Справа №2-396/07

РІШЕННЯ

іменем України

17 серпня 2007 року                    Володимирецький районний суд Рівненської області в складі

головуючої -   судді Іванків О.В.

при секретарі -  Басик Г.Т.

з участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2 відповідачаОСОБА_3, представників органу опіки та піклування Самулік Т., Котович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітніх дітей,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, укладеного 03 вересня 1999 року і зареєстрованого Антонівською сільською радою Володимирецького району Рівненської області. Крім того, просила суд визначити місце проживання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 2000 р.н. та ОСОБА_5 2001 р.н. по місцю проживання матері.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що шлюбне життя з відповідачем не склалося через зловживання спитрними напоями та застосування насильства. Оскільки двоє молодших дітей проживають разом з нею в с.Чаква Володимирецького району, також хоче забрати і двох старших дітей, які в даний час живуть з чоловіком.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повністю підтримала свої позовні вимоги, пояснивши, що з відповідачем сімейних відносин не підтримують. Примиритись у строк, що надавався судом, їм не вдалось, оскільки відповідач, який винен у розпаді сім"ї, жодних заходів до примирення не вживав. Шлюб розпався остаточно і будь-яке примирення між ними неможливе. Що стосується місця проживання дітей, то позивачка має можливість виховувати та утримувати всіх дітей, вважає, що дітям краще жити разом, в одній сім"ї.

Відповідач проти позову заперечив, пояснив суду, що шлюб розпався з вини позивачки, яка не бажає повертатись в сім"ю. Що стосується дітей, то, на думку ОСОБА_3, їм краще жити разом з батьком.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши інші докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, у відповідності до ст.112 СК України, при вирішенні питання про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя, суд приймає до уваги фактичні взаємини між подружжям, фактичні причини розірвання шлюбу та інші обставини.

В даному випадку в судовому засіданні встановлено, що шлюб існує формально, подружні та сімейні взаємини між сторонами припинено остаточно, подальше збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що є передбачені законодавством підстави для розірвання шлюбу.

Також судом встановлено, що в шлюбі позивача та відповідача народжено четверо дітей -ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 В даний час ОСОБА_5 таОСОБА_4 проживають з батьком, а ОСОБА_6 і ОСОБА_7 - з матір"ю.

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 має постійне місце проживання та праці, позитивно характеризується, має належні умови для проживання дітей, належно виконує батьківські обов'язки по відношенню до двох малолітніх дітей, які при ній проживають, що підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні. Ці обставини в своїх поясненнях визнав і відповідач ОСОБА_3

Будь-яких доказів, які б свідчили про неможливість позивачки виховувати дітей, а також свідчень про негативний вплив на дітей з боку матері або сім"ї, в якій вони проживають, відповідачем не надано.

Разом з тим, позивачка пояснила суду, що відповідач застосовував до неї фізічне насильство, вигнав з дому, в нетверезому стані влаштовує сварки, що негативно впливає на психічний стан та розвиток дітей. Крім того, з дозволу відповідача син ОСОБА_5, якому ще не виповнилось 6 років, вживав алкогольні напої.

Ці пояснення позивачки підтверджуються показами свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також і іншими доказами, в т.ч. постановою про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом погрози вбивством від 05.06.2007 року, постановою Володимирецького районного суду від 11.06.2007 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за насильство в сім"ї.

Органом опіки та піклування Великоцепцевицької сільської ради дано висновок про недоцільність зміни місця проживання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5, однак цей висновок суд оцінює критично з наступних підстав.

Як пояснила в судовому засіданні представник даного органу Самулік Т., при наданні висновку представниками органу не було проведено обстеження житлово-побутових умов, в яких виховуються діти, не враховувались дані з місця проживання матері, відомості про доходи батьків, інші важливі обставини.

Дослідивши документи, надані в судове засідання органом опіки та піклування сільської ради, суд приходить до висновку, що ці докази є суперечливими, формальними, і повністю спростовуються сукупністю інших доказів. Так, проводячи 16.08.2007 року на вимогу суду обстеження житлово-побутових умов в господарстві ОСОБА_3, працівники сільської ради не лише не встановили фактичних умов, в яких проживають діти ОСОБА_5 таОСОБА_4, але й взагалі не навели жодних даних про будинок, господарство, осіб, проживаючих в цьому будинку, його санітарний стан та ін. Характеристика ОСОБА_3, видана сільським головою, містить вказівку на те, що ОСОБА_3 не притягувався до відповідальності, що спростовується постановою суду від 11.06.2007 року.

 Представник органу опіки та піклування Володимирецької районної державної адміністрації пояснила суду, що для забезпечення належних умов виховання та розвитку дітей більш доцільним є проживання всіх дітей при одному з батьків, в даному випадку - при матері.

У відповідності до ст.161 Сімейного Кодексу України, при вирішенні спору про місце проживання дитини, суд приймає до уваги ставлення кожного з них до виконання батьківських обов'язків, особисту прихильність дитини до кожного, з них, вік дитини, її стан здоров"я, та інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, як це вбачається зі змісту ст.161 ч.3 Сімейного Кодексу України, суд не вправі передати дитину тому з батьків, хто не має самостійного доходу, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини..

Враховуючи сукупність вказаних обставин, а саме - достатній рівень утримання, догляду та виховання дітей матір"ю, наявність у позивачки для цього матеріальних та побутових умов, відсутність у відповідача самостійного доходу, його протиправну поведінку, суд приходить до висновку про доцільність зміни місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Враховуючи викладене, керуючись ст.110, 112, 161 СК України, ст.ст.15, 208, 209 ЦПК України, суд-

вирішив:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 03 вересня 1999 року Антонівською сільською радою Володимирецького району Рівненської області.

Звільнити сторони від сплати судового збору та державного мита при видачі свідоцтва про розлучення органами РАЦСу на підставі ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України.

Неповнолітніх ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_7ІНФОРМАЦІЯ_4 передати матері ОСОБА_1, прож. с.Чаква Володимирецького району.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано сторонами протягом десяти днів після проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.