ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 30 листопада 2011 року                    № 2а-6784/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., суддів: Головань О.В., Патратій О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом          1) ОСОБА_1,

2) ОСОБА_2,

3) ОСОБА_3

до 1) Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

2) Шевченківської районної у м. Києві ради,

3) Київської міської ради,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1) Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1»,

2) Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «4САЙД УК»,

про визнання нечинними рішень,

ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом (з урахуванням збільшених позовних вимог) про визнання нечинним пункт 1 рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 7 червня 2007 року № 234 в частині пункту 112 додатку –перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, із змінами, внесеними рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 31 січня 2008 року № 393 –з моменту прийняття; про визнання нечинним підпункт 3.2.2 пункту 3.2 частини 3 рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 31 січня 2008 року № 393 –з моменту прийняття; про визнання нечинним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 46-В від 21 січня 2008 року із змінами, внесеними наказом управління № 331-В від 20 березня 2008 року –з моменту прийняття; про визнання нечинним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 331-В від 20 березня 2008 року –з моменту прийняття; про визнання недійсним з моменту видачі свідоцтво про право комунальної власності, виданого Головним управлінням комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21 січня 2008 року на підставі наказу управління № 46-В від 21 січня 2008 року –з моменту прийняття.

Ухвалою суду від 29 червня 2011 року відкрито провадження у справі № 2а-6784/11/2670 за даним позовом.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом про визнання нечинним підпункт 3.2.2 пункту 3.2 частини третьої рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 31 січня 2008 року № 393; про визнання нечинним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 46-В від 21 січня 2008 року; про визнання нечинним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 331-В від 20 березня 2008 року; про скасування свідоцтва про право комунальної власності, виданого  Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21 січня 2008 року на нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 20а), загальною площею 195 кв.м., які розташовані у м. Києві по АДРЕСА_1

Ухвалою суду від 15 листопада 2010 року відкрито провадження у справі № 2а-16293/10/2670 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Ухвалою суду від 18 лютого 2011року позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без розгляду, яка ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 8 вересня 2011 року скасована, а справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 6 жовтня 2011 року справу № 2а-13813/11/2670 прийнято до провадження та призначено судовий розгляд справи на 19 жовтня 2011 року.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2011 року об’єднано для спільного розгляду адміністративні справи № 2а-13813/11/2670 та № 2а-6784/11/2670.

В судовому засіданні 14 листопада 2011 року сторони надали витребовувані судом документи та додаткові пояснення по справі, представники Київської міської ради, Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська»та Товариства з обмеженою відповідальністю «4САЙД УК»в судове засідання не з’явились, хоча були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України,  якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у  разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

          В обґрунтування наведених вимог позивачі посилаються на Конституцію України, Цивільний кодекс України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду»та зазначають, що рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 393 від 31 січня 2008 року, накази Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 46-В від 21 січня 2008 року та № 331-В від 20 березня 2008 і як наслідок, свідоцтво про право комунальної власності є незаконними та виданими без належних правових підстав, оскільки рішенням Київської міської ради від 27 грудня 2001 року № 208/1642 будинок АДРЕСА_1 не передавався до комунальної власності району, а передавалися сусідні будинки, в тому числі будинок АДРЕСА_1. Крім того, позивач зазначила, що спірне приміщення у підвалі будинку АДРЕСА_1 є допоміжним, а тому не може бути об’єктом комунальної власності.

Представник Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Конституції України, рішення Київської міської ради від 10.07.2003 № 584/744 «Про затвердження Положень про головні управління та інші структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», Положення про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31 серпня  2001 року № 1820, Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затверджену наказом Держбуду України від 24 травня 2001 року № 127 та зазначив, що позовні вимоги в частині визнання наказу та скасування свідоцтва є безпідставними та необґрунтованими, оскільки оформлення права власності на спірне приміщення відбувалося у встановленому порядку та на підставі визначеного Положенням пакету документів. В подальшому, через канцелярію суду представник відповідача надав додаткові пояснення по справі, в яких зазначив, що у разі визнання судом рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 7 червня 2007 року № 234 «Про приватизацію об’єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва»недійсним, Головне управління комунальної власності м. Києва не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині, що стосуються Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Представник Шевченківської районної у м. Києві ради не заперечила проти задоволення позовних вимог та зазначила, що з 31 жовтня 2010 року Шевченківська районна у м. Києві рада та Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація втратили свої повноваження органів місцевого самоврядування, а існують виключно як юридичні особи, що перебувають в стані припинення своєї діяльності.

Представник Київської міської ради заперечила проти задоволення позову, посилаючись на Конституцію України, закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України –місто-герой Київ», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішення Київської міської ради від 06.09.2001 № 3/1437 «Про районні у місті Києві ради», від 08.11.2001 № 71/1505 «Про хід адміністративно-територіальної реформи в м. Києві»та зазначила, що рішення від 27.12.2001 № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва»прийняте з метою забезпечення формування комунальної власності районів м. Києва. Крім того, представник відповідача зазначила, що підвальні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є нежилими приміщеннями та вказала на те, що позивачами не надано доказів того, що ці приміщення є допоміжними.

          Представник Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку «АДРЕСА_1»позовні вимоги позивачів підтримав в повному обсязі, посилаючись на положення Конституції України, Житлового кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затверджене наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 56 від 15 вересня 1992 року та зазначив, що Шевченківською районною у м. Києві радою прийняте рішення «Про внесення змін до рішень Шевченківської районної у м. Києві ради «Про приватизацію об’єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва»від 31 січня 2008 року № 393, яке підлягає скасуванню, оскільки цим рішенням без будь-якої правової підстави до об’єктів комунальної власності Шевченківського району віднесено будинок № 33 літера А. Також, представник третьої особи зазначила про те, що накази Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 46-В від 21 січня 2008 року та № 331-В від 20 березня 2008 року необхідно визнати нечинними, оскільки ними було оформлено право комунальної власності на нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень 20а), загальною площею 195 кв.м. вбудовані в жилий будинок за адресою АДРЕСА_1, в той час як вказані приміщення є допоміжними та не можуть виступати самостійним об’єктом цивільних правовідносин.

Представник Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Квартал Пушкінська-Червоноармійська»підтримав позовні вимоги позивачів в повному обсязі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «4САЙД УК»в судове засідання не з’явився, заперечень чи пояснень по суті позовних вимог суду не надав. Про дату, час та місце судових засідань повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

ОСОБА_2 є співвласником квартири АДРЕСА_2.

ОСОБА_3 є співвласником квартири АДРЕСА_3.

27 грудня 2001 року Київською міською радою прийняте рішення № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста», яким затверджено перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади районів міста Києва згідно з додатками 2-11.

Згідно додатку № 5 до рішення Київської міської ради № 208/1642 від 2 грудня 2001 року, до переліку майна, що передається у комунальну власність територіальної громади Шевченківського району м. Києва включено жилий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 1 658 кв.м., площа нежилих приміщень –758,10 кв.м.

24 травня 2007 року між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «4Сайд Ук»укладений договір оренди нежилих приміщень територіальної громади Шевченківського району м. Києва № 241/2, за яким передане у строкове платне користування (оренду) нежиле приміщення (будівлю, споруду) загальною площею 195 кв.м., а саме: підвал з орендованою площею 195 кв.м., згідно поверхового плану приміщення, розміщене за адресою: АДРЕСА_1.

7 червня 2007 року Шевченківською районною у м. Києві радою прийняте рішення № 234 «Про приватизацію об’єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва», яким затверджено перелік об’єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва, що підлягають приватизації шляхом викупу згідно додатку. У рішенні також зазначено, що у разі виникнення розбіжностей між адресами,  зазначеними у технічній документації, виготовленій Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, остаточною вважається адреса, зазначена БТІ та вказано на те, що у разі виникнення розбіжностей між площею з різницею не більше 20 кв.м., зазначеними в додатках до рішення та площами у технічній документації, виготовленій БТІ, остаточною вважається площа, зазначена в документації БТІ.

Згідно додатку до рішення Шевченківської районної у м. Києві ради № 234 від 7 червня 2007 року, до переліку об’єктів комунальної власності Шевченківського району, що підлягають приватизації шляхом викупу включене нежитлове приміщення площею 195 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1., покупцем якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «4 Сайт Ук».

19 вересня 2007 року Комунальним підприємством «Керуюча дирекція»видана Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради довідка, якою підтверджено, що будинок за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «Керуюча дирекція»та значиться як чотириповерховий житловий будинок, загальна площа –1 658,4 кв.м., загальна площа нежитлових приміщень –758,1 кв.м.Також, у довідці зазначено про те, що КП «Керуюча дирекція»не заперечує проти приватизації приміщення, яке надається ТОВ «4САЙД УК»площею 195 кв.м.

19 вересня 2007 року Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора «Центральна»видана Управлінню з питань комунального майна, приватизації та підприємства Шевченківської районної у м. Києві ради довідка № 529, згідно якої приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яке орендує ТОВ «4Сайд УК»не є допоміжним і у ньому не розміщуються загально будинкові інженерні мережі.  

18 грудня 2007 року Шевченківська районна у м. Києві рада звернулася із заявою до Головного управління комунальної власності щодо оформлення права районної комунальної власності на об’єкт нерухомості: нежилі приміщення з № 1 по № 13 (група приміщень № 20) вбудовані в жилий будинок площею 195 кв.м, який розташований в м. Києві за адресою: АДРЕСА_1.

31 січня 2008 року Шевченківська районна у м. Києві рада прийняла рішення № 393 «Про внесення змін до рішень Шевченківської районної у м. Києві ради «Про приватизацію об’єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва», яким внесено зміни, зокрема до пункту 112 додатку рішення № 234 від 7 червня 2007 року в частині адреси та зазначено: АДРЕСА_1.

21 січня 2008 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) виданий наказ № 46-В «Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна», яким наказано оформити право власності на об’єкт нерухомого майна, зазначений у додатку (справа № 16078) за Шевченківською районною у м. Києві радою на праві комунальної власності.

Згідно додатку до наказу від 21 січня 2008 року № 46-В, об’єктом нерухомого майна, на який оформляється право власності з видачею свідоцтва про право власності територіальній громаді Шевченківського району міста Києва є нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 20) загальною площею 195 кв.м., вбудовані в жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

21 січня 2008 року Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видало територіальній громаді Шевченківського району міста Києва свідоцтво № САВ № 552824 про право комунальної власності на нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 20) загальною площею 195 кв.м., які розташовані в м. Києві по АДРЕСА_1

20 березня 2008 року Головним управлінням комунальної власності м. Києва видано наказ № 331-В «Про внесення змін до наказу від 21.01.08 № 46-В «Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна»та свідоцтва про право власності серія САВ № 552824 від 21.01.08», яким внесено до наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 21.01.2008 № 46-В «Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна»(справа № 16078) в частині характеристики об’єкту наступні зміни: в додатку до наказу знак та цифри «№ 20»замінено знаком, цифрами та літерою «№20а»та внесено в свідоцтво про право власності серія САВ № 552824 від 21 січня 2008 року на нежилі приміщення по АДРЕСА_1, виданого територіальній громаді Шевченківського району міста Києва в частині назви об’єкту нерухомого майна  наступні зміни: знак та цифри «№20»змінено знаком, цифрами та літерою «№ 20а».

19 червня 2008 року Шевченківська районна у м. Києві рада прийняла рішення № 393 «Про внесення змін до рішень Шевченківської районної у м. Києві ради з питань приватизації об’єктів комунальної власності», яким внесено зміни, зокрема до пункту 112 додатку рішення № 234 від 7 червня 2007 року в частині покупця та зазначено: ТОВ «4САЙД УК».

24 червня 2008 року укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «4САЙД УК»про передачу у власність нежилі приміщення загальною площею 195 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Між сторонами 23 вересня 2008 року підписаний акт прийому-передачі приміщення, за яким продавець передав, а покупець прийняв згідно з договором купівлі-продажу нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 20а) загальною площею 195 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_1.

Згідно відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна від 18 лютого 2009 року № 7667 на запит Акціонерного товариства відкритого типу компанії «Д.І.Б», по нежитловому фонду за адресою: АДРЕСА_1 проведена реєстрація права власності на майновий комплекс загальною площею 2 158,3 кв.м. за  Акціонерним товариством відкритого типу компанії «Д.І.Б»на підставі свідоцтва про право власності, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва 15 січня 2003 року. Додатково повідомлено, що згідно інвентаризаційних справ Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна жилий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1, а за адресою: АДРЕСА_1 розташовані споруди під літерами А, Б, В.

Таким чином, як встановлено під час розгляду справи, по АДРЕСА_1 знаходяться два будинки № 33 (літера А) та № 33а (літери А, Б, В).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі –Інструкція), технічній інвентаризації підлягають об'єкти (згідно з розділом 2) всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди.

На кожний об'єкт (у тому числі на захисні споруди) заводиться окрема інвентаризаційна справа і запроваджується літерування та нумерація будинків, допоміжних будівель та споруд.

Пунктом 3.2 Інструкції передбачено, що на плані земельної ділянки під час інвентаризації позначаються літер за планом, номер та найменування будинку, площа забудови.

Згідно пункту 3.3.3 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 5 вересня 2003 року № 146 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), у абрисі земельної ділянки кожен будинок, господарські будівлі, прибудови позначаються літерами за алфавітним порядком. Літерування починається з основного будинку.

Отже, враховуючи, що рішенням Київської міської ради від 27 грудня 2001 року № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста»до переліку майна, що передається у комунальну власність територіальної громади Шевченківського району м. Києва включено жилий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 1 658 кв.м., площа нежилих приміщень –758,10 кв.м., суд приходить до висновку про неправомірність прийняття Шевченківською районною у м. Києві радою рішення від  31 січня 2008 року № 393 «Про внесення змін до рішень Шевченківської районної у м. Києві ради «Про приватизацію об’єктів комунальної власності Шевченківського району м. Києва», яким внесено зміни до переліку об’єктів комунальної власності Шевченківського району, що підлягають приватизації шляхом викупу нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 та неправомірність прийняття Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказу від 21 січня 2008 року № 46-В «Про оформлення права власності на об’єкт нерухомого майна», яким до об’єктів нерухомого майна, на які оформляється право власності з видачею свідоцтва про право власності включено нежилі приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 20) загальною площею 195 кв.м., вбудовані в жилий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та наказу № 331-В від 20 березня 2008 року.

Щодо доводів представника Київської міської ради відносно того, що підвальні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 є нежилими приміщеннями колегія суддів зазначає про наступне.

Судом не досліджується питання щодо належності підвальних приміщень до нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, оскільки предметом розгляду даної справи є приміщення з № 1 по № 13 (групи приміщень № 20) загальною площею 195 кв.м., які розташовані по АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19.06.1992 № 2482-ХІІ «Про приватизацію державного житлового фонду»(в редакція, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон № 2482) приватизація державного житлового фонду –це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т.ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Державний житловий фонд –це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Відповідно до статті 1 Закону України від 29.11.2011 № 2866-ІІІ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі –Закон № 2866) допоміжні приміщення багатоквартирного будинку –це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).

Неподільне майно –це неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Частиною другою статті 19 Закону № 2866 встановлено, що неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню.

Згідно пункту 2 статті 10 Закону № 2482 власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Рішенням Конституційного суду України № 4-рп від 2 березня 2004 року встановлено, що з моменту приватизації житла допоміжні приміщення є спільною власністю мешканців будинку, а тому орган місцевого самоврядування без згоди мешканців не може розпоряджатися допоміжними приміщеннями (здавати в оренду, передавати у користування, перебудовувати тощо), а тим більше відчужувати їх.

Згідно пункту 41 Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян, затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 року № 56 (який був чинний на час виникнення спірних правовідносин), не підлягають приватизації допоміжні приміщення житлових будинків, які призначені для забезпечення експлуатації та обслуговування будинку (приміщення теплопунктів, котельних, сміттєзбірників, колясочних, приміщення, через які прокладені мережі комунікації, а також приміщення, які використовуються для розміщення обслуговуючого будинок персоналу, та складські приміщення). Власником перелічених приміщень після приватизації квартир будинку є товариство власників квартир. Вільні підвальні приміщення за згодою власників квартир будинку переобладнуються під кладові і передаються їм у власність безкоштовно у встановленому порядку.

Таким чином, допоміжні приміщення є спільною власністю мешканців будинку, а набуте громадянами право на квартири житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується договором дарування квартири та реєстраційним написом на правовстановлювальному документі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартир відповідно №  12 та № 8, що підтверджується свідоцтвами про право власності на житло, які видані органом приватизації державного житлового фонду Старокиївського району, то відповідно вони наділені правом спільної власності мешканців будинку на допоміжні приміщення.

          Згідно Додатку Б «Терміни та визначення понять»Державних будівельних норм України «Будинки і споруди житлові будинки. Основні положення ДБН В.2.2-15-2005», затверджених наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 18 травня 2005 року № 80 та введених в дію наказом Держбуду України від 28 вересня 2005 року № 175 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі –ДБН) нежитлове приміщення –це приміщення в структурі житлового будинку, що не відноситься до житлового фонду, є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин; підсобні приміщення багатоквартирного будинку –це  приміщення призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітини, вестибулі, перехідні шлюзи, поза квартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо); поверх технічний –це поверх для розміщення інженерного обладнання і прокладання комунікацій, може бути розташований у нижній (технічне підпілля), верхній (технічне горище) або в середній частині будинку; приміщення технічні –це приміщення для розміщення обладнання теплових вузлів, бойлерних, електрощитових, веткамер, комутаторів, радіовузлів, машинних відділень ліфтів, холодильних установок тощо; технічне оснащення багатоквартирного будинку –це інженерні комунікації та технічні пристрої, необхідні для забезпечення санітарно - гігієнічних умов і безпечної експлуатації квартир (загальнобудинкові мережі тепло-водо-електропостачання, бойлерні, обладнання пожежної безпеки, вентиляційні канали, та канали для димовидаляння, пристрої ліфтів, центральних розподільних щитів, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

В свою чергу пунктом 2.50 ДБН передбачено, що у першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків допускається розміщувати приміщення: адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв'язку загальною площею не більше 700 м2, банків, магазинів і кіосків з продажу преси, поліклінік, жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів (в разі забезпечення вимог НРБУ); роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консультацій і нотаріальних контор, загсів, філій бібліотек, виставкових залів, контор житлово-експлуатаційних організацій, фізкультурно-оздоровчих занять загальною площею до 150 м2, культурно-масової роботи з населенням (для проведення лекцій, зборів, бібліотек-читалень, кімнат для індивідуальних занять, роботи гуртків, прийому громадян депутатами тощо), дитячих художніх шкіл, центрів соціального захисту населення, центрів зайнятості населення базового рівня до 50 відвідувачів і до 15 співробітників центрів, а також груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху).

Отже, ДБН передбачено можливість розміщення в жилих багатоповерхових будинках нежилих приміщень лише на першому та другому та цокольних поверхах, в той час як спірні приміщення групи № 20А розташовані в підвалі.

Як вбачається з висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 03-06/164-10, складеного 8 липня 2010 року Державним підприємством «Київська обласна багатопрофільна лабораторія Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру», нежитлові приміщення №№ 1-11, які утворюють групу нежитлових вбудованих приміщень підвального поверху № 20А у багатоквартирному житловому будинку літера «А»по АДРЕСА_1 є допоміжним приміщенням даного будинку. У даному приміщенні прокладені трубопроводи гарячого та холодного водопостачання, центрального опалення та трубопроводи внутрішньобудинкової системи каналізації з встановленою на них запірною арматурою, ревізіями та заглушками, які призначені для забезпечення належної експлуатації загально будинкових інженерних мереж та будинку в цілому, а відповідно створення нормальних умов життя мешканців даного будинку та забезпечення їх побутовим обслуговуванням.

Крім того, з відповіді Житлово-експлуатаційної контори «Центральна»Шевченківської районної у м. Києві ради від 12 вересня 2011 року № 113 на звернення голови Органу самоорганізації населення «Квартал Пушкінська-Червоноармійська»вбачається, що в нежитловому приміщенні (підвал) вищевказаного будинку, яке згідно договору купівлі-продажу належить ТОВ «4САЙД УК», прокладені трубопроводи та встановлена запірна арматура на мережах гарячого та холодного водопостачання, а також наявні ревізії на мережі внутрішньобудинкової каналізації, що свідчить про те, що зазначене приміщення є допоміжним.

Оскільки перелічені комунікації призначені для забезпечення нормального та безперебійного функціонування всього будинку і комфортного проживання в ньому мешканців, доступ до підвалу має бути безперешкодний.

Нежиле приміщення –це приміщення, яке належить до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин (стаття 1 Закону № 2866).

Відповідно до статті 4 Житлового кодексу України, до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Таким чином, спірне підвальне приміщення згідно технічного паспорту на нежитловий будинок (приміщення) є підсобним приміщенням (технічним підпіллям) і призначене для розміщення загальної будинкових комунікацій, а це у свою чергу спростовує доводи відповідача, що дане приміщення є нежилим.

Все вищенаведене свідчить про незаконність та помилковість віднесення допоміжних приміщень до комунальної власності Шевченківського району, ненадання мешканцям будинку права користування допоміжними приміщеннями, приватизації та відчуження спірних приміщень групи № 20А.

Зазначена правова позиція суду також підтверджується практикою Київського апеляційного адміністративного суду (наприклад, справа № 8/129).

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування  правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, Шевченківська районна у м. Києві рада не заперечила проти позову, доводи Київської міської ради щодо правомірності прийняття оскаржуваних рішень судом до уваги не приймаються.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Крім того, суд зазначає, що при розмежуванні способів захисту порушеного права особи (визнання акта протиправним або скасування відповідного акта суб’єкта владних повноважень) необхідно враховувати наступне.

Визнання акта суб’єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акту.

Скасування ж акту суб’єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб’єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.

Суд визначає, що рішення суб’єкта владних повноважень є скасованими з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти, оскільки інакше буде заподіяно значно більшої шкоди суб’єктам правовідносин порівняно з відвернутою.

З урахуванням викладеного застосування різних способів захисту порушеного права позивача –визнання спірного акта протиправним або скасування такого акта –повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку.

При цьому, як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2010 року № 1145/11/13-10, судам слід виходити з того, що вимога про визнання акта владного органу недійсним, незаконним, неправомірним тощо є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Таким чином, враховуючи, що позивачі обрали спосіб захисту свого порушеного права шляхом звернення до суду з позовом про визнання рішень суб’єктів владних повноважень нечинними з моменту їх прийняття та керуючись статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про визнання оскаржуваних актів протиправними, оскільки правовим наслідком такого визнання є відсутність будь-яких прав, свобод, обов’язків у сторін правовідносин, які породили спірні акти, від моменту прийняття таких актів.

Враховуючи наведене, свідоцтво про право комунальної власності, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21 січня 2008 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 46 від 21 січня 2008 року є таким, що видано без достатніх правових підстав.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно пункту 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним пункт 1 рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 7 червня 2007 року № 234 в частині пункту 112 додатку –перелік об’єктів комунальної власності, що підлягають приватизації шляхом викупу, із змінами, внесеними рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 31 січня 2008 року № 393.

3. Визнати протиправним підпункт 3.2.2 пункту 3.2 частини третьої рішення Шевченківської районної у м. Києві ради від 31 січня 2008 року № 393.

4. Визнати протиправним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 46-В від 21 січня 2008 року із змінами, внесеними наказом Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 331-В від 20 березня 2008 року.

5. Визнати протиправним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 331-В від 20 березня 2008 року.

6. Визнати недійсним свідоцтво про право комунальної власності, видане Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 21 січня 2008 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 46 від 21 січня 2008 року.

          7. Відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок коштів Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

8. Відшкодувати ОСОБА_5 та ОСОБА_2  за рахунок коштів Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий                                                                             М.А. Бояринцева

Судді                                                                                                О.В. Головань

       О.В. Патратій