Справа № 2-263/11

Р І Ш Е Н Н Я

                                                І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И   

19 грудня 2011 року                     Ленінський   районний суд міста Луганська в складі: 

головуючого: судді –Кравченко  Н.О. ,

при секретарі – Гусєвої К.І. ,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1,  ОСОБА_2,  ОСОБА_3, ОСОБА_4  до ОСОБА_5, третя  особа, що не заявляє самостійних вимог ДУ-4 «Луганськжитло»про відшкодування  матеріальних збитків та компенсацію моральної шкоди, суд, -      

 В С Т А Н О В И В:

        Позивачі  звернувся до суду з позовом, до  відповідача ОСОБА_5 про відшкодування  матеріальної та  моральної шкоди,  завданої внаслідок  залиття квартири який згодом разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уточнили, в обґрунтування якого позивачі зазначили, що являються власниками квартири № 2 у буд. № 35 на кварталі Комарова у м. Луганську. 29 листопада 2010 року в результаті неправомірних дій ОСОБА_5 була залита вищезгадана квартира та 01 грудня 2010 року була обстежена квартира відповідача ОСОБА_5, на підставі чого був складений акт залиття квартири № 2 у буд. № 35 на кварталі Комарова у м. Луганську. Внаслідок залиття квартири було зіпсовано: загальна площа залиття –116,32 мІ, яка складається з загальної площі пошкоджених стін –96,92 мІ, та 19,4 мІ зіпсованої стелі. 07 грудня 2010 року ОСОБА_1 надав відповідачу розрахунок витрат на ремонт квартири після затоплення та отримав йогу згоду на сплату витрат та досудове врегулювання цього питання, однак 10 грудня 2010 року відповідач ОСОБА_5 відмовився відшкодувати завдані збитки.

        Крім того, внаслідок залиття, як вказали позивачі у позові їм було завдано ще й моральну шкоду, оскільки на даний час позбавлені нормальних умов проживання, квартира втратила естетичний вигляд, встановився стійкий неприємний запах та на протязі року вимушені жити в умовах які їх морально пригнічують та змушують звертатися до юридичних компаній за допомогою. Все це завдає позивачам фізичних та моральних страждань.

        Тому позивачі просили стягнути з відповідача ОСОБА_5 на їх користь матеріальні збитки, внаслідок затоплення у сумі 4024,34 грн., моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. та судові витрати у  сумі 122,00 грн.

        У попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявив клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не  заявляє самостійних вимог на предмет спору ДУ-4 «Луганськ-житло», про що 18 травня 2011 року суд виніс відповідну ухвалу із залученням ДУ-4 «Луганськ - житло», в якості третьої особи /а. с. 39/.

         До початку судового засідання до суду надійшов відзив від МКП «Луганськ - житло»на уточнену позовну заяву про відшкодування матеріальних збитків та компенсації моральної шкоди, в якому представник третьої особи –ОСОБА_6 просила задовольнити уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у повному обсязі /а. с. 48 –49/.

        У судове засідання з’явилися позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_7 та підтримали уточнені позовні вимоги, просили задовольнити їх у повному обсязі.

        Відповідач ОСОБА_5  у судове засідання з’явився та не був згоден з заявленими уточненими вимогами позивачів, просив суд відмовити у задоволення позову, однак не надав доказів на підтвердження відсутності винних дій з його боку щодо завдання шкоди.  Більш того, в судовому засідання підтвердив факт залиття, але з сумою шкоди не погодився. Прохав надати час на підготовку розрахунків, однак потім до суду не зявився, причину неявки суду не повідомив. Суд, враховуючи, що відповідачем були надані пояснення в судовому засіданні, тривалість розгляду справи, враховуючи думку позивача, представника позивача, вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача.

         Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає уточнені позивні вимоги позивачів обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.      

        Згідно положень ст. ст. 3,11 та 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.      

       Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.      

       Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.      

        Судом встановлено, що квартира № 2 у буд. № 35 на кварталі Комарова у м. Луганську, яка ім. належить на праві власності в рівних частках, згідно фотокопії свідоцтва про право власності  на житло № 239 від 08 січня 1999 року за реєстровим №  13/632 /а. с. 10/.      

       Відповідно до акту про залиття квартири № 2 у буд. № 35 на кварталі Комарова у м. Луганську , складеного 01 грудня 2010  року, комісією будинкоуправлінням № 4 Міського комунального підприємства   «Луганськ - житло» квартира позивачів зазнала залиття, згідно фотокопії акту залиття вказаної квартири /а. с. 9/. 

       Клопотання про проведення  судової будівельно-технічної експертизи  до суду не надходило.    

       Судом встановлено, працівниками  «Луганськ - житло»  ремонтних робіт не проводилося, із заявами на предмет усунення недоліків системи гарячого водопостачання або опалення  відповідач не звертався.    

    Відповідно до ст. 317 ЦК України, власнику належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що породжує зобов’язання утримувати об’єкт власності в належному стані, а конкретно внутрішні квартирні системи водопостачання та водовідведення.

        На підставі ст. 151 ЖК України,  громадяни, які  мають  у  приватній  власності  жилий будинок (квартиру),  зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити
за  свій  рахунок  поточний  і  капітальний  ремонт,  утримувати в порядку придомову територію.

        Керуючись ст. 177 ЖК України, громадяни зобов'язані забезпечувати    схоронність   жилих приміщень,  бережно ставитися до  санітарно-технічного  та  іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання
жилого будинку і придомової території,  правил  пожежної  безпеки, додержувати  чистоти  і  порядку в під'їздах,  кабінах ліфтів,  на сходових клітках і в інших місцях загального користування, повинні провадити за свій  рахунок  поточний  ремонт  жилих приміщень

       Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями, чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.    

       З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що відповідачки своїми неправомірними діями, а саме  неналежним утримання майна, чим  завдали  позивачу матеріальну шкоду у вигляді залиття квартири, розмір якої, згідно до проектно-кошторисної документації загальна площа залиття –116,32 мІ, яка складається з загальної площі пошкоджених стін –96,92 мІ, та 19,4 мІ зіпсованої стелі, згідно фотокопії розрахунку вартості відновлювального ремонту після затоплення квартири складає 4024,34 грн. /а. с. 4 –8/ та задовольняє в цієї частині позов.

       Відповідно до ч.1, п.4 ч.2 ст. 23, 280 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.      

        Відповідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.      

        Враховуючи роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»за № 4 від 31 березня 1995 року, згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках позивача, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивача, внаслідок якого було пошкоджено його майно, також це залиття спричинило у позивача негативні зміни у звичайних умовах його життя, що зумовлено витраченням часу на документальне оформлення випадку залиття, захисту свого порушеного права в суді, в зв’язку з чим останньому були спричинені моральні страждання.

       Таким чином, завдання моральної шкоди власникові пошкодженого майна не викликає сумнівів в його наявності, але суд критично ставиться до заявленої суми моральної шкоди 5000,00 грн.

      Розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає виходячи з  вимог розумності, справедливості, а також істотності зазначених змін в звичному складі життя позивача у зв’язку з залиттям квартири і вважає, що вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню в розмірі 400,00 грн. на користь  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4

       Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні  на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини  вимог.           

         Таким чином суд вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню яастково у розмірі   4024,34 грн., та вимоги на стягнення моральної  шкоди в розмірі 400,00  грн.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 54,46 грн. (59,2% - задоволено вимоги позову) судового збору на користь позивачів,   та  інформаційне –технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн., оскільки заявлені.

         На підставі та керуючись ст. ст. 23, 24, 317,1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 151, 177 ЖК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215,  294, 296 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

         Уточнені позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4  до ОСОБА_5, третя особа ДУ-4 «Луганськжитло»про відшкодування  матеріальних збитків та компенсацію моральної шкоди  - задовольнити  частково.    

          Стягнути  з  ОСОБА_5 на  користь  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках  матеріальну шкоду в сумі  4024 (чотири тисячі двадцять чотири) гривні, 34 коп.

         Стягнути  з   ОСОБА_5 на  користь  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках  моральну шкоду  в розмірі  400 гривень (чотириста)  гривень) 00 коп.

         Стягнути з  ОСОБА_5 на  користь  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рівних частках   судові  витрати зі сплати держмита у розмірі 54,46 грн. та інформаційне технічне забезпечення судового процесу у сумі 30,00 грн.      

Вступна та резолютивна частини ухвалені в нарадчій кімнаті та проголошені 19 грудня 2011 року.

          Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська шляхом подачі у десятиденний строк після оголошення рішення апеляційної скарги. Особам, які не були присутні при оголошенні рішення в той же строк з дня отримання копії рішення.     

          Суддя:                                                                                        Н.О.Кравченко