Справа № 489/5289/21

Номер провадження 2/489/35/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 квітня 2025 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Губницького Д. Г.,

секретаря судового засідання Топчої А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус ММНО Миколаївської області Сазонова Маргарита Борисівна про виділ реальної частки домоволодіння,-

встановив:

У серпні 2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила виділити  у приватну власність 51/100 частки житлового будинку літ.А загальною площею-56.3 кв.м., житловою площею-40.3 кв.м., господарчі будівлі – літ.В, Впд,Е,П,О,Р огорожі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування та припинити право спільної часткової власності позивача за вказаною адресою.

Як на підставу позовних вимог позивач вказала, що ОСОБА_1   (далі – Позивач) прийняла спадщину після смерті її матері(спадкодавець) ОСОБА_3 ,та за довіреністю виписав на свого чоловіка гр. ОСОБА_4 (далі представник) , котрий в подальшому оформляв спадщину ; 51/100 частки у праві власності на домоволодіння за адресою- буд. АДРЕСА_2 .(відповідні копії додаються).  28 липня 2021 року отримали Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних від приватного нотаріуса Сазонова Маргарита Борисівна(далі третя особа) дій в зв`язку з тим, що сталися неповоротні зміни, а саме : Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.12.2019 року по справі №489/2138/19 на підставі якого гр. ОСОБА_5 (далі відповідач) здійснила виділ своєї частки із спільного майна - 49/100 частки , доля співвласника  цього майна не вирішувалась. Що унеможливлює видачі свідоцтва про право на спадщину на належні спадкодавцеві(позивачу) 51/100 частки у праві власності на частки домоволодіння, бо з моменту початку поділу даний об`єкт припинив своє існування та процедура поділу не завершена, тому є неможливим вчинити всі необхідні нотаріальні дії, щодо оформлення спадку.    Відповідач  володіє нерухомим майном: житловим будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 /1-та окрема адреса присвоєна.  Відповідно до  правоустановчих документів Позивачу належить 51/100 частина вказаного домоволодіння і земельної ділянки -273 кв.м. , та Відповідачеві належать  49/100 частини  вказаного домоволодіння і земельної ділянки -228 кв.м. Вказані будинки розташовані окремо а також і зазначені господарчі будівлі.  Враховуючи, що на період оформлення відповідних документів Відповідачем на виділення своєї частки спадкового майна та окрему адресу, Позивач не мала відповідних повноважень на зазначене майно, так, як не було оформленні відповідні право установчі документи на спадкове майно. Відповідач у судовому порядку дані дії вчинила, що унеможливлює Позивачу оформити відповідні документи на вказане спадкове майно. Тому приватним нотаріусом Сазонова Маргарита Борисівна(третя особа) і видала вищевказану Постанову про відмову у вчинені відповідних нотаріальних дій.  Неодноразові звернення Позивача з проханням здійснити добровільно спільний розподіл майна Відповідачем постійно ігнорується.

   В результаті такої поведінки Відповідача, Позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав та захисту порушених прав на нерухоме майно – частку спірного будинку, майнові права на який оформлені згідно діючого законодавства.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 18.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку загального позовного провадження.

19.05.2023 р. ухвалою суду було призначено судову будівельно-технічну експертизу.

26.03.2024 р. до суду надійшов висновок експерта.

27.06.2024 р. була винесена ухвала про закриття підготовчого судового засіданя та призначення справи до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату, час, місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Позивач надала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розглядати справу у її відсутність.

Відповідач причини неявки суду не повідомила та відзиву на позовну заяву не подала.

Третя особа надала відгук на позовну заяву в якому просить розглядати справу без її участі.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, суд приходить до наступного.

Згідно матеріалів справи гр. ОСОБА_1   (далі – Позивач) прийняла спадщину після смерті її матері(спадкодавець) ОСОБА_3 ,та за довіреністю виписав на свого чоловіка гр. ОСОБА_4 (далі представник), котрий в подальшому оформляв спадщину ; 51/100 частки у праві власності на домоволодіння за адресою- буд. АДРЕСА_2 .

    28 липня 2021 року отримали Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних від приватного нотаріуса Сазонова Маргарита Борисівна(далі третя особа) дій в зв`язку з тим, що сталися неповоротні зміни, а саме : Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.12.2019 року по справі №489/2138/19 на підставі якого гр. ОСОБА_5 (далі відповідач) здійснила виділ своєї частки із спільного майна - 49/100 частки, доля співвласника  цього майна не вирішувалась. Що унеможливлює видачі свідоцтва про право на спадщину на належні спадкодавцеві(позивачу) 51/100 частки у праві власності на частки домоволодіння, бо з моменту початку поділу даний об`єкт припинив своє існування та процедура поділу не завершена, тому є неможливим вчинити всі необхідні нотаріальні дії, щодо оформлення спадку. 

   Відповідач  володіє нерухомим майном: житловим будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 /1-та окрема адреса присвоєна. 

   Відповідно до  правоустановчих документів позивачу належить 51/100 частина вказаного домоволодіння і земельної ділянки -273 кв.м. , та відповідачеві належать  49/100 частини  вказаного домоволодіння і земельної ділянки -228 кв.м .

Склад  об`єктів майна позивача за адресою – АДРЕСА_3 частки становить: житловий будинок літ-А, 56,3 кв.м., з житловою площею 40,3 кв.м. (за планом літера А) господарчі будівлі - літня кухня-В - 48,2 кв.м., пд,Е- вбиральня-1.5 кв.м., П- гараж 28.4 кв.м. ,О,Р-огорожі та споруди – всього 273 кв.м.  

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 166583122, сформованої 15.05.2019 на запит суду, підтверджено право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_2 позивача ОСОБА_2 на 49/100 часток та ОСОБА_3 на 51/100.

Згідно актуальної інформації про об`єкт нерухомого майна ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_4 .

За технічними показниками вищевказані об`єкти є окремими житловими будинками та можуть бути поділені на два окремих об`єкта.

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.12.2019 р. було виділено ОСОБА_2 у власність 49/100 часток житлового будинку літ. Б, загальною площею 60,3 кв.м, житловою площею 38,1 кв.м, і господарчих будівель літ. Т та С за адресою: АДРЕСА_4 . Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_2 на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 355 ЦК України передбачено, що майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно частини 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з частинами першою, другою статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Отже, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку у спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 205/9065/15-ц (провадження № 61-21409св18) зроблено висновок, що «системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України дає підстави дійти висновку про те, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) будинку, що перебуває в спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася».

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 712/9240/16-ц (провадження № 61-13395св19).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 грудня 2019 року у справі № 171/228/15-ц (провадження № 61-5812св19) зазначено, що «визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц (провадження № 61-13434св19) зроблено висновок, що «у справі, що переглядається, суди не врахували, що допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб`єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу».

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частин першої, другої статті 76, частини першої статті 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно з частиною першою статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як вбачається з технічного паспорту житлового будинку від 06.07.2021 року та висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, проведеної судовим експертом Лесків С. А. від 22.03.2024 року № 125-0122, Провести виділ 51/100 частки житлового будинку з господарськими будовами і спорудами по АДРЕСА_1 на самостійні ізольовані квартири, враховуючи планування, об`ємно - планувальні характеристики житлового будинку, інженерні комунікації, згідно ідеальних часток співвласників та наближених до ідеальних часток співвласників, у складі житлових і допоміжних приміщень, регламентованих вимогами ДБН В.2.2-15-2019 «Будівлі і споруду. Житлові будинки. Основні положення» - технічно можливо.

Відповідно фактично для розподілу часток необхідність в переобладнанні та переплануванні відсутня.

Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі, а якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ провадиться в судовому порядку, допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об`єкту нерухомого майна є висновок експерта або іншого уповноваженого суб`єкта, тому суд визнає доведеним технічну можливість поділу в натурі спірного житлового будинку та господарських будівель. Враховуючи, що відповідач виділився в окрему адресу за рішенням суду із часткою 49/100, суд дійшов до висновку, про задоволення позовних вимог.

При цьому суд зауважує, саме такий поділ спірного майна, що є у спільній частковій власності, не порушить прав співвласників, вирішить спір між сторонами, та не створить умов для нового спору в майбутньому.

На підставі статті 141 ЦПК України позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 про виділення частки домоволодіння - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 у власність 51/100 часток житлового будинку літ. А, загальною площею 56,3 кв.м, житловою площею 40,3 кв.м, і господарчих будівель літ. В, Впд, Е, П, О та С за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Ленінський районний суд міста Миколаєва протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Виходячи з вимог частини п`ятої  статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;

третя особа: Приватний нотаріус ММНО Миколаївської області Сазонова Маргарита Борисівна, адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст судового рішення складено 25.04.2025.

Суддя                                                                                                     Д. Г. Губницький