Справа № 2-1274/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

14 листопада 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

в складі:

головуючого- судді Дігтярь Н.В.

при секретарі -Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в  м.Верхньодніпровськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,    

                                                             В С Т А Н О В И В:

            До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 11 серпня 2009р знаходяться з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають одну малолітню дитину- сина Богдана, 28 грудня 2009р народження.

           В червні 2011року вони припинили шлюбні відносини і не мешкають разом, не ведуть спільне господарство та не підтримують подружні стосунки. Причиною розпаду сім’ї стало відсутність взаєморозуміння.

          В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, пояснила, що вони спів мешкали з відповідачем вісім років до реєстрації шлюбу. Після народження дитини відносини між ними погіршилися, вони прийняли рішення розлучитися. Вже півтора місяці вона мешкає з іншим чоловіком.

           Відповідач в судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності позовні вимоги визнав і прохає розірвати шлюб.

           Вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню за слідуючих підстав:

           Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі  з 11 серпня 2009р знаходяться з відповідачем в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають одну малолітню дитину- сина Богдана, 28 грудня 2009р народження.

            Шлюбні відносини, ведення сумісного господарства та сумісне проживання припинили з червня 2011року.

            Як позивач так і відповідач в своїй заяві до суду підтвердили, що поновлення подружніх стосунків між ними неможливе, позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком.

            За вимогами ст.112 СК України - суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

            Зважаючи на те, що сторони не підтримують подружніх стосунків, припинили  ведення спільного господарства та сумісне проживання, примирення не бажають, позивач перебуває у фактичних шлюбних відносинах з іншим чоловіком, суд вважає, що подальше шлюбне життя сторін неможливе, за таких обставин необхідним задовольнити вимоги позивача та  розірвати шлюб між сторонами.

          За побажанням відповідачки залишити їй прізвище ОСОБА_2.

          Вирішуючи питання про стягнення держмита суд вважає можливим стягнути його з відповідача.

         Керуючись ст.ст.10, 60, 212,  213, 214, 215 ЦПК України, суд -

                                                                  В И Р І Ш И В:

         Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

         Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 11 серпня 2009року виконкомом Дніпровської селищної ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, актовий запис №22.

         Після розірвання шлюбу залишити ОСОБА_1 прізвище ОСОБА_1.

        Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави мито в сумі 17грн.

         Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Дніпропетровської області на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий-