Справа №  2а-365/11

    ПОСТАНОВА

  іменем України

 20.06.2011 року                                                          смт.Томаківка Дніпропетровської області

Суддя Томаківського районного суду  Дніпропетровської області  - Скрипченко Д.М.,

  розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за  позовом ОСОБА_1  до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та стягнення надбавки до пенсії дитині війни, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач  звернулася до суду з позовом до відповідача  управління ПФУ в Томаківському районі про визнання неправомірними дій щодо щомісячного нарахування і виплати надбавки до пенсії як дитині війни, про зобов’язання  відповідача здійснити нарахування та виплату  недоплаченої як дитині війни 30% надбавки до пенсії від мінімальної пенсії за віком, згідно ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», за період часу з 01.09.2010 р. по 31.05.2011 р., і по день розгляду справи, та з подальшим таким нарахуванням.

       Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що згідно положень ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” їй надано статус „Дитина війни” та відповідно до ст. 6 цього Закону  встановлено щомісячну соціальну надбавку до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  

        Згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” прожитковий мінімум для таких осіб, становить: з 01 січня –695 грн., з 01 квітня –706грн., з 01 липня –709грн. з 1 жовтня –723 грн., з 01 грудня –734 грн.

        Згідно ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2011 році складає: з 01 січня –750 грн., з 01 квітня –764 грн., з 1 жовтня –784 грн., з 01 грудня –800 грн.

      Але відповідач  не нараховував та не сплачував  позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни”. Після чого позивач звернулася до відповідача із заявою щодо здійснення відповідних нарахувань пенсії за віком та виплати за період з 01.09.2010 року  невиплаченої суми надбавки до пенсії по теперішній час.  Позивач вважає відмову відповідача у нарахуванні та виплаті   надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком незаконною і такою, що порушує її право на отримання державної соціальної підтримки у вигляді надбавки (підвищення) до пенсії у розмірах передбачених діючим законодавством. Позивач зазначає, що статтею 22 Конституції України передбачено, що при прийнятті інших або нових законів, або внесення змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.  Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 ЗУ „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

       Відповідно до ст. 183-2 КАС України вищевказані позовні вимоги можуть бути розглянуті в скороченому провадженні без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Відповідач  повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження. Представник відповідача  у відповідний строк  надав до суду заперечення на позов.

       В поданих суду письмових запереченнях відповідач просить відмовити в задоволенні позову, мотивуючи  тим, що  відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», у редакції цього Закону від 28.12.2007 р., дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення в розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Однак в самому Законі не було визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунків відповідного підвищення особам, які мають статус «Діти війни». Отже, за відсутності чітко регламентованого механізму призначення пенсійних виплат, Пенсійний фонд не має права самостійно обирати методику розрахунків пенсійних виплат. Відповідач також  посилається на ст.7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Розпорядником бюджетних коштів є Державне казначейство України. Бюджет ПФУ щорічно затверджується Кабінетом Міністрів України. Отже у зобов’язаннях виплатити підвищення передбачене  ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», до врегулювання цього питання на законодавчому рівні, органи ПФУ, зокрема Управління  не є належним відповідачем.

       Відповідач вказує на те, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»чинного з 01.01.2008 року, всім пенсіонерам, на яких поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни»проведено перерахунок пенсії, такий перерахунок з урахуванням щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого вищевказаним Законом, у розмірі 47,00 грн. проведено й позивачеві.   

        Суддя, дослідивши письмові докази та розглянувши матеріали даної справи, вважає, що даний позов  підлягає  частковому задоволенню з наступних  підстав.

        Позивач  має правовий статус «дитина війни», що підтверджується копією  паспорту та копією  пенсійного посвідчення з відповідною відміткою.

       Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»позивач має право на державну соціальну  підтримку у вигляді підвищення (надбавки) до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.  

       За період дії Закону, надбавку до пенсії у такому розмірі вона  не отримувала, а тому звернулася спочатку до управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі із заявою про нарахування та виплату їй неотриманої надбавки до пенсії за вищевказаний період.  Але отримала відмову 13.05.2011 р.

       Суддя вважає дану відмову безпідставною, виходячи з наступного.

       Після прийняття Конституційним Судом України рішень від 09.07.2007 р. та від 22.05.2008 р. відповідач зобов’язаний був самостійно, без будь–якого  втручання позивача, провести перерахунок пенсії та здійснити виплати у розмірах, передбачених законом, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскарженими.

На 2007 рік статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинено згідно пункту 12 ст.71 Закону України  від 19.12.2006 року № 489-V з урахуванням статті 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»№ 489-V від 19.12.2006 року, згідно якої підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни». Однак Рішенням Конституційного суду України  № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України положення п.12 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», щодо зупинення дії на 2007 рік ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

     Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України, закони, інші правові акти, або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність. Тобто, з дня визнання Конституційним судом неконституційними норм Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ці норми Закону втратили чинність, і саме з цього часу /з 9.07.2007 року/ особам, які мають статус  дитини війни, поновлено право на отримання щомісячної надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.

      Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10-рп/2008 року визнано неконституційними положення п.п. 41 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України”  щодо викладення положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в новій  редакції. І таким чином, було відновлено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

     Протягом 2009 та 2010 років зміст ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» не змінювався, розмір підвищення до пенсії дітям війни не коригувався, тобто на час розгляду справи Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” не призупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а тому відповідач був зобов’язаний виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірах, як визначено ст.6 цього Закону. Проте, будь-яких дій з  цього приводу відповідач не здійснював.  

      Посилання відповідача на Постанову КМУ №530 від 28.05.08 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»щодо виплати надбавки до пенсії у розмірах , вказаних в названій постанові є необгрунтованими та такими, що не відповідають нормам діючого законодавства  та Конституції України.

       Постанова Кабінету Міністрів  є підзаконним актом і не відповідає ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто видана в порушення ст.8 Конституції України, в якій зазначено принципи верховенства права. Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість  якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.    

      Згідно з ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

      Тому положення ч.3 ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для обгрунтування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».  

       30 липня 2010 року набрали чинності зміни до КАС України. В частину 2 статті 99 КАС внесено зміни, відповідно до яких для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

      Як вбачається з матеріалів справи адміністративний  позов, в якому, в тому числі, заявлені вимоги про перерахунок та виплату підвищення до пенсії за 2010 рік подано до суду 01.06.2011 р., тобто після внесення змін до КАС України, яким встановлено строки звернення до суду.

       Позивачем не зазначено поважні причини, що перешкоджали їй звернутися до суду з позовом у строки, які визначено ст.ст. 99, 100 КАС України та не зазначила якими доказами це підтверджується.  

      Пенсія за віком та підвищення до пенсії, як дитині війни, призначалось позивачу довічно, змін до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист війни»на законодавчому рівні не вносилось, соціальний статус особи не змінився, тому суддя вважає, що відсутні будь-які підстави обмежувати позивачу строк нарахування та виплатити підвищення до його пенсії у розмірах , передбачених  ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

      З огляду на вищевикладене, з урахуванням вимог ст. 99 КАС України та враховуючи час звернення до суду позивача з позовом, суддя приходить до висновку про необхідність зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу недоотримані суми щомісячної надбавки до пенсії, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, за період з 01.12.2010 р. та виплачувати в подальшому пенсію в перерахованому розмірі, з урахуванням  фактично проведених виплат за вказаний  період часу. Таким чином, позовні  вимоги позивача за період з 01.09.2010 року по 30.11.2010 р. -  підлягають залишенню без розгляду.

      Пенсійний фонд України діє відповідно до Положення „Про Пенсійний фонд України”  і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного положення через створені в установленому порядку територіальні управління. Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” рішення щодо призначення донарахування  перерахунку пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Тому управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області  є належним відповідачем по даній справі.

      Згідно п.п.1,2 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення позову суд може   прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання  відповідача вчинити певні дії.   

      На підставі викладеного та керуючись Конституцією України,  рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, №19-рп від 09.09.2010 року, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 9, 11,19,20, 99,102, 107,121,160-163, 183-2 КАС України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

  Адміністративний позов ОСОБА_1  - задовольнити частково.

     Позовні вимоги в частині зобов’язання  управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування та забезпечити виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період  часу з 01 вересня  2010 року по 30 листопада  2010 р.  -  залишити без розгляду.

        Визнати протиправними дії  управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області  щодо недоплати державної соціальної надбавки як дитині війни та відмову у нарахування та виплаті щомісячної надбавки до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком  з 01 грудня 2010 року.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області здійснити нарахування та забезпечити виплату надбавки до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни, за період часу з  01 грудня  2010 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»,  ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»у розмірі різниці між 30% від мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично проведених виплат за вказаний період часу, та виплачувати в подальшому пенсію в перерахованому розмірі.        

      В решті позовних вимог - відмовити.

     Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Томаківському районі Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі  1 грн. 70 коп .

      Копію постанови невідкладно направити сторонам у справі.

      Постанова, прийнята у скороченому провадженні, може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до адміністративного апеляційного суду Дніпропетровської області.

     Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції, прийнята у скороченому провадженні,  подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя :                                                                                  Д.  М.  Скрипченко