Справа № 2-1563/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

"01" грудня 2011 р.  Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:  

головуючого судді – Гаркуша О.М.,

   при секретарі – Грищенко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення вартості товару та пені,  

                     В С Т А Н О В И В:

Позивач, уточнивши свої позовні вимоги, звернувся  до відповідача приватного підприємця ОСОБА_2 з вимогами про розірвання договору виготовлення шафи, стягнення вартість придбаної меблі у розмірі 37 470грн., неустойки (пені) в розмірі 482 238,90 грн. Вимоги мотивовані тим, що між ним та відповідачем грудні 2009 року був укладений договір виготовлення меблі (сім шаф) у відповідності з затвердженим позивачем ескізом від 31.01.2010р., яка повинна була бути встановлена у квартирі позивача по домовленості сторін 15.05.2010р. 26.10.2010 року корпусні меблі були встановлені не в повному обсязі, не була доставлена та встановлена одна секція меблів- шафа розміром 50х60 см, розмір та комплектація останніх меблів не відповідала заказу, про що позивачем було написано в акті проведення робіт. 27.10.2010р. при детальному огляді меблів позивачем було виявлено, що розміри та комплектація усіх шаф, а також зовнішній вигляд не відповідає варіанту що указаний в каталозі та ескізі від 31.01.2010р., також не співпадають коди меблів, у зв’язку з чим 27.10.2010р. відповідачу була направлена претензія з вимогами замінити меблі, які мають істотні недоліки, на меблі які відповідають умовам договору. Оскільки 29.10.2010р. позивачем було отримано від відповідача відмову задовольнити його вимоги, він змушений звернутися за захистом своїх порушених прав до суду.

Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позову у повному обсязі по викладених в позові підставах.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вказував на те, що розмір та комплектація виготовлених меблів відповідає остаточному заказу позивача від 16.06.2010р., який був узгоджений між сторонами 16.06.2010р., щодо зміни коду, оскільки меблі були виготовлені по заказу відповідача нестандартних розмірів та комплектації, то завод- виробник привласнив меблі індивідуальний код.

Вислухавши думку позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач грудні 2009 року уклав з відповідачем усний договір на виготовлення меблів, а саме семі шаф, який оформлений відповідно до п.7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» рахунком-замовленням від 26.12.2009 р. згідно, якого позивачем було сплачено відповідачу грошову суму в розмірі 2 900 доларів США (а.с.27). Як вбачається з матеріалів справи, остаточній проект замовлення було узгоджено сторонами 31.01.2010р., таким чином заперечення відповідача про те, що остаточній проект замовлення узгоджений між сторонами 16.06.2010р не відповідає дійсності , оскільки на наданих відповідачем ескізах відсутний підпис позивача . Відповідно до акту прийому- передачі товарів від 12.10.2010р. позивачу було поставлено відповідно договору від 26.12.2009р. бібліотеку код 4101-140, ціна якої відповідно до п.1.3. акту позивачем повністю склала 37 419 грн. з урахуванням змін та знижки у розмірі 20%. та яка сплачена позивачем повністю (а.с.64).  Відповідно до п.4. вказаного акту позивачем було зроблено зауваження на те, що заказ йому доставлено несвоєчасно. Відповідно до акту зборки меблі від 26.10.2010р. підписаним обома сторонами відповідачем була проведена зборка вищевказаної меблі по адресі позивача, де позивачем написані претензії щодо відсутності однієї секції меблів- шафу розміром 50х60 см., невідповідності розмірів меблі його заказу. Позивачем 27.10.2010р. була направлена претензія на адресу відповідача про заміну товару неналежної якості строком до 26.12.2010р. Як вбачається з матеріалів справи (а.с.4..)відповідачем було відмовлено в проведені заміни меблів у зв’язку з тим, що поставлені меблі відповідають заказу позивача та технічним нормам.

Ухвалою суду від 30.05.2010р. по справі було призначено проведення судової товарознавчої експертизи для визначення відповідності коду, розмірів та зовнішнього виду меблів попередньому замовленню та фактично доставленої позивачу. Висновком судової товарознавчої експертизи за № ВС-7 від 25.06.2011р. було встановлено, що фактично доставлений комплект меблів, що складається з шести шаф для книг, зблокований в єдиний виріб (бібліотека) не відповідає коду, розмірам та вимогам ДСТУ 4414:2005 п.5.1,  відповідно до якого меблі за індивідуальним замовленням повинна відповідати вимогам цього стандарту, комплекту, технічній документації або ескізам (кресленням) замовника.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, наданих сторонами. В судовому засіданні досліджені всі докази, надані сторонами.  Суд постановляє рішення на підставі доказів, наданих сторонами і досліджених під час судового засідання. Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана, довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав заперечень за позовом, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.

У відповідності до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

          Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України “Про захист прав споживачів”, у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;  вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника).   

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про захист прав споживачів” недолік – будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред’являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем). Істотним вважається недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), який робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором і він взагалі не може бути усунений.   

Отже вимоги позивача про розірвання договору та стягнення на його користь з відповідача сплачену вартість придбаної меблі у розмірі 37 470 грн. є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам діючого законодавства.

Щодо вимог про стягнення з відповідача неустойки (пені) в розмірі 482 238,90 грн., передбаченої п.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», за прострочку строків доставки меблів, то вони не підлягають задоволенню оскільки між сторонами не укладено письмового договору, який би передбачав строк доставки договору, отже строк доставки є не встановленим.

Крім того, приймаючи до уваги , що між сторонами укладений договір купівлі-продажу меблів, вимоги ст. 10 Закону України “Про захист прав споживачів”, яка регламентує надання послуг,  стосовно пені не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, тому позов у частині стягнення пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 120 грн., витрати по сплаті експертизи товару у розмірі 1 700грн., а у дохід держави судовий збір в сумі 374,70 грн.

На підставі ст.1,8,10 Закону України „Про захист прав споживачів”, 625, 651, 638 ЦК України керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору стягнення вартості товару та пені задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 вартість придбаної меблі у розмірі 37 470 грн., витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн., вартість з проведення товарознавчої експертизи в розмірі 1 700 грн., а всього стягнути 39 290 грн.

Зобов’язати ОСОБА_1 повернути фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 меблі код 4301-038.

У задоволенні інший частині позову відмовити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 374,70 грн.

У задоволенні інший частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м.Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

                         Суддя – підпис

З оригіналом згідно

Суддя Ленінського районного

суду м. Севастополя                             О.М. Гаркуша