Справа № 2-348/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05.07.2011  року                                                                           смт.Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді –Скрипченко Д.М., при секретарі –Левкович Н.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадщину за законом, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року в смт.Томаківка  Дніпропетровської області помер батько позивача у справі, ОСОБА_4 , смерть якого  зареєстрована  виконкомом Томаківської селищної ради  Томаківського району Дніпропетровської області /актовий запис № 67/.

          Зі смертю ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належний йому житловий будинок з надвірними спорудами , розташований в АДРЕСА_1.

Правовстановлюючим документом на спадковий будинок  є нотаріально посвідчений  договір на ім’я спадкодавця про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності від 16 березня 1982 року , висновок БТІ про реєстрацію будинку від 22 листопада 1989 року та  технічний паспорт на будинок.  

          Вартість спадкового будинку відповідно до зведеного акту вартості , складеного спеціалістами Томаківського БТІ  , становить 95398 грн.

За свого життя   заповіту батько не залишав , а тому має місце спадкування за законом .

Спадкоємцями за законом першої черги на майно , що належало на праві приватної власності  померлому батькові позивача, являється сам позивач , його син ,  рідний брат позивача, ОСОБА_2 , та їхня мати і дружина померлого - ОСОБА_3

Всі вони: позивач у справі, та відповідачі,  в установленому законом порядку  фактично прийняли  спадщину , що залишилась після смерті  ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої  ст.549 ЦК України / 1963 року/ , що був чинним на час відкриття спадщини та відповідно до п.113  Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України  від 14 червня 1994 року / чинної на  час відкриття спадщини  /   спадкоємцями , що прийняли спадщину являлись особи , які  фактично вступили в управління чи володіння спадковим майном . Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном  згідно з вказаною вище Інструкцією є запис у паспорті або в будинковій книзі ,  який свідчить про те , що спадкоємець  був постійно прописаний в спадковому будинку протягом шести місяців після смерті спадкодавця або безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним .

Як вбачається із записів в  будинковій книзі про реєстрацію місця проживання,  позивач у справі , та відповідачі,  на день смерті спадкодавця проживали та були зареєстрованими в спадковому будинку по АДРЕСА_1 . Проживали вони в спадковому будинку і після смерті спадкодавця на протязі часу , що складає більше  шести місяців від дня відкриття спадщини .

Вказані вище письмові докази свідчать про фактичне прийняття спадщини як позивачем, так і відповідачами у справі .

Ніхто із сторін у справі , заяв про відмову від спадщини в державну нотаріальну контору не подавав , а тому кожен із них є спадкоємцем , що прийняв спадщину в установленому законом порядку .

Оскільки спадковий будинок є спільною сумісною власністю батьків позивача у справі: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , то  частка у спадковому майні відповідачки ОСОБА_3 складає 4/6 частини будинку / ? частина як частка у спільному майні подружжя + 1/6   частина  як частка у спадковому майні /.  Позивачу у справі  , та його братові , ОСОБА_2, належить відповідно  по 1/6 частині  спадкового майна  /1/2 : 3/.

За час, що минув з дня відкриття спадщини, позивач з відповідачами досягли згоди щодо добровільного  поділу спадкового майна. Їхня домовленість полягає в тому , що відповідачі  не бажають  отримувати свою частку  в спадковому будинку  в натурі , бо  вони забезпечені іншим житлом.

          Тільки позивач у справі не має  іншого житла , ніж спадковий будинок , в якому і  проживає ,  а  тому він бажає отримати в спадщину спадковий будинок в цілому .

          Але отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом в цілому на весь спадковий будинок позивач не має можливості , оскільки відповідачі також , як і він прийняли спадщину , а тому державний нотаріус може видати кожному із них свідоцтво про право на спадщину тільки на ту частку в спадковому майні , на яку кожен із них має право .

          Відповідачі ж не бажають отримувати в державній нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину на свої частки ,  бо питання щодо поділу спадкового майна  між ними  вже вирішено за взаємною згодою , а тому вони не мають потреби і необхідності в отриманні свідоцтв про право на спадщину за законом  на свої частки у спадковому майні .

          Саме із вищевказаних обставин позивач і змушений звернутись до суду  з позовом про визнання за ним права власності на спадковий будинок , що залишився після смерті його батька , ОСОБА_4   В позасудовому порядку вирішити питання про визнання за позивачем права власності на спадковий будинок є неможливим.

          В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю і прохає суд його задовольнити.

Відповідачі:  ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали суду письмові заяви, в яких зазначено, що вони, кожен окремо, проти позову ОСОБА_1 про визнання права власності на спадщину за законом не заперечують, претензій щодо спадкового майна не мають, та прохають суд дану справу слухати у їхню відсутність.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши позивача, вважає, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів даної справи, що всі обставини, які зазначені вище, свідчать про фактичний вступ позивачем в управління та володіння спадковим  майном, що залишилося після смерті ОСОБА_4

Крім того, саме у позивача знаходяться усі правовстановлюючі документи на успадковане нерухоме майно.

Як вбачається з матеріалів даної справи, і позивач у справі, і відповідачі,  в установленому законом порядку  фактично прийняли  спадщину , що залишилась після смерті  ОСОБА_4 .

Відповідно до частини першої  ст.549 ЦК України / 1963 року/ , що був чинним на час відкриття спадщини та відповідно до п.113  Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України  від 14 червня 1994 року / чинної на  час відкриття спадщини  /   спадкоємцями , що прийняли спадщину являлись особи , які  фактично вступили в управління чи володіння спадковим майном . Доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном  згідно з вказаною вище Інструкцією є запис у паспорті або в будинковій книзі ,  який свідчить про те , що спадкоємець  був постійно прописаний в спадковому будинку протягом шести місяців після смерті спадкодавця або безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним .

Згідно до записів в  будинковій книзі про реєстрацію місця проживання,  позивач у справі , та відповідачі,  на день смерті спадкодавця проживали та були зареєстрованими в спадковому будинку по АДРЕСА_1 . Проживали вони в спадковому будинку і після смерті спадкодавця на протязі часу , що складає більше  шести місяців від дня відкриття спадщини .

Ніхто із сторін у справі , заяв про відмову від спадщини в державну нотаріальну контору не подавав , а тому кожен із них є спадкоємцем , що прийняв спадщину в установленому законом порядку

За час, що минув з дня відкриття спадщини, позивач з відповідачами досягли згоди щодо добровільного  поділу спадкового майна. Їхня домовленість полягає в тому , що відповідачі  не бажають  отримувати свою частку  в спадковому будинку  в натурі , бо  вони забезпечені іншим житлом, / до справи додані письмові заяви відповідачів про те, що вони не заперечують проти визнання за позивачем права власності на спадщину за законом, так як позивач не має  іншого житла , ніж спадковий будинок , в якому і  проживає/. Також відповідачі не заперечують проти того, щоб позивач отримав в спадщину спадковий житловий будинок в цілому .

Посилаючись на вищенаведене ,суд вважає , що в наявності є достатні правові підстави для визнання за позивачем, як спадкоємцем за законом , права власності на житловий будинок з надвірними спорудами , що розташований в АДРЕСА_1, і який належав його померлому батькові , ОСОБА_4 .

Висновки суду також знайшли своє підтвердження письмови доказами, що долучені до матеріалів даної справи, а саме: .копіями свідоцтва про народження; свідоцтва про шлюб;свідоцтва про смерть; будинкової книги;договору про надання земельної ділянки в безстрокове користування; технічного паспорту на будинок; висновку БТІ про  реєстрацію  права власності на будинок

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.5,7,15,60,212-215ЦПК України, ст.ст.1216,1218,1268 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину за законом -  задовольнити.

Визнати за  ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька , ОСОБА_4 , на житловий будинок з надвірними спорудами , що розташований в АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через Томаківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.                                                     

Суддя:Д. М. Скрипченко

Справа №2-348/11/0442

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частини)

05.07.2011 року                                                                      смт.Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого судді –Скрипченко Д.М., при секретарі –Левкович Н.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду сел.Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину за законом, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину за законом -  задовольнити.

Визнати за  ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька , ОСОБА_4 , на житловий будинок з надвірними спорудами , що розташований в АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через Томаківський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                        Д.М.Скрипченко