Коростенський міськрайонний суд Житомирської області    

                                                                                           Справа №   2-а-6246/11  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  10.06.2011 року

          Суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області Кондратюк А.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє також в інтересах неповнолітніх дітей. до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської  міської ради про визнання неправомірних дій та стягнення недовиплачених  коштів, -

В С Т А Н О В И В:

          В квітні 2011 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому зазначила, що вона та її неповнолітні діти: дочка-Катерина, ІНФОРМАЦІЯ_1, син-Володимир, ІНФОРМАЦІЯ_2, має статус потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи,  працює та постійно проживає в м. Коростені, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, а тому  відповідно до Закону України від 28.02.1991  року № 796 – XII  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи /далі Закон № 796 –XII/, має право на щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва.  Однак,  всупереч згаданому Закону вказані виплати  проводились  без застосування кратності до встановленого розміру мінімальної заробітної плати, а в твердих сумах,  встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року, /далі «Постанова № 836»/ тому позивач вважає своє право  порушеним та просить стягнути  з управління праці та соціального захисту населення  виконавчого комітету Коростенської  міської ради   недовиплачені кошти, передбачені  ст.ст. 37  Закону № 796-ХІІ в розмірі 6424,20 грн.  за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року.

          Відповідач позов не визнав,  про що надав до суду письмове заперечення в якому просить позов залишити без задоволення.

          Судом встановлено, що позивач має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії.   Відповідно до ст. 37  Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»мають право  на  отримання щомісячної грошової  допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва  в розмірі 40% мінімальної заробітної.

          Проте в  спірний період часу  ці доплата  та допомога  виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.  

          Згідно п. 2 «Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних  із соціальним  захистом  громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»,  затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України  від 20.09.2005 року № 936 розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня  за  програмами визначаються в числі інших управління праці та  соціального захисту населення  виконкомів міських Рад. Виплата компенсацій та допомог певних видів, в т.ч. і передбачених ст. ст. 37, 39 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад  за місцем реєстрації.   Правовідносини між сторонами виникли з дня набрання чинності вищевказаної постанови.

          Таким чином, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської  міської ради  є належним відповідачем по справі. В порушення вимог  ст. 71 КАС України останній не довів  належними доказами факти відсутності фінансування та видатків Державного Бюджету України, що  направляються    управлінням Міністерства праці і соціального  захисту населення  для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи за ст.ст. 37, 39, 51 Закону № 796 –ХІІ.  Згідно вказаної  норми Закону обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії  чи бездіяльності покладено на  відповідача, якщо він  заперечує  проти  адміністративного позову.

          Однак, доказів правомірності своїх дій  відповідачем  не надано.

          Відповідно  до  ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх  посадові особи зобов’язані діяти лише на  підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачено Конституцією та законами України.

          Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності за них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

          Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

          Частиною 4 зазначеної статті встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

          Оскільки Верховна Рада України і Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягають саме статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не вказана Постанова КМУ.  

          Порушення строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України для  звернення до адміністративного  суду за  захистом  прав, свобод і інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або  повинна  була дізнатися про порушення своїх прав свобод  чи інтересів, є підставою для  відмови у задоволенні адміністративного  позову.

          Виходячи з цього, в межах  строку  звернення до суду підлягають  судовому захисту позовні вимоги за період  з 11.10.2010 року по 31.12.2011 року.

          Разом з тим, обираючи спосіб захисту порушеного права позивача суд керується п.2 ч.2 ст.162 КАС України та зобов’язує відповідача вчинити певні дії, а саме нарахувати та виплатити позивачу невиплачену  частину допомоги.

          Керуючись ст.ст. 37,39 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 11, 94, 99, 100, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

          Позов задовольнити частково.

          Визнати дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської  міської ради щодо не нарахування та не виплати позивачу та її неповнолітнім дітям: дочці-Катерині, ІНФОРМАЦІЯ_1, сину-Володимиру, ІНФОРМАЦІЯ_2, допомоги в зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва відповідно до визначених законом розмірів неправомірними.

          Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Коростенської  міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу в зв’язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»за період з 11.10.2010 року по 31.12.2010 року.

          В решті позовних виплат відмовити за їх безпідставністю.

Від сплати судових витрат сторони  звільнити.             

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя:                                                                                                              Куліченко Марія Василівна