Справа  2-3768-11

                                                                      Р І Ш Е Н Н Я

                                                                  іменем        України

30 листопада 2011 року                   Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі :

                 головуючий суддя                                    Мінаєв І.М.

                 при секретарі судового засідання           Фіщенко Д.В.

                 за участю позивача                                   ОСОБА_1

                                   представника позивача           ОСОБА_2

                                   представника третьої особи   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання №2 Слов’янського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Слов’янської міської ради, третя особа комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності,

                                                                   В С Т А Н О В И В :

         До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Слов’янської міської ради про визнання права власності, посилаючись на те, що 26.05.1994р. померла її мати ОСОБА_4, після смерті якої залишилася спадщина, яка складається з домоволодіння №2 по вул..О.Невського в м.Слов’янську, єдиним спадкоємцем якого є позивач. Після смерті матері позивач фактично увійшла у право власності, стала постійно, відкрито та безперервно користуватися цим домоволодінням, утримувати його в належному стані, обробляти земельну ділянку, оплачувати комунальні послуги тощо. До серпня 2011р. вважала, що є власником, оскільки проживає в будинку з 1981 року по теперішній час. У жовтні 2011р. за рекомендаціями знайомих звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право власності на спадщину після смерті матері, але нотаріус та державний реєстратор КП БТІ відмовили у видачі свідоцтва через відсутність документів на будинок. Просила визнати за нею право власності на жилий будинок (А-1) з господарчими будівлями (Б-літня кухня,В.Г- сарай, Д - убиральня) та спорудами (№1 колодязь), розташований по вул..Олександра Невського,2 в м.Слов’янську Донецької області.

         В судовому засіданні позивач, представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги в повному обсязі, додатково пояснили, що позивач з народження проживає у будинку, який належав її матері ОСОБА_4 Спадкодавець при житті збудував будинок, але не зареєстрував його в КП БТІ, оскільки на той час законодавство цієї вимоги не містило. З моменту смерті матері позивач відкрито та безперервно володіє будинком, добросовісно ним заволоділа і тому вважають, що за рішенням суду за позивачем може бути визнано право власності за набувальною давністю.

        Слов’янська міська рада надала лист про розгляд справи за відсутності їх представника, рішення винести на розсуд суду (а.с.29).

        Представник третьої особи КП «БТІ»ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення позовних вимог, вказавши, що позивач є єдиним спадкоємцем після смерті матері, іншим шляхом позивач не має можливості поновити свої права.

        Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника третьої особи, свідків, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають  задоволенню.

        Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

        Згідно ст.ст.10,11,60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

        Відповідно до наданих позивачем документів та досліджених в судовому засіданні матеріалів інвентаризаційної справи, наданої представником КП БТІ, вбачається, що відповідно до Генерального плану забудови, у 1954 році ОСОБА_4 був збудований жилий будинок №2 (колишній №43) по вул..О.Невського в м.Слов’янську, який складається з жилого будинку (А-1) з господарчими будівлями (Б-літня кухня,В.Г- сарай, Д - убиральня) та спорудами (№1 колодязь (а.с.19-24).

        Відповідно до свідоцтва про народження серії ЯЖ №315968, виданого Слов’янським міськзагсом, батьком ОСОБА_1 (до шлюбу Смоляр) ОСОБА_5 є ОСОБА_4 (а.с.3-4).

       26 травня 1994 року померла ОСОБА_4, актовий запис про смерть №945 від 27.05.1994р. (а.с.5).

       Як вбачається з копії паспорту позивача та підтверджено Актом від 11.11.2011р., позивач ОСОБА_1 зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 з 19.08.1981 року, проживає в ньому, після смерті матері ОСОБА_4  з травня 1994 року відкрито стала користуватися зазначеним будинком, безперервно по теперішній час користується ним, утримує будинок в належному стані, оплачує комунальні послуги тощо (а.с.3,6,7-16).

       З пояснень свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, кожного окремо, вбачається, що їм відомо, що ОСОБА_1 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2 з народження, утримує будинок та живе у ньому після смерті матері у 1994р. по теперішній час.

       З постанови державного нотаріуса Першої Слов’янської державної нотаріальної контори від 26.10.2011р. вбачається, що 26.10.2011р. до ДНК звернулася ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_4 Нотаріусом встановлено, що 26.05.1994р. померла ОСОБА_4, спадщину фактично прийняла дочка ОСОБА_1, у склад спадкового майна входить житловий будинок №2 по вул..О.Невського в м.Слов’янську (а.с.17).

         Відповідно до ст..128 ЦК УРСР право власності ( право оперативного керування) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено договором або законом.

         Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом та вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

         Відповідно до ст..344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено Цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно за набувальною давністю виникає за рішенням суду.

         Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 добросовісно після смерті своєї матері з травня 1994р. по теперішній час більш ніж 10 років відкрито, безперервно володіє будинком №2 по вул..О.Невського в м.Слов’янську з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, а тому у суду є підстави для визнання за нею права власності на це майно за набувальною давністю.

         На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

         Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд

                                                                      В И Р І Ш И В :

            Позовні вимоги ОСОБА_1 до Слов’янської міської ради, третя особа комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації», про визнання права власності - задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок (А-1) з господарчими будівлями (Б-літня кухня,В.Г- сарай, Д - убиральня) та спорудами (№1 колодязь), розташований по вул..Олександра Невського,2 в м.Слов’янську Донецької області.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 316 грн. 37 коп.

            Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Слов’янський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги.

                     Суддя

Слов’янського міськрайонного суду                                                                    ОСОБА_8