Справа №  2-3100/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12 жовтня 2011 року року     Подільський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді:   Войтенко Т.В.

за участю секретаря:               Волошина В.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Головне Управління  юстиції в м.Києві про усунення від права спадкування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Головне Управління  юстиції в м.Києві про усунення від права спадкування.

           Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла  мати сторін ОСОБА_4. Після її смерті відкрилася спадщина на ? частину квартири АДРЕСА_1. Єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є позивачка ОСОБА_1  та відповідач ОСОБА_3, які у встановлений законом шестимісячний строк прийняли спадщину.               

Позивачка зазначає,  що її мати ОСОБА_4 01 липня 2003 року була визнана недієздатною, а її  було призначено опікуном над матір’ю. Покійна мати хворіла тяжкими хворобами, в наслідок яких перебувала у безпорадному стані та потребувала постійного стороннього догляду.

З 2003 року та дня смерті ОСОБА_4 відповідач ухилявся від надання допомоги матері. Він ніколи не цікавився станом її здоров’я, не надавав їй допомоги, не сплачував за комунальні послуги до 2004 р.

За таких обставин, позивачка вважає що відповідач має бути усунутим від права на спадкування після смерті ОСОБА_4, у зв’язку з чим звернулася з даним позовом до суду.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що він та мама до 2008 року проживали разом, мама могла себе самостійно обходити, харчуватися з холодильника, не потребувала сторонньої  допомоги, а він не ухилявся від надання їй допомоги.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували з підстав необґрунтованості, посилаючись на те, що відповідач та мама вели спільне господарство, проживали разом, візити позивачки в квартиру матері носили тимчасовий та періодичний характер, а проживання останні роки перед смертю матері та позивачки разом є логічним з огляду на те, що опікун з підопічним повинні проживати разом. Вказуючи на відсутність доказів про те, що відповідач ухилявся від надання допомоги матері, просили відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи Головного управління юстиції у м.Києві у судове засідання не з’явився, просив розглядати справу за відсутності представника третьої особи, а щодо рішення у справі поклався на розсуд суду.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову у зв’язку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є дітьми ОСОБА_4 (а.с.50, 53,54).

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 померла, а після її смерті відкрилася спадщина на належну їй ? частину квартири АДРЕСА_1 у м.Києві (а.с.60).

Як спадкоємці першої черги позивачка та відповідач у встановлений законом шестимісячний строк прийняли спадщину (а.с.58).

Посилаючись на те, що відповідач має були усунутим від права спадкування після померлої матері, позивачка звернулася з даним позовом.

У судовому засіданні встановлено, що мати сторін ОСОБА_4 постійно була зареєстрованою у квартирі за адресою: АДРЕСА_1.

З 1974 року ОСОБА_4 перебувала на диспансерному обліку у лікаря психіатра (а.с. 12), однак до 2003 року могла самостійно себе обходити та не потребувала сторонньої допомоги. Дані обставини не заперечувалися сторонами.

У 2003 році ОСОБА_4 поламала праву стегнову кістку та тривалий час з 25 травня по 19 липня 2003 року знаходилась на лікуванні, що підтверджується відповідними виписками з історії хвороби Київської міської клінічної лікарні №8 (а.с. 13, 22-23).

Як пояснила у судовому засіданні позивачка, з часу хвороби у 2003 році за мамою  весь час  доглядала позивачка. Відповідач лише один раз провідав маму у лікарні. Після виписки з лікарні ОСОБА_4 було накладено на ногу гіпс та шину, а тому вона не могла обходитись без сторонньої допомоги. З метою догляду за свою матір’ю  позивачка забрала ОСОБА_4 до себе в однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_3, в якій проживала на той час зі своїм чоловіком (а.с. 97).

1 липня 2003 р. рішенням Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_4 була визнана недієздатною у зв’язку з психічним захворюванням з ознаками шизофренії (а.с 14).

Після видужання ноги, мама сторін попросилася перевезти її до себе додому у квартиру по вул. Фрунзе, а тому з початку 2004 року ОСОБА_4 почала знову проживати у спірній квартирі разом з відповідачем.

Дані обставини не заперечувались відповідачем ОСОБА_3 та узгоджуються з поясненнями ОСОБА_5 – дружини відповідача, допитаної як свідка, з пояснень яких встановлено, що на момент, коли мама поламала ногу, вони проживали в квартирі ОСОБА_5 на Оболоні, відвідували маму у лікарні разом один раз точно. У 2005 році відповідач та ОСОБА_5 одружилися (а.с. 102) та стали проживати в АДРЕСА_1 разом з мамою.

Позивачка пояснила суду, що починаючи з початку 2004 року після повернення матері до спірної квартири, постійно приходила до матері та надавала їй всіляку допомогу. Приносила їжу, прала речі, допомагала матері слідкувати за гігієною. Слідкувала за лікуванням матері, забезпечувала періодичне стаціонарне лікування матері у психлікарні. Лише короткий період у 2004 році вона фізично не могла провідувати маму, оскільки в цей час тяжко хворів чоловік позивачки, який помер в липні 2004 року. Разом з тим, в період відсутності позивачки, допомогу матері надавала дочка позивачки та брат матері - ОСОБА_6, який будучи допитаним як свідок підтвердив такі обставини справи.

Встановлено, що 26 грудня 2005 р. рішенням Подільського районного суду м.Києва ОСОБА_1 визнано опікуном над матір’ю ОСОБА_4 (а.с. 17,18). Разом  з тим, позивачка не весь час проживала разом з підопічною, а лише періодично до 2008 року забирала маму до себе на квартиру по АДРЕСА_3 або ж сама залишалася з мамою в АДРЕСА_1. Такі обставини справи підтверджуються письмовими доказами, зокрема відповідно до Акту від 25 березня 2005 р. ДП «Еко» ОСОБА_4 фактично проживала з дочкою ОСОБА_1 (а.с.24).

Відповідно до Акту від 21 червня 2005 р. ОСОБА_4 вже проживала в АДРЕСА_1 (а.с. 25). Станом на 19 січня 2006 р. ОСОБА_4 знову проживала у дочки (а.с. 26).

Позивачка займалася лікуванням матері, що підтверджується копіями заяви від імені ОСОБА_4 про прийняття її на медичне обслуговування в поліклініку Печерського району за адресою дочки, копією довідки про проведення протезування матері за заявою ОСОБА_1 (а.с. 15, 16).

Відповідно до довідки огляду МСЕК від 17 серпня 2006 р. ОСОБА_4 встановлено першу групу інвалідності загального захворювання довічно та зафіксовано, що ОСОБА_4 потребує постійного стороннього догляду і нагляду (а.с. 20).

В своїх поясненнях, відповідач не заперечував, що позивачка відвідувала маму у спірній квартирі, слідкувала за її гігієною, приносила харчування. Періодично мама знаходилась на лікуванні у психіатричній лікарні. Участі у поміщенні мами на лікування у лікарню відповідач не приймав. Однак в той час, коли мама знаходилась вдома, вона могла брати продукти в холодильнику, які купував відповідач. Пересувалася мама по квартирі самостійно на ходунках.

Разом з тим, свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що в той час, коли вона і не жила у спірній квартирі з відповідачем, вона все рівно приносила їжу ОСОБА_4 Протягом 2005-2006 року проживаючи разом з мамою, купувала їй ліки та кормила її. Одночасно підтвердила, що починаючи з 2007 року позивачка почала частіше відвідувати маму. З 2008 року мама у спірній квартирі не жила, оскільки її забрала до себе позивачка.

Такі свідчення свідка підтверджують пояснення позивачки, з яких вбачається,  що у лютому 2008 року позивачка забрала маму до себе на квартиру по АДРЕСА_3. За цією адресою мама прожила до смерті.

Відповідач пояснив суду, що востаннє маму бачив живою у 2009 році. ОСОБА_5 пояснила, що востаннє маму бачила у 2008 році. Подружжя робило спроби відвідати маму на квартирі позивачки, однак як вони пояснили, двері ніхто не відчинив. Щодо кількості спроб відвідати маму за період з лютого 2008 року по день смерті, пояснення були суперечливими, чи то один, чи то два рази.

Доказів про те, що відповідач робив спроби відвідувати маму, що йому чинились перешкоди у спілкуванні з нею, відповідач не надав.

Разом з тим, свідок ОСОБА_7, яка є сусідкою позивачки по АДРЕСА_3, засвідчила суду, що останні роки мама позивачки весь час проживала в квартирі позивачки, ОСОБА_1 самостійно доглядала за мамою, в той час, коли потрібно було відлучитися, просила наглядати за мамою сторонніх осіб, зокрема двічі просила і саму сусідку. Коли саме  ОСОБА_7 наглядала за ОСОБА_4 згадати не змогла.

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_4 померла у квартирі позивачки. Поховання матері здійснено за кошти позивачки, що підтверджується письмовими доказами та не заперечувалось відповідачем (а.с. 28 -32).

За таких обставин, суд вважає доведеними ті обставини, що з 2008 року до дня смерті ОСОБА_4 відповідач ОСОБА_3 не надавав ніяку допомогу своїй матері, яка згідно медичних довідок потребувала сторонньої допомоги та догляду, а відтак

безвідповідально ставився до життя матері.

ОСОБА_3 розуміючи свій обов’язок щодо надання допомоги, не цікавилась або не хотів цікавитись, чи необхідна ОСОБА_4  така допомога для існування, зважаючи на стан її здоров’я, і маючи фізичну можливості надавати допомогу, свідомо не виконував  покладений законом обов'язок.

В свою чергу, наявність неприязних відносин між сторонами, не може слугувати підставою для звільнення від обов’язку допомагати непрацездатній, хворій матері.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки, у зв’язку з чим приходить до висновку про їх задоволення  - ОСОБА_3 потрібно усунути від права спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_4

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивачки 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст.ст.1217, 1224, 1258, 1261,1268 ЦК України, ст.ст. ст. 3, 10,11, 14, 60, 88, 213- 215, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Усунути ОСОБА_3 від права спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року матері ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

          СУДДЯ                                                                                     Войтенко  Т.  В.