЕД в розмірі 3740,00 грн. та рішення № 0001102202/0 від 09 жовтня 2009 року на суму податкового зобов’язання пені у сфері ЗЕД в розмірі 52 722, 34 грн., які отримані відповідачем 12 жовтня 2009 року (копія повідомлення про вручення поштового відправлення міститься в матеріалах справи).
Представник позивача зазначив, що штраф у розмірі 3740,00 грн. відповідачем сплачений.
В матеріалах справи відсутні докази оскарження або скасування вищевказаних рішень Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій в судовому або адміністративному порядку.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно з частиною першою статті 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкцію як адміністративно-господарський штраф.
Статтею 241 Господарського кодексу України передбачено, що адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб’єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб’єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення. Адміністративно-господарський штраф може застосовуватися у визначених законом випадках одночасно з іншими адміністративно-господарськими санкціями, передбаченими статтею 239 цього Кодексу.
З урахування викладеного, штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог сттаті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосовані на підставі статті 4 цього ж Закону є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 та 241 Господарського кодексу України, а отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Посилання представника відповідача, що викладене у клопотанні від 06 жовтня 2011 року, на пропущення позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду є безпідставним, оскільки стаття 250 Господарського кодексу України визначає строки накладання штрафних санкцій суб’єктом владним повноважень на суб’єктів господарювання, а не строки звернення суб’єктів владних повноважень з позовами про стягнення грошових сум, які ґрунтуються на їх рішеннях, як це помилково зазначає відповідач.
Судом встановлено, що штрафні (фінансові) санкції та пеня, визначені рішеннями Державної податкової інспекції у Солом’янську районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001112202/0 від 09 жовтня 2009 року та № 0001102202/0 від 09 жовтня 2009 року застосовано в межах строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.
Пунктом 1.3 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до абзацу «а»підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 цього ж Закону перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.
Відповідно до абзацу «б»підпункту 6.2.3. цієї статі друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва надіслано відповідачу першу та другу податкові вимоги, та факт отримання відповідачем рішень не спростовано представником відповідача у судовому засіданні.
На вимогу суду представником позивача надано копії актів проведення звірення платника податків з бюджетом за період з 2009 року по 2010 рік, які не підписані уповноваженим представником відповідача, у зв’язку з його неявкою (зі слів представника позивача).
Станом на дату судового розгляду справи, суду не надано доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 52 722, 34 грн., наявність у відповідача податкового богу підтверджується довідкою про заборгованість (в матеріалах справи).
Посилання представника відповідача на те, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва знаходиться справа № 2а-9213/10/2670 за позовом Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва до Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” про стягнення заборгованості у розмірі 32 123 306, 56 грн. суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2010 року у справі № 2а-9213/10/2670 залишено без розгляду позовну заяву Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва до Публічного акціонерного товариства “Науково –виробниче підприємство “Більшовик” про стягнення з відповідача податкової заборгованості у розмірі 32 123 306, 56 грн.
Вищевказана ухвала скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2011 року, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Справу було перереєстровано та присвоєно новий номер 2а-6314/11/2670, провадження у якій зупинено до отримання результатів експертизи.
На думку суду, на момент розгляду цієї справи відсутні перешкоди для задоволення позовних вимог, оскільки в матеріалах справи відсутні докази погашення податкового зобов’язання пені у сфері ЗЕД в розмірі 52 722, 34 грн. за рішенням № 0001102202/0 від 09 жовтня 2009 року, стягнення заборгованості за рішенням суду або скасування її в адміністративному та судовому порядку.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
З урахуванням того, станом на дату розгляду даної справи відповідачем не було сплачено суму його боргу в розмірі 52 722, 34 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 52 722, 34 грн.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Таким чином, перевіривши законність нарахування податкового зобов’язання пені у сфері ЗЕД в розмірі 52 722, 34 грн. за рішенням № 0001102202/0 від 09 жовтня 2009 року суд дійшов висновку, що Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі міста Києва вжито всіх передбачених Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" заходів з погашення заборгованості відповідача, а отже підстав для відмови у задоволенні позову Окружним адміністративним судом міста Києва не вбачається.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Науково-виробниче підприємство “Більшовик” (код ЄДРПОУ 14308569, адреса реєстрації: 03680, місто Київ, проспект Перемоги, буд. 49/2) на користь держави (на р/р 31119105700010, одержувач ВДК у Солом’янському районі міста Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувач: УДК у м. Києві , МФО 820019, код платежу 21081000) заборгованість в розмірі 52 722, 34 грн. (п’ятдесят дві тисячі сімсот двадцять дві гривни тридцять чотири копійки).
Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.