Справа № 2-733-11

 Головуючий у справі ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2011 року             Дзержинський міський суд Донецької області у складі:  

Головуючого - судді -                                                            Копиловой С.Є,,

при секретарі -                                                                      Черниковой Н.В.,

з участю

представника позивача -                                                                  ОСОБА_2,

відповідача –                                                                   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дзержинська цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «МТС Україна»до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та договірної санкції,

ВСТАНОВИВ:

В березні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому ставить питання про стягнення з відповідача заборгованості за договорами про надання послуг мобільного радіотелефонного зв’язку в сумі 241 грн. 14 коп., та суму договірної санкції в розмірі 1 364 грн. 52 коп.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що між Публічним акціонерним товариством «МТС Україна»(надалі –ПрАТ «МТС Україна») та ОСОБА_3 були укладені договори № 3276977/1.11575424, № 3276933/1.11575424, № 3276916/1.11575424 від 25.12.2006 року про надання послуг мобільного радіотелефонного зв’язку. В той же день з відповідачем були укладені додаткові угоди № 2965438 до договору № 3276977/1.11575424 та № 2965388 до договору № 3276933/1.11575424, відповідно до яких вона отримала телефонні номери, із зобов’язанням своєчасно вносити абонентську плату за надані послуги зв’язку.

Однак, відповідач ОСОБА_3 зобов'язання за вказаними договорами належним чином не виконала, відповідно до цього ПрАТ «МТС Україна»нарахувало заборгованість за послуги 1 605 грн. 66 коп., з них 241,14 грн. –заборгованість за послуги зв’язку, 1 364,52 грн. –сума договірної санкції.

На момент звернення з позовом до суду, сума заборгованості відповідачем у добровільному порядку не сплачена.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала повністю, суду пояснила, що договори про надання послуг радіотелефонного зв’язку та додаткові угоди від 25.12.2006 року були укладені з відповідачем строком на один рік. З моменту отримання телефонних номерів відповідач взагалі не вносила абонентську плату, але послугою мобільного зв’язку користувалася 116 днів замість 365 днів. 25 грудня 2007 року термін дії цих договорів закінчився. Так як відповідач 249 днів не користувалася послугою мобільного зв’язку та протягом усього строку належним чином не виконувала взяті на себе зобов’язання щодо внесення абонентської плати, то відповідно до умов укладених договорів та додаткових угод вона зобов’язана сплатити договірну санкцію у розмірі 2,74 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії договорів.

 Отже, сума договірної санкції за першою додатковою угодою за 249 днів не користування послугою мобільного зв’язку складає 682,26 грн., за другою додатковою угодою також 682,26 грн., що взагалом складає 1364,52 грн.

За 116 днів користування послугою мобільного зв’язку відповідач не внесла абонентську плату за надані послуги, у зв’язку з чим виникла заборгованість по несплаченим рахункам в сумі 241,14 грн. Загальна сума, яка повинна бути стягнена з відповідача за користування послугою мобільного зв’язку складає 1605,66 грн.

Відповідач у судовому засіданні заявлені вимоги не визнала, просила суд повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень пояснила, що в грудні 2006 року вона з відповідачем не укладала ніяких договорів на отримання послуг мобільного радіотелефонного зв’язку, тому що весь час користується простою сім картою оператора мобільного зв’язку МТС.

Разом з цим доповнила, що в листопаді 2006 року в неї украли паспорт і два телефони. На той час в міліцію з питань викрадення речей вона не зверталась. Після спливу чотирьох днів паспорт їй підкинули. В зв’язку з викраденням паспорту вона не могла укладати будь –які договори на отримання послуг мобільного радіотелефонного зв’язку. Більш того, в представлених позивачем договорах значаться не її підписи, записи внесені не її почерком. Номерами телефонів, які їй нібито були надані при укладанні договорів та додаткових угод в грудні 2006 року, вона ніколи не користувалася. Після викрадення її телефонів, вона купила собі нові карти операторів мобільного зв’язку, але вони також не співпадають з номерами телефонів, зазначеними в договорах.

З цього приводу, вона неодноразово зверталася до позивача, але ніякої відповіді не отримувала. Тоді, вона вирішила звернутися до правоохоронних органів з письмовою заявою, в якій просила з’ясувати та вирішити питання стосовно укладання нібито нею з позивачем договорів на отримання послуг мобільного радіотелефонного зв’язку та підписання цих договорів. На теперішній час результати розгляду цієї заяви органи міліції їй не повідомили, але надіслали лист з повідомленням, що її заява прийнята до розгляду.  

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні заявлених вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач в липні 2008 року звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3, відповідача по справі, суми боргу за отримані послуги мобільного радіотелефонного зв’язку та суми договореної санкції в розмірі 1 605 грн. 66 коп. За результатами розгляду цієї заяви позивачу був виданий такий судовий наказ, копія якого також була надіслана за адресою боржника, тобто відповідача по справі.

Однак, відповідач по справі, не погодившись з цим судовим наказом, в серпні 2008 року звернулася до суду з письмовою заявою, в якій просила скасувати даний судовий наказ, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що півтори роки тому в неї викрали документи, в тому числі паспорт. За таких обставин, вона не могла заключати ніяких договорів на отримання послуг мобільного радіотелефонного зв’язку.

Оскільки в правовідносинах, які виникли між сторонами по справі на той час, вбачався спір про право, суд 12 серпня 2008 року своєю ухвалою відмінив судовий наказ № 2н-567-08 від 24.07.2008 року, на підставі якого з відповідача по справі на користь позивача була стягнута сума боргу за послуги мобільного радіотелефонного зв’язку в розмірі 241 грн. 14 коп. та сума договірної санкції в розмірі 1364 грн. 52 коп. (а.с. 4).

З цих підстав, позивач в межах строків позовної давнини звернувся до суду з цими вимогами до відповідача, щоб вони були розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил по пред’явленню позову.

Однак, суд не погоджується з доводами представника позивача проте, що відповідач в грудні 2006 року могла укласти договори на отримання послуг мобільного радіотелефонного зв’язку і деякий час не сплачувала абонентську плату за користування цією послугою з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають ті обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Для всебічного і повного з’ясування всіх обставин по справі судом були досліджені всі надані сторонами по справі докази.

В доведеність того, що відповідач є користувачем послуг мобільного зв’язку представником ПрАТ «МТС Україна»суду були надані договори № 3276977/1.11575424, № 3276933/1.11575424, № 3276916/1.11575424 про надання послуг мобільного зв’язку, а також додаткові угоди до цих договорів, які були укладені з ОСОБА_3, відповідачем по справі, 25 грудня 2006 року (а.с. 5-12). Представником позивача було повідомлено, що зазначені договори та додаткові угоди були укладені з відповідачем на підставі пред’явленого нею паспорту, який посвідчує її особистість.

У відповідності до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Разом з цим, суд не може прийняти до уваги ці договори та додаткові угоди, так як підписи відповідача в цих документах та наданій ксерокопії з паспорту відповідача, які повністю співпадають, значно відрізняються від підпису відповідача в її паспорті, оригінал якого було досліджено в судовому засіданні.

Разом з цим, представником позивача суду не надано ніяких даних про те, де саме з відповідачем укладалися зазначені договори та додаткові угоди, оскільки ці дані їй не відомі, договори могли бути укладені де завгодно, суду не представилось можливим самостійно встановити місце укладання вказаних договорів з відповідачем.

Також суд не погоджується з доводами представника позивача про стягнення суми боргу за отримані послуги мобільного радіотелефонного зв’язку та суми договірної санкції в розмірі 1605 грн. 66 коп., так як надані розрахунки заборгованості не містять конкретної інформації того, що саме з вини ОСОБА_3, відповідача по справі, ПрАТ «МТС Україна»завдано такі матеріальні збитки внаслідок несвоєчасного внесення нею абонентської плати за надані послуги мобільного зв’язку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, та наданими відповідачем доказами, що відповідач є користувачем зовсім інших телефонних номерів, ніж зазначених в договорах про надання послуг мобільного зв’язку, які датуються 25.12.2006 року. Для доведеності цих обставин у судовому засіданні був досліджений особистий мобільний телефон відповідача по справі.

Оцінивши надані відповідачем докази, суд приймає до уваги пояснення відповідача, що в грудні 2006 року вона не могла укладати з позивачем будь –яких договорів та додаткових угод про надання послуг мобільного зв’язку, оскільки ще раніше в неї були викрадені документи, в тому числі і паспорт, тому ці документи та її особисті дані могли би бути використані при укладанні цих договорів або для інших цілей іншими невстановленими особами від її імені.

У зв’язку з тим, що в листопаді 2006 року у відповідача були викрадені документи, в тому числі паспорт та її особисті дані могли бути використані невідомою особою при укладанні з позивачем договорів про надання послуг мобільного зв’язку, вона звернулася до органів міліції з заявою про проведення перевірки за даними фактами (а.с. 29-30).

Всі ці обставини визнані сторонами, які беруть участь у справі, тому у відповідності до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Представником позивача для доведення факту користування відповідачем телефонними номерами, зазначеними в договорах від 25.12.2006 року, тільки 116 днів та несплати абонентської плати за надані послуги суду не надано, незважаючи на неодноразові відкладення судового засідання і можливість надати суду відповідні докази.

Отже, крім власних пояснень, представник позивача не надала суду жодних переконливих доказів того, що саме з відповідачем 25.12.2006 року були укладені договори та додаткові угоди про надання послуг мобільного зв’язку та саме внаслідок її неналежного ставлення  до покладених обов’язків виникла заборгованість по оплаті наданих послуг в сумі 1605 грн. 66 коп., а відповідно до ст. 60 ч. 4 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеність перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що внаслідок викрадення правовстановлюючих документів відповідач не могла укладати договори про надання послуг мобільного зв’язку та вносити відповідну плату за користування цією послугою.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги недоведеними, тому не підлягають задоволенню.  

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212  ЦПК України, ст.ст. 638, 647 ЦК України суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «МТС Україна»до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу та договірної санкції –відмовити.

Рішення набирає чинності після спливу строку на його апеляційне оскарження.

          На рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд Донецької області апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя:

: