Справа №2-810

 2007 року

РІШЕННЯ

іменем України

13 липня 2007 року                               Токмацький районний суд Запорізької області

в складі головуючого:                            Селіверстова CM.

при секретарі                                         Жмурко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Токмаку справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба. 29.03.2000 року вона склала заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті розпорядилася належним їй земельним паєм на користь позивачки. Через юридичну необізнаність баба позивачки не знала, що у зв'язку з виділенням землі в натурі, необхідно було скласти новий заповіт на підставі державного акту. При зверненні позивачки до нотаріальної контори їй було відмовлено у відкрито спадщини. Син померлої не претендує на спадкове майно, залишене позивачці за заповітом. Визнання права власності на земельну ділянку позивачці необхідне для оформлення права власності на зазначену земельну ділянку. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Позивачка в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та підтвердила викладені в позові обставини.

Під час судового засідання представник позивачки підтримала заявлені позовні вимоги та просила суд визнати право власності на земельну ділянку за заповітом.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що він є сином померлої. Вона дійсно заповідала земельний пай позивачці і він ніяких претензій до неї не має. Проти позовних вимог не заперечує.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що померла дійсно заповідала земельний пай позивачці. Зазначена земельна ділянка була виділена в натурі.

Свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що сторони вона знає давно. Була свідком при складанні заповіту померлої ОСОБА_5 і знає напевно, що вона заповідала земельний пай позивачці, це було в 2000 році. Земельна ділянка виділена в натурі.

Заслухавши пояснення позивачки, представника позивачки, відповідача, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні достовірно встановлено із пояснень сторін та свідків, що померла баба позивачки дійсно заповідала останній земельну частку (пай), виклавши своє волевиявлення в заповіті, що підтверджеється копією заповіту. Отримавши в 2001 році Державний акт на право власності на земельну ділянку та після виділення земельної ділянки в натурі, баба заявниці не внесла зміни в заповіт, але, як підтверджують свідки, до останнього дня висловлювала наміри передати в спадщину належну їй на праві приватної власності земельну ділянку. Крім того, позивачка фактично вступила в користування земельною ділянкою, несе витрати на обробку землі.

Керуючись ст. 392 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.   Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

2. Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на земельну ділянку площею 4,65 га, яка знаходиться на території Виноградненської сільської ради Токмацького району Запорізької області.

Протягом десяти днів з момента проголошення рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження цього рішення, а протягом двадцяти днів з момента подання вказаної заяви може бути подана апеляційна скарга на рішення.