ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
31 жовтня 2011 року 13:31 № 2а-14741/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В. при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Києві
про визнання дії протиправними, зобов'язання вчинити дії
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту - відповідач) та просить суд визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати зняти арешт з автомобіля "RENAULT" марки "LAGUNA", модель ”, 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, колір -синій, об’єм двигуна –1783 см3, кузов № НОМЕР_2, накладеного 31 серпня 2005 року постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві в ході виконавчого провадження по примусному виконанню виконавчого напису № 1574 посвідченого 27 липня 2005 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-14741/11/2670, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 21 жовтня 2011 року.
У судовому засіданні 21 жовтня 2011 року виникла необхідність зупинення провадження у справі, у зв’язку з тим, що копії виконавчого провадження № 23738794 не були надані, а представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2011 року зупинено провадження в адміністративній справі № 2а-14741/11/2670 до 30 жовтня 2011 року, судове засідання призначено на 31 жовтня 2011 року.
У судовому засіданні 31 жовтня 2011 року позивач підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Заявлений позов обґрунтував тим, що постановою Відділу державної виконавчої служби Дарницького району міста Києва від 31 серпня 2008 року на підставі виконавчого напису № 1574 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2 накладено арешт на автомобіля "RENAULT" марки "LAGUNA", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – синій, об’єм двигуна –1783 см3, кузов № НОМЕР_2, який 11 квітня 2011 року на аукціоні придбано позивачем, за результатами якого складено протокол № 2-К-37 з проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна. Вартість придбаного автомобіля платіжним дорученням № 436399 перераховано на депозитний рахунок Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва. Позивач зазначає, що неодноразово звертався із заявами до відповідача з прохання зняти арешт з рухомого майна – автомобіля "RENAULT" марки "LAGUNA", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, колір –синій, об’єм двигуна – 1783 см3, кузов № НОМЕР_2, у зв’язку з його придбанням на аукціоні, але станом на момент звернення до суду відповіді на звернення від 28 липня 2011 року, 02 вересня 2011 року та 29 вересня 2011 року не отримав.
Представник відповідача у судові засідання 21 жовтня 2011 року та 31 жовтня 2011 року не з’явився, заперечень проти позову не надав, копій матеріалів виконавчого провадження № 14838445 на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2011 року не надав, хоча про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином у відповідності до вимог статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.
Адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі (частина 5 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення позивача, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
11 квітня 2011 року на аукціоні позивачем придбано автомобіля "RENAULT" марки "LAGUNA", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – синій, об’єм двигуна –1783 см3, кузов № НОМЕР_2 за результатами якого складено протокол № 2-К-37-ДН-з з проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, копія якого міститься в матеріалах справи.
Позивачем зазначено, що під час проведення реєстраційних дій встановлених статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII, йому стало відомо про накладання арешту на автомобіля "RENAULT" марки "LAGUNA", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – синій, об’єм двигуна – 1783 см3, кузов № НОМЕР_2, постановою Відділу державної виконавчої служби Дарницького району міста Києва від 31 серпня 2008 року на підставі виконавчого напису № 1574 приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2
28 липня 2011 року позивач звернувся до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва із заявою про вчинення дій, спрямованих на звільнення з – під арешту автомобіля "RENAULT" марки "LAGUNA", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – синій, об’єм двигуна – 1783 см3, кузов № НОМЕР_2.
У судовому засіданні 31 жовтня 2011 року позивачем додані до матеріалів справи копії відповідей Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва від 07 жовтня 2011 року, 05 серпня 2011 року та 23 вересня 2011 року, в яких зазначено, що підстав для зняття арешту з вищевказаного транспортного засобу не має, оскільки Відділ державної виконавчої служби Дарницького району міста Києва не надав до пакету документів постанови про накладання арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Окружний адміністративний суд міста Києва не погоджується із такими доводами відповідача та зазначає наступне.
Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Відповідно до статті 57 цього Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту
Частиною 1 статті 58 Закону встановлено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Відповідно до частини 2 статті 62 цього ж Закону визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні
Пунктом 5.12.5. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158 встановлено, що передача арештованого майна на реалізацію спеціалізованим організаціям здійснюється на конкурсній основі після його вилучення у боржника та проведення його оцінки. Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, установлений державним виконавцем, але не раніше ніж через 5 днів після накладення арешту.
Позивач зазначає, що 24 березня 2011 року на інтернет-сайті Міністерства юстиції України «система реалізації конфіскованого та арештованого майна» було опубліковано повідомлення № 359364 про реалізацію автомобіля "RENAULT" марки "LAGUNA", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – синій, об’єм двигуна – 1783 см3, кузов № НОМЕР_2, в ході виконавчого провадження № 14838445 Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва по примусовому виконанню виконавчого напису № 1574 виданого 27 липня 2005 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2
В матеріалах справи міститься копія акту державного виконавця про проведення аукціону від 22 квітня 2011 року, який видано на підставі протоколу про проведення аукціону № 2-К-37-ДН-з від 11 квітня 2011 року, відповідно до якого переможцем зазначено ОСОБА_1.
Відповідно до пункту 7.1 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 15 липня 1999 року № 42/5 право власності на майно переходить до переможця аукціону після повного розрахунку за придбане майно.
У судовому засіданні встановлено, що вартість придбаного автомобіля платіжним дорученням № 436399 перераховано на депозитний рахунок Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва.
Тобто, право власності на автомобіля "RENAULT" марки "LAGUNA", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – синій, об’єм двигуна – 1783 см3, кузов № НОМЕР_2 з моменту перерахування повної вартості зазначеного транспортного засобу перейшло ОСОБА_1.
Слід зазначити, що відмова Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва у знятті арешту з вищезазначеного рухомого майна через відсутність в матеріалах виконавчого провадження постанови про накладання арешту на майно та заборони його відчуження суд вважає не обґрунтованим та безпідставним з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5.15 Інструкції про проведення виконавчих дій особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 40), не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання.
Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.
Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту - боржнику.
За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або якщо витрати, пов'язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби (додаток 40). Копія постанови державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту.
У всіх інших випадках за незакінченими виконавчими провадженнями арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Зазначені в пунктах 5.15.2 - 5.15.4 цієї Інструкції постанови начальника органу державної виконавчої служби та державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду в 10-денний строк.
З аналізу вищезазначених норм вбачається, що неправомірною є відмова Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва у знятті арешту з транспортного засобу автомобіля "RENAULT" марки "LAGUNA", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – синій, об’єм двигуна – 1783 см3, кузов № НОМЕР_2 у зв’язку з відсутністю в матеріалах виконавчого провадження постанови про накладання арешту на майно та заборони його відчуження, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено таке обґрунтування.
Слід зазначити, що в матеріалах справи містяться копії відповідей Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва від 07 жовтня 2011 року, 05 серпня 2011 року та 23 вересня 2011 року в яких зазначено, що 20 травня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу, якою припинено чинність арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Суд не бере до уваги таке твердження Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва, оскільки відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження існування постанови про повернення виконавчого документу та не надано копії матеріалів виконавчого провадження на виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2011 року.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї ж встанволено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, відповідачем не виконано покладений на нього Кодексом адміністративного судочинства України, як на суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування, та не доведено правомірності оскаржуваних дій та рішення, не надано на виконання вимог Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2011 року копій матеріалів виконавчого провадження № 14838445, у зв'язку з чим та відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядав адміністративну справу за наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва протиправними щодо не зняття арешту з автомобіля "RENAULT" марки "LAGUNA", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, колір – синій, об’єм двигуна –1783 см3, кузов № НОМЕР_2, накладеного 31 серпня 2005 року постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві в ході виконавчого провадження по примусному виконанню виконавчого напису № 1574 посвідченого 27 липня 2005 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2
3. Зобов’язати Відділ державної виконавчої служби Дніпровського району міста Києва зняти арешт з автомобіля "RENAULT" марки "LAGUNA", 2003 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, колір –синій, об’єм двигуна –1783 см3, кузов № НОМЕР_2, накладеного 31 серпня 2005 року постановою Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у місті Києві в ході виконавчого провадження по примусному виконанню виконавчого напису № 1574 посвідченого 27 липня 2005 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_2
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.